Ухвала суду № 64268290, 23.01.2017, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1194/16-а

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1про повернення судового збору, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора з дорожнього нагляду СП Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ст. лейтенанта ОСОБА_2 про оскарження рішення відповідача субєкта владних повноважень. Також до суду надійшла заява від ОСОБА_1про повернення судового збору. ОСОБА_1 посилається на те, що він сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч.1 ст.2 ЗУ "Про судовий збір").

Питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом про судовий збір, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи (які оскаржили постанову у справі про адміністративне правопорушення) не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону N 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1про повернення судового збору.

Керуючись ст. 87,165 КАС України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1про повернення судового збору,- задовольнити.

Управлінню Державної казначейської служби України в Гощанському районі повернути ОСОБА_1судовий збір сплачений в розмірі 1378 грн., згідно квитанції № 15 від 19.12.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Пацко