Вирок № 6427663, 06.10.2009, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 1-97

Категорія 3              

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2009 року                                         Маневицький районний суд Волинської області

в складі:     головуючого-судді                 Невара О.В.,

при секретарі                          Абрамчук Н.В.,

з участю         прокурора                                Дуднік М.М.,

потерпілого                             ОСОБА_1,

захисника                                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі  справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон Перемоги, б. 33-ААДРЕСА_1), українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, працюючого сторожем загону ВОХР ВП РАЕС, має на утриманні четверо малолітніх дітей, військовозобов’язаного, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 29 червня 2009 року, в період з 13 по 14 годину, перебуваючи на території школи в с. Костюхнівка Маневицького району Волинської області, в стані алкогольного сп’яніння, під час суперечки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_1 та в подальшому переросла в бійку, умисно наніс останньому один удар ногою та два удари кулаками рук в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді  подвійного перелому нижньої щелепи в ділянці 6-го справа і 1-го зліва зубів, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 157 від 17.08.2009 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

Підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і показав, що коли 29 червня 2009 року, в період з 13 по 14 годину, він перебував на території школи в с. Костюхнівка Маневицького району, у нього з ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої останній вдарив його в область обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_3 впав на землю. Підтвердив, що в подальшому вони обоє шарпали один одного за одяг і боролись, впавши на землю. Не оспорює, що наніс ОСОБА_1 2-3 удари в область обличчя, внаслідок  чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, а також те, що на час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп’яніння, оскільки перед цим вживав пиво. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 29 червня 2009 року, в період з 13 по 14 годину, коли він перебував на території школи в с. Костюхнівка Маневицького району, між ним та ОСОБА_3 виникла суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої останній спричинив йому тілесні ушкодження. З приводу отриманих тілесних ушкоджень він перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні. Підтвердив, що під час суперечки першим вдарив підсудного в обличчя, після чого вони обоє шарпали один одного за одяг і боролись, впавши на землю. Просив не обирати підсудному покарання, пов’язане з реальним позбавленням волі.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі.

Так, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили, що 29 червня 2009 року, в період з 13 по 14 годину, на території школи в с. Костюхнівка Маневицького району між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла суперечка, яка переросла в бійку, в ході якої останній спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 також додали, що ОСОБА_1 перший вдарив ОСОБА_3 в область обличчя, після чого вони почали шарпати один одного за одяг та боротися, впавши на землю. Як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 29.06.2009 року перебували в стані алкогольного сп’яніння. Підтвердили, що особисто бачили як ОСОБА_3 наносив ОСОБА_1 удари руками. Не оспорюють, що ОСОБА_3 також мав можливість вдарити ОСОБА_1 ногою, однак вони цього не побачили, так як старалися їх швидше розборонити.  

Об’єктивність показань підсудного, потерпілого та вказаних свідків підтверджується дослідженими судом протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.07.2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 49-53), з якого встановлено, що при проведенні даної слідчої дії ОСОБА_1 показав на місці як йому наносив тілесні ушкодження 29.06.2009 року ОСОБА_3 в с. Костюхнівка Маневицького району та розповів про обставини їх спричинення; висновком судово-медичної експертизи № 157 від 17.08.2009 року (а.с. 75-76), яким підтверджується, що ОСОБА_1 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження; заявою ОСОБА_5 та протоколом її усної заяви (повідомлення) про злочин від 1.07.2009 року, заявою ОСОБА_1 від 2.07.2009 року, рапортом від 8.07.2009 року (а.с. 2-5), якими підтверджується, що 29.06.2009 року в с. Костюхнівка Маневицького району ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених  у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При  призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: позитивні характеристики за місцем проживання та по місцю роботи, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має на утриманні четверо малолітніх дітей.    

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить  щире каяття.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та особу винного, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудному призначається покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_3 прокурором Маневицького району в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 2102 грн. 75 копійок підлягає до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілого та матеріалами кримінальної справи доведено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні ВОКЛ з 1.07.2009 року по 14.07.2009 року. На лікування потерпілого ВОКЛ були затрачені кошти на загальну суму 2102 грн. 75 копійок. А тому суд вважає, що вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь Волинської обласної клінічної лікарні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122  КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного  покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати  засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися  для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Волинської обласної клінічної лікарні (р/р 35426002001379 в ГУДКУ в Волинській області, ЗКПО 01983163, МФО 803014) 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 75 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                              Суддя районного суду                    О.В. Невар