Ухвала суду № 64269181, 03.01.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11840/16-ц

Провадження №: 2-з/752/5/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2017 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Новак А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська правниця», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними,-

в с т а н о в и в :

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська правниця», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними.

Просив суд забезпечити позов шляхом:

-накладення арешту на грошові кошти РССКП «Київський крематорій» на суму 820 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з статті 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчинити дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншими особами здійснювати платежі або передати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження свої вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, яке належить відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, аналогічну заяву про забезпечення позову вирішено судом ухвалою від 22 грудня 2016 року, підстав для повторного вирішення даної заяви суд не вбачає, а тому в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210, 293-294, 296 ЦПК України,-

у х в а л и в :

в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська правниця», Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а ухвалу яку було постановлено без участі особи, яка її оскаржує протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя А.Новак