Рішення № 64276409, 23.01.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 707/2-1102/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Мацунича М.В.,

суддів: Кондора Р.Ю., Кожух О.А.

з участю секретаря: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якої на підставі довіреності діє представник ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року за позовом Кредитної спілки Сяйво Карпат до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У лютому 2011 року Кредитна спілка «Сяйво Карпат» (далі по тексту КС «Сяйво Карпат») звернулась в суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що згідно договору № 519 від 18.01.2007 року укладеного між КС «Сяйво Карпат» та ОСОБА_3, остання отримала кредит у розмірі 6000 грн. строком на 24 місяці.

Також укладено договір поруки № 519 від 18.01.2007 року, згідно якого, ОСОБА_1 поручилася за виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором.

Однак ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором не виконує належним чином внаслідок чого станом на момент звернення до суду за нею рахується заборгованість на загальну суму 22792,65 грн., яку позивач і просила стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року позов КС «Сяйво Карпат» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь КС «Сяйво Карпат» заборгованість в розмірі 22792,65 грн., 227,93 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2016 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд даного заочного рішення.

На рішення суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду змінити в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на те, що порука припинилася відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

У судовому засіданні представник апелянта в особі ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник КС «Сяйво Карпат» в особі ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.01.2007 року між КС «Сяйво Карпат» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у сумі 6000 грн., з остаточним строком погашення до 18.12.2008 р. (а.с. 4).

У рахунок забезпечення зобовязання по даному кредитному договору, між КС «Сяйво Карпат» та ОСОБА_1 18.01.2007 року укладено договір поруки, згідно якого остання поручилася за виконання обовязків ОСОБА_3 за вищезазначеним кредитним договором (а.с. 5).

ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором не виконувала належним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить суму 22792,65 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності в частині вимог до поручителя.

Однак із даним висновком суду першої, колегія суддів не може погодитись за наступних обставин.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому колегія суддів констатує, що договором поруки не встановлено строку його дії, оскільки умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання сторонами умов договору не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй ОСОБА_5 від 18.07.2012 року. ОСОБА_5 прийнята з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦАК України, а тому висновки викладені в ній є обовязковими для всіх судів України (ч. 2 ст. 214, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).

Таким чином, оскільки в договорі поруки не встановлено строк його дії, строком виконання основного зобовязання є 18.12.2008 року, і на протязі шести місяців із настання вказаного строку банк не предявив, вимоги до поручителя, то порука є припиненою, що у свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позову до поручителя.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та безпідставно стягнув заборгованість із поручителя, у звязку із чим, рішення суду згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову до поручителя.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує із другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 250,72 грн., який підлягає стягненню з позивача (а.с. 69).

Таким чином, керуючись нормами ст. 559 ЦК України, та статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд,

р і ш и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої на підставі довіреності діє представник ОСОБА_2, задоволити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року, скасувати у частині вимог до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позов Кредитної спілки Сяйво Карпат, задоволити частково.

У задоволенні позову Кредитної спілки Сяйво Карпат до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, відмовити.

У решті, заочне рішення суду першої інстанції, залишити без змін.

Стягнути із Кредитної спілки Сяйво Карпат на користь ОСОБА_1 250,72 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Суддя-доповідач

Судді