Ухвала суду № 64270854, 23.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/1083/13-ц

Провадження № 22-ц/772/478/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23 січня 2017 року м. Вінниця

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області Голота Л.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.12.2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника відділу ДВС Гайсинського районного управління юстиції, державного виконавця відділу ДВС Гайсинського районного управління юстиції та зобов'язання провести виконавчі дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 оскаржує в апеляційному порядку ухвалу судді Липовецького районного суду Вінницької області від 22.12.2016 року, порушуючи одночасно питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали суду.

Суддя приходить до висновку, що клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження судової ухвали підлягає задоволенню.

Також, в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю у нього коштів на прожиття, посилаючись на довідку Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області про розмір отримуваної ним пенсії(т.3, а.с.144).

Відповідно до ч.3 ст.82 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати враховуючи майновий стан сторони.

Згідно з ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суддя, з огляду на обставини, викладені вище, прийшла до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга відповідає вимогам ст. ст. 294, 295 ЦПК України.

Керуючись ч.3 ст. 82, ч.ч.1,5 ст. 297 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 22.12.2016 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відкрити апеляційне провадження у справі.

Суддя Л.О. Голота