Рішення № 64276163, 24.01.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/74/2017(м)

265/1324/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Ковтуненко О.В.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.,

секретарі судового засідання Герасимова Г.Є., Трушкова Г.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_4 та відповідача Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року

в с т а н о в и в:

9 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що з 4 липня 2014 року він перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Укршахтгідрозахист» (далі - ДП «Укршахтгідрозахист»), а 17 листопада 2014 року звільнений з підприємства за власним бажанням. У день звільнення він звернувся до відповідача з вимогою про проведення з ним остаточного розрахунку. Проте розрахунок з ним не проведено. Згідно з довідкою підприємства сума заборгованості із заробітної плати за період з 1 серпня 2014 року до 17 листопада 2014 року становить 14 513 грн. 30 коп.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ДП «Укршахтгідрозахист» на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 14 513 грн. 30 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 листопада 2014 року до 31 травня 2016 року у розмірі 110 488 грн 95 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Укршахтгідрозахист» на користь ОСОБА_4 заборгованість із заробітної плати в розмірі 14 513 грн. 30 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 листопада 2014 року до 31 травня 2016 року в розмірі 72 514 грн. 75 коп. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ДП «Укршахтгідрозахист» в дохід держави судовий збір у розмірі 870,29 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2016 року ухвала Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 до ДП «Укршахтгідрозахист» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасована, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив змінити рішення суду першої інстанції та стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 105 664,35 грн. Позивач вважає, що суд не звернув увагу на вимоги ч. 1 ст. 117 КЗпП України, стягнув з відповідача суму середнього заробітку за період з 18 листопада 2014 року по 31 травня 2016 року, враховуючи тільки кількість робочих днів. На думку позивача суд повинен був при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку враховувати кількість календарних днів, а не робочих.

Відповідач ДП «Укршахтгідрозахист» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в стягненні на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні. Відповідач посилається на відсутність його вини в не проведенні розрахунку з позивачем у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, у звязку з наявністю воєнного конфлікту та проведенням АТО на території Донецької і Луганської області.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 17 листопада 2014 року по 10 січня 2017 року в розмірі 148 163 грн. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представники відповідача ДП «Укршахтгідрозахист» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги та просили відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у звязку з відсутністю вини підприємства. Апеляційну скаргу позивача вважали необґрунтованою та в її задоволенні просили відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з невиплатою всіх сум, що належали позивачу на день звільнення з вини ДП «Укршахтгідрозахист», останнє повинно сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Проте погодитись із таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що позивач з 4 липня 2014 року працював у ДП «Укршахтгідрозахист» та наказом від 17 листопада 2014 року № 483/к звільнений з посади стволового підземного водовідливного комплексу шахти «Червоний Жовтень» на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до довідки ДП «Укршахтгідрозахист» заборгованість із заробітної плати перед позивачем складає 14 513 грн. 30 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Оскільки трудовим законодавством не врегульовані відносини з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на такі відносини.

Враховуючи позовні вимоги у цій справі, зокрема вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Судом першої інстанції установлено, що на час виникнення заборгованості із заробітної плати перед позивачем місцезнаходження ДП «Укршахтгідрозахист» було за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Абакумова, 1.

Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено райони та терміни проведення антитерористичної операції - Донецька і Луганська області, з 7 квітня 2014 року.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25 листопада 2014 року № 841 зобов'язано керівника ДП «Укршахтгідрозахист» частково припинити діяльність та переміститися в населені пункти, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, оскільки підприємство знаходилося на території проведення антитерористичної операції.

Також у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей витрати на утримання водовідливних комплексів ДП «Укршахтгідрозахист», у тому числі і на виплату заробітної плати по водовідливному комплексу шахті «Червоний Жовтень», де працював ОСОБА_4, не були передбачені відповідними кошторисами, затвердженими Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на 2015 - 2016 роки.

Разом з тим ДП «Укршахтгідрозахист» неодноразово намагалося вирішити питання погашення заборгованості із заробітної плати перед колишніми працівниками підприємства шляхом письмових звернень до різних державних установ.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 8 серпня 2016 року № 877/05.0-4 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність актів тероризму на території м. Маківки Донецької області та здійснення у зв'язку з цим антитерористичної операції) з 1 серпня 2014 року для ДП «Укршахтгідрозахист» при дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с.137).

Отже, настання обставин непереборної сили, що встановлені цим сертифікатом, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року № 6-364цс16, яка згідно зі ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Заперечення представника позивача про те, що Сертифікат Торгово-промислової палати України від 8 серпня 2016 року № 877/05.0-4 не може бути належним доказом у вказаній справі та в порушення норм процесуального закону був наданий відповідачем лише в касаційну інтанцію, не можна визнати обґрунтованими та такими, що спростовують відсутність вини відповідача в непроведені розрахунку з позивачем у передбачені ст. 116 КЗпП України строки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно додатку до вказаного Переліку - м. Макіївка, м. Димитров в яких знаходилося місцезнаходження відповідача у 2014-2015 роках входять до території, де здійснювалася антитерористична операція.

ДП «Укршахтгідрозахист» є неприбутковою, бюджетною установою та повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Незаконними збройними формуваннями було захоплено адміністративну будівлю ДП «Укршахтгідрозахист», шахти з водовідливними комплексами в т.ч. водовідливний комплекс шахти «Червоний Жовтень», де працював ОСОБА_4, автомобільні бокси, складські приміщення, автотранспортні засоби, комп'ютери та оргтехніка, в зв'язку з чим ДП «Укршахтгідрозахист» було позбавлене можливості продовжувати виробничу діяльність.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-ІУ, постанови Правління НБУ «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06 серпня 2014 року №466, доручень Президента України, рішень Ради національної безпеки і оборони України, доручень Кабінету Міністрів України у 2014 році було призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на території, яка не контролюється українською владою.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» зупинено дію статті 1 Закону України від 13 січня 2015 року № 85-УІІІ «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», щодо погашення вказаним громадянам заборгованості по заробітній платі до 31 грудня 2015 року.

В зв'язку із зупиненням дії статті 1 вказаного Закону, термін погашення заборгованості по заробітній платі громадянам які проживають на територіях АТО встановлений - після завершення антитерористичної операції.

За таких обставин, враховуючи заборону вищезазначеними нормативними актами здійснювати будь-які платежі з державного бюджету на території проведення АТО, зупинення банками України, небанківськими установами, національним оператором поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, здійснення усіх видів фінансових операцій на зазначеній території, виключення з бюджетного фінансування статей на утримання водовідливного комплексу де працював позивач, в зв'язку із знаходженням його на території непідконтрольній державній владі України, зупинення господарської діяльності, відсутність розробленого чіткого механізму на урядовому рівні погашення заборгованості по заробітній платі фізичним особам, які проживають в населених пунктах де проводиться антитерористична операція та відсутність у ДП «Укршахтгідрозахист» інших фінансових джерел фінансування крім бюджетних коштів на погашення заборгованості по заробітній платі, вина ДП «Укршахтгідрозахист» перед позивачем в порушені строків розрахунку при його звільненні відсутня.

При цьому, обставини проведення антитерористичної операції в Донецькій, Луганській областях є загально відомим фактом, а тому підтвердження відповідачем вказаних форс-мажорних обставин сертифікатом Торгово-промислової палати в Україні про форс-мажорні обставини є необов'язковим.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що затримка виплати ОСОБА_4 належних йому при звільненні сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, відбулася з вини ДП «Укршахтгідрозахист» та неправильно застосувавши положення ст. 117 КЗпП України.

Таким чином, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року в частині стягнення з ДП «Укршахтгідрозахист» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 72 514, 75 грн. підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимогах.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_4 щодо неправильності визначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку та необхідності врахування кількісті календарних днів затримки, а не робочих, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати .Згідно з абзацем 3 пункту 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В календарних днях проводяться нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки.

Інших доводів апеляційна скарга позивача не містить.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд виходить з наступного.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 870,29 грн., виходячи з задоволеного розміру позовних вимог 87 028 грн., з яких з

14 513,30 грн. - заборгованість по заробітній платі, 72 514,75 грн.- середній заробіток за час затримки розрахунку.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 14 513,30 грн. не оскаржувалось і набуло чинності.

Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 72 514,75 грн. підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору підлягає зміні і з урахуванням положень ст. 4 ч. 2 п. 1 пп. 1 Закону України «Про судовий збір» з ДП «Укршахтгідрозахист» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 травня 2016 року в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Укршахтгідрозахист» (03680, м. Київ, провулок Приладний, буд 2а, ЄДРПОУ 32442405) в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.М. Кочегарова

ОСОБА_5