Вирок № 64270837, 20.01.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 132/1100/14-к

Провадження №1-кп/127/373/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Чезганової А.М.,

суддів: Бернади Є.В., Курбатової І.Л.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора - Герасимчука С.П.,

ОСОБА_1,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

за участю: потерпілого ОСОБА_4 та його

представника - адвоката ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6 та його

представника адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до затримання проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 10 грудня 2013 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 164 КК України до ста годин громадських робіт, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені 30 січня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020160000050, та ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про які внесені 10 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020160000017,-

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2014 року в період з 00.30 год. по 02.00 год. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходився за місцем проживання ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_1. Приблизно, о 01.45 год. між вказаними особами виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 взяв ножа та, розуміючи протиправність своїх дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_8, з метою умисного позбавлення життя останнього, наніс йому один удар ножем в область грудей та два удари ножем в область живота. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 103 від 12 лютого 2014 року, смерть ОСОБА_8 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей, живота та заочеревинного простору і ушкодження верхньої долі правої легені, які супроводжувались гострою масивною крововтратою на зовні та у праву плевральну і черевну порожнини.

ОСОБА_8 того, 10 лютого 2014 року ОСОБА_2, будучи повідомленим про підозру Калинівським РВ УМВС за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на шлях виправлення не став і знову скоїв злочини.

09 січня 2015 року, приблизно, о 14.00 год. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_2 перегнати його автомобіль НОМЕР_1, на територію Калинівського РМЗ, де останній мав зберігатись під охороною, а ключі залишити в шухляді столу. Того ж дня, приблизно, о 21.00 год. ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем НОМЕР_2, знаючи де знаходяться ключі від нього, з метою провідати матір, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_2, залишкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 9 від 17.02.2015 року, складає 70 427,43 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.

ОСОБА_8 цього, обвинувачений ОСОБА_2, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем, в порушенні п.п. 2.1 а, 10.1, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху України (п. 2.1 а - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії й талон, що додається до посвідчення; п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п.12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), рухаючись по автодорозі Житомир-Могилів-Подільський в с. Корделівка Калинівського району зі швидкістю 45-50 км/год., виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «ОСОБА_9», д.н. НОМЕР_3, під керування ОСОБА_10

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Рено Трафік» ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого внутрішньо суглобового уламкового перелому дистального метаепіфізу правого плеча зі зміщенням, яке не являлось небезпечним для життя і не супроводжувалось загрозливими для життя явищами, за своїм характером спричинило тривалий (понад 21 день) розлад здоровя, який відповідно до висновку експерта № 9 від 06.02.2015 року належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості, виникло від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності утворення може відповідати терміну ДТП.

Згідно з висновком експерта №61а від 02.02.2015 року в ситуації, яка склалась, при умові, що в автомобілі «Мерседес Бенц» були відсутні технічні несправності, що впливають на керованість та напрямок руху ТЗ перед виникненням події ДТП, невідповідність дій водія автомобіля «Мерседес Бенц» ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, призвела до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Після ДТП ОСОБА_2, в порушення п.2.10 а, г, є Правил дорожнього руху України, не надав першу медичну допомогу потерпілим, втік з місця пригоди та до проведення медичного огляду вжив спиртні напої.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 289 КК України, не визнав, за ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю. По епізоду умисного вбивства ОСОБА_8 суду пояснив, що він даного вбивства не скоював. Покійного ОСОБА_8 він знав протягом 5-6 років, останній був дідом його знайомого ОСОБА_11 За час знайомства у квартирі ОСОБА_8 він був всього 3-4 рази і лише за присутності ОСОБА_11 або його матері. Сам ніколи до ОСОБА_8 не заходив. Заяву про зізнання у вчиненні даного злочину написав під психологічним тиском працівників міліції, так як, на той час перебував у ІТТ м. Вінниці, де до нього підійшли оперативні працівники міліції, які йому повідомили, що його вагітну дружину притягнуть до відповідальності, як співучасницю по цій справі, якщо він не напише заяву, що дане вбивство вчинив він, при цьому йому обіцяли умовний термін покарання. Він погодився написати заяву, зміст якої йому розповіли працівники міліції. В подальшому, перебуваючи в камері ІТТ, він по памяті написав дану заяву, при цьому співкамерники підказували йому, як правильно її писати, та разом обговорювали її зміст. Саме в той момент в ІТТ здійснювався звукозапис. Дану заяву він передав черговому в ІТТ м. Вінниці. На слідчому експерименті йому сказали показати, як він вдарив діда на дивані, що він і зробив. Зазначені дії він вчиняв тому, що працівники міліції пообіцяли йому умовний термін покарання, а також, щоб вони не чіпали його дружину. Однак, перебуваючи в СІЗО, він зрозумів, що все потрібно було робити по іншому. Виявлення на місці вчинення злочину недопалку сигарети з його ДНК профілем він не може пояснити. 29 січня 2014 року він прийшов додому, приблизно, о 24.00 год., ліг спати, в той час приїхала знайома дружини, яка не змогла через складні погодні умови (заметілі), доїхати до себе додому, через що повернулась до них на квартиру та бачила, що він був в дома. 31січня 2014 року о 09.00 год. він на виклик зявився у Калинівський райвідділ міліції, де також був ОСОБА_11 Його завели в кабінет та підключили до поліграфа, почали задавати запитання, в той час він ніяких документів не підписував. Приблизно, о 16.00 год. його та ОСОБА_11 повезли в лікарню для здачі крові. В прийомному відділені лікарні медична сестра в нього відібрала кров. Після цього повернулись в райвідділ міліції, де йому одразу ж було надано для підпису протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, в якому зазначалось, що він зранку того ж дня висловлювався нецензурною лайкою біля райвідділу міліції, чим порушував громадський порядок. Від підпису в протоколі він відмовився. Після чого, приблизно, о 17.00 год. його привели в суд, де ОСОБА_11 підтвердив, що він порушував громадський порядок біля райвідділу міліції, за що йому присудили 4 доби арешту. З приміщення суду його завезли в ІТТ, де до нього приходив слідчий та відбирав пояснення, у нього забрали одяг, взуття, брали мазки з рук на експертизу, робили зрізи нігтів, зіскоби зі шкіри під нігтями. У міліції в нього вилучили та оглянули куртку, кофту, черевики, з яких брали зразки чи змиви ватним тампоном, які потім упакували, а речі повернули. ОСОБА_8 того, вдома також вилучали деякі його речі, які повернули пізніше. Після відбуття адмінарешту до нього додому приїхали працівники міліції, які попросили проїхати з ними в райвідділ для дачі показань. У райвідділі його знову підключили до поліграфа, задавали запитання. Після проходження поліграфа, йому зразу вручили постанову про підозру, яку він підписав. Це було ввечері 10 лютого 2014 року.

По епізоду вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за ч. 1 ст. 286 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що він 09 січня 2015 року, приблизно, о 22.00 год. рухався автомобілем «Мерседес-Бенц», власником якого є ОСОБА_4, з м. Калинівки зі швидкістю, приблизно, 40 км/год. в с. Корделівку до своєї матері. Біля АЗС переїхав залізничний переїзд, після чого, бажаючи обїхати вибоїну на дорозі, легенько повернув кермом. Так як падав сніг, автомобіль занесло на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з іншим автомобілем. Він втік з місця пригоди, тому що злякався. На другу добу він сам зявився до Калинівського РВ міліції.

Водійського посвідчення у нього немає, є посвідчення про закінчення автошколи. За кермо автомобіля сів тому, що потрібно було поїхати в с. Корделівку до своєї матері, яка почувала себе погано, та попросила терміново приїхати до неї. Так як він закінчив водійські курси, то мав навики керування автомобілем, гадав, що все пройде без проблем. ОСОБА_8 того, в потерпілого ОСОБА_4, власника автомобіля «Мерседес-Бенц», він пропрацював, приблизно, 5 місяців і за цей період він, час-від-часу, їздив на даному автомобілі.

Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов визнав частково. Матеріальну шкоду в розмірі 14350 гривень за лікування та 3000 гривень за надання правової допомоги визнав в повному обсязі, моральну шкоду визнав частково в звязку зі скрутним матеріальним становищем.

По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, за ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 своєї вини не визнав, суду пояснив, що 09 січня 2015 року, після телефонної розмови з матір»ю, яка повідомила, що погано себе почуває, вирішив поїхати до неї в с. Корделівку та привезти ліки. Оскільки коштів на таксі не вистачало, у нього були лише кошти на придбання ліків, він вирішив взяти без дозволу автомобіль «Мерседес-Бенц», який належить ОСОБА_4, та зїздити в село до матері. Того ж дня, приблизно, о 22.00 год. він прийшов до РЕМ заводу, працівники охорони впустили його на територію, звідки, без дозволу ОСОБА_4, він виїхав автомобілем «Мерседес-Бенц» в с. Корделівку. Він гадав, що маючи вільний доступ до автомобіля ОСОБА_4, він може швидко зїздити до матері і назад. Однак, по дорозі в с. Корделівку потрапив у ДТП. Працюючи у ОСОБА_4, траплялись випадки коли він, з дозволу останнього, переганяв на територію РЕМ заводу автомобіль «Мерседес-Бенц», що належав ОСОБА_4 Заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов визнав в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 289 КК України, його вина, в тому числі за ч. 1 ст. 286 КК України, по якій він себе повністю визнав винним, підтверджується дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що ОСОБА_2 знає років два, познайомився з ним на одному з обєктів, де ОСОБА_2 клав плитку. Потім він чув від людей, що ОСОБА_2 був затриманий по підозрі у вбивстві. Пізніше ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням надати йому хоч якусь роботу, щоб заробити на проживання. Він запитав, що у нього з тим судовим процесом, на що ОСОБА_2 повідомив, що його виправдали і він ні в чому не винуватий. Він надавав ОСОБА_2 дрібні тимчасові роботи, за які останній отримував кошти. Перебування ОСОБА_2 на роботі, було не постійне, останній зявлявся на роботу періодично, після отримання заробітку, зловживав спиртним, пропадав на 3-4 дні, після чого знову зявлявся клявся, що більше пити не буде та знову просив надати роботу. Знаючи, що ОСОБА_2 пройшов курс навчання в автошколі і йому залишилось здати тільки екзамени, він дозволяв ОСОБА_2 перегнати бус на стоянку, яка знаходиться на території РЕМ заводу, відстань до якої складала, приблизно, 100-150 метрів. Після чого ОСОБА_2 залишав ключі від автомобіля в обумовленому місці. Технічного паспорту на автомобіль він ОСОБА_2 ніколи не надавав. 09 січня 2015 року, приблизно, о 24.00 год. до нього прийшли працівники ДАІ, які повідомили, що належний йому автомобіль «Мерседес Бенц» потрапив у ДТП, потерпілі в лікарні. Після чого, він поїхав в лікарню до потерпілих, потім на місце пригоди, де бус «Рено» вже забрали, а його пошкоджений бус стояв неподалік. ОСОБА_2 з місця вчинення ДТП втік. На РЕМ заводі працівникам міліції охоронники підтвердили, що його бус дійсно був на території заводу, але потім ОСОБА_2 забрав його. Дозволу ОСОБА_2 на керування його автомобілем в особистих цілях він не надавав, шкода йому не відшкодована, цивільний позов підтримав в сумі 150080 гривень.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 09 січня 2015 року він разом з дружиною повертався з дня народження родичів з с. Корделівки Калинівського району Вінницької області. Знайома запропонувала підвезти їх до м. Калинівки. Приблизно, о 23.00 год. вони виїхали з с. Корделівки та проїхали 500 метрів до АЗС. Він з дружиною сидів на другому ряду сидінь автомобіля і дивився на дорогу. Швидкість їх автомобіля була не великою, приблизно, 40 км/год., так як йшов сніг. Потім він побачив, що назустріч їм рухається автомобіль, який, приблизно, на відстані 15 метрів до них, різко звернув вліво, виїхав на їх смугу руху та допустив лобове зіткнення з їх автомобілем. В результаті ДТП його дружина отримала травми ніг, а він отримав травми грудної клітки та перелом руки. Як з»ясувалося пізніше, ДТП вчинив ОСОБА_2, який з місця пригоди втік. Через отриману травму, йому через чотири дні зробили операцію на руці, був складний перелом. Він перебував на стаціонарному лікуванні три тижні та чотири місяці на амбулаторному. Цивільний позов підтримав в повному обсязі, просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_214350 гривень матеріальної шкоди, 3000 гривень за надання правової допомоги та 40000 гривень моральної шкоди, оскільки він переніс сильний стрес, фізичний біль, проходив курс стаціонарного лікування в травматологічному відділенні Калинівської ЦРЛ з 09.01.2015 року по 21.01.2015 року, втратив сон та спокій, пережив душевні страждання. Просив суд обвинуваченого ОСОБА_2 суворо покарати.

Потерпілий ОСОБА_12 в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність в звязку з погіршенням стану здоровя, просив обвинуваченого ОСОБА_2 суворо покарати (том 1 а.с. 196).

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_2 не знає. Він працює таксистом в м. Калинівці. 01 лютого 2014 року було замовлення по вул. Щорса, 4 в м. Калинівці, де він взяв пасажирку до с. Голендри Калинівського району. В той час були сильні перемети снігу і, коли він тільки зїхав з траси, одразу ж загруз. Він запропонував пасажирці відвезти її назад, нащо вона погодилась. Повернувшись в м. Калинівку, він висадив пасажирку біля магазину «Глорія», що по вул. Промисловій.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що працює контролером в газовій конторі м. Калинівці. Взимку 2014 року, в післяобідній час, вона перевіряла газові лічильники, зайшла в квартиру ОСОБА_8, що по вул. Машинобудівників, 9/23 в м. Калинівці. Двері в квартиру були відчинені. ОСОБА_8 завжди їй пропонував, щоб вона заходила в кватиру сама і перевіряла газові лічильники. ОСОБА_8 був не конфліктний і проживав сам, більшу частину свого часу проводив біля сараю, в якому тримав курей. Зайшовши в квартиру, вона не одразу зрозуміла, що ОСОБА_8 мертвий, тому що в квартирі був голосно увімкнений телевізор, вона погукала, але ніхто не відповів. Вона побачила, що в коридорі був розбитий стілець, біля якого був молоток, та привідчинені двері холодильника. Зайшовши в кухню, записала дані газового лічильника, повертаючись назад, побачила, що в кімнаті лежить ОСОБА_8 на підлозі, накритий бушлатом, з - під якого було видно його ноги, а на дивані була пляма крові. Злякавшись, вона вибігла з квартири і зайшла до сусідки ОСОБА_8 ОСОБА_15, якій повідомила, що ОСОБА_8 мертвий. Після чого вони з ОСОБА_16 зайшли в квартиру ОСОБА_8, де побачили, що на підлозі в кімнаті на спині лежав ОСОБА_17, накритий бушлатом, а на дивані була пляма крові. Щоб переконатись чи останній живий, ОСОБА_16 скинув з ОСОБА_8 бушлат, перевірив пульс та повідомив, що той мертвий. Вони викликали міліцію. На брові та губі трупа ОСОБА_8 була кров, на тілі останнього крові не бачила, оскільки він був одягнений.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що ОСОБА_8 був його сусідом. Останній був людиною похилого віку, не конфліктний, одинокий. Взимку 2014 року в квартиру постукала ОСОБА_14, яка працює контролером в газовій службі, та повідомила, що вона зайшла до квартири ОСОБА_8, двері якої були відчинені, побачила останнього, який лежав на полу. Злякавшись побаченого, ОСОБА_14 звернулась до них. Після чого він з ОСОБА_14 зайшли в квартиру ОСОБА_8, де побачили останнього на полу, накритим бушлатом. Він перевірив пульс і зрозумів, що ОСОБА_8 мертвий, викликав міліцію. В квартирі був перекинутий табурет. Особливого безладу в квартирі, на перший погляд не було, так як за життя ОСОБА_8, порядку в квартирі також не було. ОСОБА_8, здається, лежав на боку у великій кімнаті квартири. Сліди крові були на тілі ОСОБА_8 і на дивані. На тулубі останнього були ножові поранення. За життя до ОСОБА_8, майже, ніхто не приходив, крім сина, який після смерті дружини ОСОБА_8, навідувався до останнього дуже рідко. Двері в квартиру ОСОБА_8 практично завжди були відчинені. 29 -30 січня 2014 року, крім звуку телевізора, з квартири ОСОБА_8 він нічого підозрілого не чув. Під час огляду місця події він був присутнім в якості понятого. Слідчі вилучали якісь речі, проте які саме та в якій кількості він достеменно не памятає. Вони надавали йому на підпис декілька конвертів, однак, що в них було, він не памятає. При всіх вилученнях була також присутня в якості понятої його дружина. В його присутності та присутності його дружини працівники міліції зачитували протокол огляду місця події, який відповідав дійсності, тому вони його підписали.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 її син. Він не схильний до вживання спиртних напоїв, кошти на проживання заробляє своїми руками. По факту вбивства ОСОБА_8 їй нічого не відомо. 09 січня 2015 року син приїхав до неї, так як, на третій день Різдва діти приходять до батьків. ОСОБА_8 того, в 2014 році вона разом з сином біля лікарні, що по вул. Чкалова в м. Калинівці, побачила на великій купі піску мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, який був з розбитим екраном, без сім карти, акумуляторної батареї та кришки до неї. Даний телефон син забрав собі. В подальшому він відремонтував телефон, після чого вона почала ним користуватись. Однак, приблизно, через 1-2 тижні працівники міліції забрали у неї даний телефон, не пояснивши чому.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що вбитий ОСОБА_8 був його дідом. 30 січня 2014 року до нього зателефонувала матір з м. Москви та повідомила, що діда вбили. 31 січня 2014 року він за викликом з»явився в Калинівський РВ, де йому сказали, що потрібно здати в лікарні кров, що він і зробив. В лікарні він зустрів ОСОБА_2, у якого також брали кров. Забір крові брали з вени та пальця, потім його та ОСОБА_2 завезли в міліцію, де його згодом відпустили. Про ОСОБА_2 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_2 його пасинок. Може охарактеризувати його, як трудолюбивого, він вміє все зробити своїми руками.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він знає ОСОБА_2 По справі йому нічого невідомо. Чув, що десь, хтось, когось вбив, подробиць не знає.

Експерт ОСОБА_21 суду пояснив, що висновком експерта №30 від 10 лютого 2014 року було проведено дослідження наявності клітин та встановлено їх ДНК-профіль. В одному з недопалків було встановлено наявність клітин, а в іншому їх наявність встановити не вдалось. Дані обєкти (два недопалки сигарет) прибули на проведення експертизи в паперовому конверті у сухому вигляді. Даного типу обєкти, в разі наявності на них вологи, поміщаються в паперовий конверт, тому що волога розповсюджується по паперові і, таким чином, зупиняється процес руйнування таких клітин. На проведення експертизи слідчим було направлено дві постанови, однією з яких було направлено на дослідження два недопалки, а іншою - змиви з ножа та додатково порівняльні зразки ДНК - профілю обвинуваченого для здійснення порівняння з ДНК - профілем вбитого ОСОБА_8 Висновки експерта №30 та №31, в часі були завершені в один день 10.02.2014 року. Висновком №31 встановлювалось наявність слідів крові людини, генетичних ознак і їх приналежності потерпілому та перевіряємій особі. Висновки експертиз №30 та №31 від 10 лютого 2014 року він підтримав та підтвердив їх правильність.

Експерт ОСОБА_22 суду пояснив, що опис тілесних ушкоджень, зокрема, раневого каналу на трупі ОСОБА_8 здійснювався з урахуванням морфологічних особливостей. Зважаючи на стінки та краї рани, експерти судять про раневий канал та його напрямок, розташування особи, яка нападала по відношенню до особи, якій нанесені тілесні ушкодження. Як він зазначив у висновку експертизи №103 від 12 лютого 2014 року потерпілий, після отриманих тілесних ушкоджень, міг певний проміжок часу рухатись, проте ці фізичні дії могли бути не зкоординовані та розсіяні, так як, розвивався гемарогічний шок і людину при такій крововтраті: внутрішньо плевральна - 1200 мл, у черевну порожнину - 120 мл, зовнішня крововтрата - 600 мл, навіть при надані кваліфікованої медичної допомоги, спасти практично неможливо. Характер та локалізація тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_8 характерні для самооборони, так як людина інтуїтивно виставляє руки та закривається від нанесених ударів. Синці на трупі ОСОБА_8, зважаючи на морфологічні особливості, їх колір, стан кірочки виникли у строк 3 доби до моменту експертизи трупа ОСОБА_8 Висновок експерта №103 від 12 лютого 2014 року підтримав в повному обсязі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів також підтверджується: витягом з кримінального провадження №12014020160000050, згідно з яким 30.01.2014 о 16.10 год. до чергової частини Калинівського РВ УМВС України у Вінницькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_16П , що 30.01.2014 року о 16.00 год. він виявив у квартирі АДРЕСА_2 труп власника квартири ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, з тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаної рани грудної клітки праворуч, двох колото-різаних ран правого поперекового відділу. Труп направлено на СМЕ (том №3 а.с. 100);

- протоколом огляду місця події від 30.01.2014 року з фототаблицею, згідно з яким місцем події являється приміщення квартири № 23, яка знаходиться на другому поверсі будинку №9, що по вул. Машинобудівників в м. Калинівці. Квартира складається з коридору, двох кімнат, туалету та кухні. Під час проведення даного огляду було виявлено та вилучено: ніж кухонний з деревяною рукояткою (з тумбочки на кухні), змиви речовини бурого кольору зі стіни у коридорі, змиви з леза та руківя ножа, що знаходився у тумбочці - столі на кухні, два недопалки цигарок з фільтром «Прилуки», що виявлені в помийному відрі на кухні, фрагменти речовини бурого кольору, виявлені в раковині на кухні (том 3 а.с. 101-110, 112-129);

- протоколом огляду трупа від 31.01.2014 року, згідно з яким на тілі трупа ОСОБА_8 наявний одяг: сорочка та дві тільняшки просочені речовиною бурого кольору. На лівій боковій стороні в більшій кількості. В правій грудній та боковій стороні сорочки та тільняшок маються отвори, навколо яких тканина просочена речовиною бурого кольору. Розмір отвору 2х1 см, нижче правої бокової кишені. Колото-різана рана Г подібної форми в сьомому міжребер»ї, довжиною 7 см, при зведених краях. Також, 2 см в правій боковій стороні (поперековій) та рана 1,8 см. В поперековій стороні - колото різана рана (том 3 а.с. 131-132);

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 №107 від 31.01.2014 року, згідно з яким причиною смерті стали колото-різані проникаючі поранення грудної клітки та попереку з ушкодженнями внутрішніх органів (том 3 а.с. 133);

- протоколом огляду місця події від 01.02.2014 року, згідно з яким місцем події являється приміщення квартири АДРЕСА_3. Під час проведення даного огляду було виявлено та вилучено: ніж з рукояткою (прозорою) довжиною 130 мм, який знаходився на підвіконні у гостевій кімнаті; саморобний ніж з рукояткою темно-синього кольору, який знаходився у серванті в приміщені кухні; частину пошкодженого деревяного стільця, який знаходився у коридорі ліворуч від холодильника (том 3 а.с. 135-136);

- протоколом додаткового огляду місця події з ілюстративними таблицями від 03.02.2014 року, згідно з яким місцем огляду являється двокімнатна квартира в м. Калинівці по вул. Маштинобудівників, 9/23, яка належала ОСОБА_8 При огляді гостевої кімнати з правої сторони від входу на деревяному кріслі виявлено та вилучено одну пару шкіряних рукавиць (зимових), зі столу - пульт від телевізора, з поверхні холодильника, який знаходився у коридорі, два сліди пальців рук, які знаходяться на відстані 8 мм один від одного (том 3 а.с. 137-139);

- висновком експерта №30 від 10.02.2014 року, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків крові ОСОБА_2 (обєкт 1), ОСОБА_11 (обєкт 2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). На наданих на дослідження недопалку сигарети «Прилуки» (обєкт 3) виявлені клітини з ядрами, на недопалку «Прилуки» (обєкт 4) виявлені поодинокі клітини з ядрами. В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (обєкт З), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК -профіль) клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (обєкт 4) не встановлені. Генетичні ознаки клітин на недопалку сигарети «Прилуки» (обєкт 3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (обєкт 1) і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_11 (обєкт 2) та ОСОБА_8 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_2 (обєкт 1) та в обєкті 3 складає 6,82 х 10"24. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних обєктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 147 секстильйона (1,47 х 10ь) осіб. Походження клітин з ядрами на недопалку сигарети «Прилуки» (обєкт З) від ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виключається ( том 3 а.с. 140-149);

- висновком експерта №70 від 03.02.2014 року, згідно з яким кров із трупа ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. ОСОБА_8 ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. ОСОБА_8 ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В (том 3 а.с.170);

- висновком експерта № 103 від 12.02.2014 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено: проникаюча колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки справа з ушкодженням верхньої долі правої легені та дві проникаючі колото-різані рани живота з ушкодженням очеревини та заочеревинного простору справа без ушкодження внутрішніх органів, кров у правій плевральній порожнині 1200 мл та у черевній порожнині 120 мл, садно в ділянці правого ока, садна та синець на руках, садно в ділянці лівої здухвинної кістки. Проникаючі поранення грудей, живота та заочеревинного простору у ОСОБА_8 спричинені дією плоского предмету, що мав колюче-ріжучі властивості, можливо, ножа. Садно та синець на правому передпліччі, садно на лівому ліктьовому суглобі, садно в ділянці лівої здухвинної кістки, утворились від дії твердих тупих предметів. Смерть ОСОБА_8, настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей, живота та заочеревинного простору з ушкодженням верхньої, долі правої легені, які супроводжувались гострою масивною крововтратою на зовні та у праву плевральну і черевну порожнини. Між пораненнями, та смертю прямий причино-наслідковий зв'язок. Виявлені колото-різані проникаючі поранення грудей, живота та заочеревинного простору у ОСОБА_8 належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (пункти 2.1.3, й та 2.1.3. к «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ № 6 від 17.01.1995р.). Виявлені на тілі ОСОБА_8 садна та синці на руках і тулубі заподіяні незадовго до смерті (у межах декількох годин до настання смерті) і кожне окремо та всі у сукупності належать до легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не стоять. Садно правого ока виникло в строк понад трьох діб до часу проведення експертизи трупа і належить до легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_8 спиртів та їх ізомерів не виявлено, що свідчить про тверезий його стан на момент настання смерті. Враховуючи локалізацію виявлених при експертизі трупа ОСОБА_8 колото-різаних поранень, взаємне розташування потерпілого та особи, що наносила ушкодження в момент заподіяння, могло бути будь-яким за умов доступності правої половини тулуба. Характер та локалізація, виявлених при судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень у ОСОБА_8, виключають можливість їх виникнення внаслідок самопадіння з положення стоячи та внаслідок нанесення самому собі. Садна та синці на руках можна розцінювати як сліди самооборони. Зважаючи на відсутність динаміки змін при дослідженні трупних плям та трупного задубіння, відсутність виражених ознак гниття, смерть ОСОБА_8 настала за 2-3 доби до часу виявлення трупа (том 3 а.с. 171-173);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2014 року, згідно з яким ОСОБА_2 повідомив, що він прийшов до діда, щоб випити вина, дід - це родич ОСОБА_11, прізвища не памятає, це відбувалось в квартирі будинку по вул. Машинобудівників, 9 в м. Калинівці, вказав на квартиру, де був неодноразово. Пив вино, в процесі він розлютив діда своїм вчинком, останній схопився за ножа, він відреагував, відбив ножа і наніс ним дідові декілька ударів. ОСОБА_8 того, ОСОБА_2 вказав, що описане відбувалось в квартирі № 23 даного будинку, він постукав, дід відкрив, і він зайшов. Все відбувалось в кімнаті (ОСОБА_2 вказав на середню кімнату квартири), приблизно, о 24 год. в ніч з 28 на 29 січня 2014 року. Він пив вино з кружки на столі, але точно не впевнений, чи кружка, яка є зараз на столі, та сама. Далі він сидів, випив вина кружку, він був не тверезий, говорили, потім випив ще одну кружку, потім він встав, він впав на стілець, потім піднявся і викинув його в коридор. Дід на це відреагував, схопив зі стола ножа і на нього, він його вдарив ногою, дід впав на диван. Він до нього, дід ще привстає, він забрав в цей момент ножа і вдарив останнього кілька разів, скільки точно не пам'ятає, вдарив ножем, якого забрав в діда. Ніж був кухонний, рукоять здається дерев'яна. ОСОБА_2 показав, що наносив удари ножем, який тримав в правій руці. Дід був в положенні сидячи на дивані, він був в положенні стоячи. Забрав в діда ніж та заподіяв ножем удар в праву частину грудей та в область поясниці, скільки точно ударів не пам'ятає. Після цього дід впав на диван, він побачив, що наробив,почав одягатися та тікати з квартири. На кріслі лежали його рукавиці та шапка, він почав їх шукати і коли шукав, дід сповз на підлогу, він на нього кинув щось з речей. Взяв рукавиці, шапку та пішов з квартири. З квартири нічого не забирав, чи брав мобільний телефон, не пам'ятає, грошей не брав. Ніж залишив, чи на столі в кімнаті, чи на кухні, не пам'ятає, все було дуже швидко. Двері за собою не закривав. На запитання слідчого, чи вчиняв ОСОБА_8, схопивши ніж, якісь активні дії по відношенню до ОСОБА_2 (намагався вдарити, замахувався), останній повідомив, що це проходило в долі секунди, він стояв біля дверей кімнати, ОСОБА_8 схопив ніж і на нього, а що він хотів зробити, він не знає, не став дивитись, чекати. Він зразу вдарив його ногою, хотів вдарити по ножу, ОСОБА_8 впав на диван.

На запитання слідчого, з якою метою ОСОБА_2 заподіяв декілька ударів ножем ОСОБА_8, ОСОБА_2 повідомив, що з метою самозахисту, чи намагався дід його вдарити, він не знаю, але якщо взяв ножа і пішов на нього, то мабуть хотів вдарити, хто його знає, що в людини на умі (том 3 а.с. 175-177);

- висновком експерта №31 від 10.02.2014 року, з якого вбачається, що на представлених на дослідження змивах з руківя (об»єкт 1) та леза (об»єкт 2) ножа виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами.

В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами на змивах з руків»я (обєкт 1)та леза (обєкт 2) ножа, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).

В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа ОСОБА_8 (обєкт 3), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).

Генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_8 (обєкт 3) збігаються з генетичними ознаками слідів крові та клітин на змивах з руківя (обєкт 1) та леза (обєкт 2) ножа (том 3 а.с. 184-190);

- протоколом огляду предмету від 21.03.2014 року, згідно з яким, предметом огляду являється мобільний телефон «Samsung» Е 100 ІМЕІ:352581034934532, який був наданий ОСОБА_18 Телефон має акумуляторну батарею, задню кришку, корпус, сім карту, флеш карту, відсутні пошкодження при візуальному огляді (том 3 а.с. 199-201);

- постановою про визнання речовими доказами від 03.04.2014 року, згідно з якою вилучені під час ОМП 30.01.2014 року в квартирі АДРЕСА_4: 3 слідів пальців рук, сліду одорологічного походження, і кухонного ножа з деревяною рукояттю, вирізки з покривала на дивані, змивів речовини бурого кольору зі стіни у коридорі, змивів з леза та руківя ножа з деревяною рукояттю, двох недопалків цигарок «Прилуки», фрагменту тканини з речовиною бурого кольору з раковини на кухні; вилучених під час огляду трупа ОСОБА_8 31.01.2014 року: зрізів нігтів з обох рук, зразків волосся з голови, відбитків пальців рук; одягу (сорочка, тільняшка з довгим рукавом, безрукавка, штани, підштаники, труси, шкарпетки); вилучений під час ОМП 01.02.2014 року годинника наручного з корпусом жовтого кольору; вилучених під час ОМП 03.02.2014 року пари рукавиць, пульта від телевізора, двох слідів пальців рук; вилученої під час слідчого експерименту 18.02.2014 року з ОСОБА_2 кружки; відібраних у ОСОБА_2, ОСОБА_11 ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_25, ОСОБА_26 зразків крові; відібраних у ОСОБА_2, ОСОБА_11 зразків запахових слідів; наданого ОСОБА_18 21.03.2014 року, мобільного телефону Samsung 1100 ІМЕІ: 352581034934532. Вказані предмети передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області (том 3 а.с. 207);

- витягом з кримінального провадження №12015020160000017, згідно з яким 09.01.2015 року о 23:10 год., при вїзді в с. Корделівку, на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський, водій автомобіля «Мерседес Спринтер» д.н. НОМЕР_4 - ОСОБА_2, рухаючись в напрямку з м. Калинівки в с. Корделівку, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Рено Трафік» д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_10, після чого втік з місця події та залишив автомобіль. Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля «Рено Трафік» - ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки (том 3 а.с. 214);

- заявою ОСОБА_4 від 10.01.2015 року, згідно з якою останній просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 09.01.2015 року, у вечірню пору самоправно без дозволу взяв його автомобіль «Мерседес Спрінтер» д.н. НОМЕР_4, в результаті чого потрапив у ДТП, чим спричинив йому матеріальної шкоди в розмірі 35000 грн. (том 3 а.с. 217);

- витягом з кримінального провадження №12015020160000019, згідно з яким 10.01.2015 року до Калинівського РВ УМВС надійшла заява від ОСОБА_4 , що ОСОБА_2, працюючи на його фірмі в м. Калинівці та маючи ключі від автомобіля «Мерседес Спрінтер», д.н. НОМЕР_4, незаконно заволодів ним, чим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 35000 гривень (том 3 а.с. 216);

- висновком Калинівської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду від 10.01.2015 року, згідно з яким ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного спяніння (том 3 а.с. 218);

- висновком експерта №9 від 17.02.2015 року, згідно з яким залишкова вартість автомобіля марки «Мерседес-Бенц 208 D» - 1996 року випуску д.н. НОМЕР_5, в робочому стані без огляду транспортного засобу станом на 09.01.2015 року складає 70427,43 грн. (том 3 а.с. 231-232);

- висновком експерта №24 від 12.03.2014 року, згідно з яким при досліджені одягу ОСОБА_8, на сорочці, фуфайці і майці виявленого по одному пошкодженню по передній поверхні справа у верхній частині та по два пошкодження спереду справа у нижній частині (в ділянці бічного шва), на трусах виявлено два пошкодження на передній половинці справа в ділянці пояса. Вищевказані пошкодження на одязі, фрагментах шкіри і фрагменті ребра утворились від дії плаского колюче-ріжучого предмета (предметів) типу клинка ножа, що мав гостре лезо та обушок П-подібного перетину. Не виключається можливість утворення цих пошкоджень і від дії клинка кухонного ножа, наданого на експертизу (том 3 а.с. 244-248).

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.

Судом визнано доведеним обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що він 29 січня 2014 року, приблизно, о 01.45 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, за місцем проживання ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_4, на ґрунті виниклого конфлікту з останнім, розуміючи протиправність своїх дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_8, з метою умисного позбавлення життя останнього, наніс йому один удар ножем в область грудей та два удари ножем в область живота. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 103 від 12 лютого 2014 року, смерть ОСОБА_8 настала від проникаючих колото-різаних поранень грудей, живота та заочеревинного простору і ушкодження верхньої долі правої легені, які супроводжувались гострою масивною крововтратою на зовні та у праву плевральну і черевну порожнини.

09 січня 2015 року, приблизно, о 21.00 год. ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем НОМЕР_2, без дозволу його власника ОСОБА_4, знаючи, де знаходяться ключі від автомобіля, шляхом вільного доступу, незаконно заволодів даним автомобілем, залишкова вартість якого, відповідно до висновку експерта № 9 від 17.02.2015 року, складає 70 427,43 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

ОСОБА_8 цього, обвинувачений ОСОБА_2 09 січня 2015 року, приблизно, о 22.00 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, порушив п.п. 2.1 а, 10.1, 11.3, 12.2 Правил дорожнього руху України, рухаючись по автодорозі Житомир-Могилів-Подільський в с. Корделівка Калинівського району виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «Рено Трафік», д.н. НОМЕР_3, під керування ОСОБА_10

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Рено Трафік» ОСОБА_6, згідно з висновком експерта № 9 від 06.02.2015 року, отримав тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало значної матеріальної шкоди; за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що обвинувачений у нього не працював на постійній основі, не перебував на випробувальному терміні. Час від часу він надавав ОСОБА_2 конкретну роботу, яку оплачував. 09 січня 2015 року він не надавав дозволу ОСОБА_2 на користування його автомобілем.

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб»єктом злочину, передбаченого ст. 289 КК України, не можна визнавати осіб, які є співвласниками або законними користувачами транспортного засобу; працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, котрі без належного дозволу здійснили поїздку на закріпленому за ними транспортному засобу, а також службових осіб, наділених повноваженнями щодо використання та експлуатації транспортних засобів.

Обвинувачений ОСОБА_2 до жодної із вищезазначених категорій не відноситься, тому є суб»єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8

Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 суд розцінює, як засіб захисту з метою уникнути відповідальності.

Його показання в судовому засіданні по даному епізоду обвинувачення є недостовірними та спростовуються висновками експерта №30 та №31 від 10 лютого 2014 року, згідно з якими в квартирі ОСОБА_8 було вилучено два недопалки цигарок, які згідно ДНК профілю належать ОСОБА_2 та протоколом слідчого експерименту від 12 лютого 2014 року, під час якого, в присутності захисника, обвинувачений ОСОБА_2 детально показував, як він ножем наносив удари ОСОБА_8 Обставини, викладені ОСОБА_2 під час слідчого експерименту, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, які були проаналізовані вище, а саме з протоколом огляду місця події, актом судово медичної експертизи трупа ОСОБА_8 №103 від 12 лютого 2014 року, в якому зазначена кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень останнього, що у нього наявні тілесні ушкодження, характерні для самооборони, що свідчить про те, що ОСОБА_2 умисно, протиправно позбавив життя ОСОБА_8

ОСОБА_2 не зміг пояснити суду наявність недопалку з його біологічним матеріалом на місці вчинення злочину. З цього приводу сторона захисту припустила, що це штучно створений працівниками міліції доказ. Суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях. ОСОБА_8 того, на той момент, коли дані два недопалки були вилучені з помийного відра в квартирі ОСОБА_8 та по ним була призначена генетична експертиза, обвинувачений ОСОБА_2 визнавав себе винним у вбивстві ОСОБА_8 і працівникам міліції не було сенсу штучно створювати докази.

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_2, що під час досудового слідства на нього зі сторони працівників міліції чинився психологічний тиск, суд розцінює їх як засіб захисту, оскільки під час досудового слідства він навіть своєму захисникові про це не повідомляв, не зміг конкретно зазначити, хто на нього чинив психологічний тиск, в установленому порядку для перевірки цього факту не звертався.

Суд вважає беззаперечним той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 29 січня 2014 року був на місці вбивства ОСОБА_8, в квартирі останнього залишив біологічний матеріал, не зміг пояснити цю обставину суду, з чого суд зробив висновок про недостовірність його показань та доведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно вимоги ВІТ УМВС України у Вінницькій області від 12.01.2015 року обвинувачений ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (том 3 а.с. 219).

Згідно довідок з Калинівської ЦРЛ від 12.01.2015 року - обвинувачений ОСОБА_2 на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває (том 3 а.с. 226,227).

Згідно довідки Корделівської сільської ради №14 від 12.05.2015 року, ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, проте інформацією про місце перебування ОСОБА_2 сільська рада не володіє (том 3 а.с. 223).

Згідно довідки Сальницької сільської ради №6 від 12.05.2015 року, ОСОБА_2 проживає без реєстрації в с. Сальник в цивільному шлюбі з ОСОБА_27Р.(том 3 а.с. 224).

Зідно акту №59 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 03.03.2014 року ОСОБА_2 в період вчинення злочину та в теперішній час на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 3 а.с. 177-180).

Згідно висновку №37 амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 06.03.2014 року ОСОБА_2 виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує (том 3 а.с. 181).

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого, є визнання вини за ч. 1 ст. 286 КК України.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, думки потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_6, які просили суворо покарати обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, в тому числі за ч. 2 ст. 289 КК України з конфіскацією всього належного йому майна, по ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки такого права у ОСОБА_2 не було.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинено сукупність злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 150080 гривень, як законний, обґрунтований та визнаний обвинуваченим, повністю підлягає задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 14350 гривень 17 копійок та 3000 гривень витрат за надання правової допомоги, як законний, обґрунтований, підтверджений документами (том 3 а.с. 35-46) та визнаний обвинуваченим, повністю підлягає задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_6 в частині моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Потерпілим ОСОБА_6 на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що він переніс сильний стрес, фізичний біль, проходив курс стаціонарного лікування в травматологічному відділенні Калинівської ЦРЛ з 09.01.2015 року по 21.01.2015 року, де йому зробили операцію, пережив душевні страждання.

Зазначене переконує суд у тому, що потерпілий, в звязку із вчиненням щодо нього протиправних діянь з боку обвинуваченого, зазнав душевних страждань, були порушені його нормальні життєві зв»язки, оскільки він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні та чотири місяці на амбулаторному лікуванні.

Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 25000 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 16055 гривень 87 копійок процесуальних витрат, повязаних із залученням експертів (том 3 а.с. 141, 183, 191-197, 213, 230, 233).

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 115 КК України 10 (десять) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 1 ст. 286 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання 28 грудня 2016 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час знаходження під вартою з 10 лютого 2014 року по 02 вересня 2014 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) в строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахувати строк попереднього увязнення з 10 лютого 2014 року по 02 вересня 2014 року включно, та з 28.12.2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31113115700002, код ЄДРПОУ 38054707, одержувач УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) 16055 (шістнадцять тисяч п»ятдесят п»ять) гривень 87 копійок процесуальних витрат, повязаних із залученням експертів.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 150080 (сто пятдесят тисяч вісімдесят) гривень матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 14350 (чотирнадцять тисяч триста пятдесят ) гривень 17 копійок матеріальної шкоди, 3000 (три тисячі) гривень витрат за правову допомогу та 25000 (двадцять п»ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Речові докази:

- 3 сліди пальців рук; слід одорологічного походження; кухонний ніж з деревяною рукояттю; вирізку з покривала; змиви речовини бурого кольору; змиви з леза та руківя ножа з деревяною рукояттю; два недопалки цигарок «Прилуки»; фрагмент тканини з речовиною бурого кольору; зрізи нігтів з обох рук; зразки волосся з голови; відбитки пальців рук; одяг (сорочка, тільняшка з довгим рукавом, безрукавка, штани, підштаники, труси, шкарпетки); кружку, пару рукавиць; два сліди пальців рук; зразки крові, відібрані у ОСОБА_2, ОСОБА_11 ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_25 JI.I., ОСОБА_26; зразки запахових слідів, відібрані у ОСОБА_2, ОСОБА_11, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, знищити.

- годинник наручний з корпусом жовтого кольору, пульт від телевізора, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, повернути ОСОБА_28.

- мобільний телефон «Samsung 1100» ІМЕІ: 352581034934532, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Калинівського PB УМВС України у Вінницькій області, повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді:1.

2.