Рішення № 64268225, 18.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1846/16-ц Номер провадження 22-ц/786/55/17Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Обідіної О.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 червня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 24762,72 грн. та судовий збір в сумі 1378 грн., а всього 26149,72 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позову. Вважає, що йому, як споживачу банківських послуг не була надана банком в повному обсязі інформація про умови кредитування, суму кредиту та орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її задоволення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту укладання між сторонами кредитного договору, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 19000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості.

В звязку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 31.01.2016 року утворилася заборгованість в сумі 24762,72 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 18296,30 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 4711,05 грн., заборгованості за пенею та комісією - 100 грн., штрафу - 500 грн. (фіксована сума), штрафу - 1155,37 грн. (процентна складова), які підлягають стягненню у відповідності до положень ст.ст. 526,1954 ЦК України. .

Колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, які не ґрунтуються на матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з ПАТ КБ «ПриватБанк» в період з 14.03.2011 року по 27.07.2015 року.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, банк посилався на те, що згідно укладеного договору б/н від 11.03.2011 року відповідач отримав кредит в розмірі 19000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Між тим, з наданих позивачем доказів, а саме з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 11.03.2011 року, ОСОБА_2 просив надати йому в якості банківських послуг зарплатну картку.

При цьому, свої вимоги про стягнення заборгованості, позивач обґрунтовував посиланням саме на договір б/н від 11.03.2011 року, про наявність будь-яких інших укладених з ОСОБА_2 кредитних договорів позивач не посилався.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що предметом договору б/н від 11.03.2011 року була отримана відповідачем, як працівником банку, зарплатна картка.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір має укладатись обовязково у письмовій формі, недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що повязані з його нікчемністю.

Будь-яких доказів, які б свідчили про укладання між банком та ОСОБА_2 письмового кредитного договору, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 19000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що отримання відповідачем кредитного ліміту на платіжну картку здійснено на підставі діючих в банку Умов та Правил надання банківських послуг, приєднання до яких здійснено ОСОБА_2 підписанням 11.03.2011 року заяви анкети, само по собі не підмінює необхідності в дотриманні вимог ст. 1055 ЦК України щодо укладення кредитного договору у письмовій формі.

На вказані обставини, суд першої інстанції належної уваги не звернув, вимоги ст.ст. 10, 213, 214 ЦПК України щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи не виконав та не з'ясував, чим обґрунтовувались позовні вимоги та який кредитний договір був укладений між сторонами і за яким виник борг, що є підставою для скасуванню судового рішення та постановлення по справі нового рішення.

При цьому, колегією суддів звернуто увагу на те, що до матеріалів справи банк залучив виписки про здійснення відповідачем операцій по користуванню різними банківськими картками карткою 5457092300278599, виданої згідно угоди №SAMDN52000066668188, карткою 2222221343961868, виданої згідно договору №SAMDN30000046595747.

Між тим, зазначена інформація доводить лише факт користування відповідачем тими чи іншими платіжними картками, проте не доводить обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, а саме отримання ОСОБА_2 11.03.2011 року кредиту в розмірі 19000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Додатково, на запит апеляційного суду, ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив, що на імя ОСОБА_2 видавались наступні кредитні картки 5577212900844724; 5577212710915706; 5457092300278599; 5168742310203496; 2222221343961868.

Проте, із наданої інформації не представляється можливим зробити однозначний та обєктивний висновок, яку саме кредитну картку отримав відповідач на підставі анкети заяви, позаяк не можливо розмежувати заборгованість по окремим картрахункам, в тому числі вирахувати заборгованість, про стягнення якої заявлено позов.

Щодо наданих позивачем скриншотів з системи програмного забезпечення, на яких зображений тримаючий в руках різні картки відповідач, то колегія суддів не може прийняти дане зображення як належний та допустимий доказ існування кредитної заборгованості в розмірі 24762, 72 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у звязку з недоведеністю обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1,2 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1