Постанова № 64264401, 23.01.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р.Справа № 914/1856/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівБонк Т.Б.

ОСОБА_1

розглянувшиапеляційну скаргу комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради (надалі КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради) б/н та б/д (вх. № ЛАГС 01-05/5176/16 від 03.11.2016р.)

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 26.09.2016р.

у справі № 914/1856/16

за позовом:Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради, м Новий Розділ, Львівська область

до відповідача: КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради, м Новий Розділ, Львівська область

третя особа-1, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Жидачівська обєднана державна фінансова інспекція у

Львівській області, м . Жидачів, Львівська область

третя особа-2, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області, м. Львів

простягнення 171419,78грн. збитків, завданих місцевому бюджету кримінальним правопорушенням (злочином),

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2 прокурор

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 13.12.2016р.)

від третьої особи-1: не зявився

від третьої особи-2: не зявився

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2016р. у справі №914/1856/16 (суддя Крупник Р.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради на користь Новороздільської міської ради Львівської області 171 419,78 грн. збитків. Стягнуто з КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради в дохід Державного бюджету України 2 571,30 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, допущеного зі сторони відповідача, позивачем доведено можливість та реальність отримання доходу та його розміру у вигляді орендної плати за користування обєктами комунальної власності м. Новий Розділ, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі зясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необєктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що прокурор предявив до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Проте, ні вина КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради, ні вина його працівника гр. ОСОБА_4 не доведена в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду. Тому дана обставина не може слугувати доказом вчинення злочину та бути підставою для відшкодування шкоди. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 03.11.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляду на 22.11.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.12.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.01.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.01.2017р.

Скаржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи додаткові пояснення по справі (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/33/17 від 04.01.2017р.).

Прокурор в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/8367/16 від 22.11.2016р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 23.01.2017р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. В попередньому судовому засіданні представник позивача проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№01-04/48/17 від 06.01.2017р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просив суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи участі уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

У період з 02.06.2015р. по 31.07.2015р. Жидачівською ОДФІ (яка станом на день розгляду справи ліквідована) було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП Розділжитлосервіс за період з 01.02.2012р. по 30.04.2015р., за результатами якої складено акт №27-38/10 від 07.08.2015р. (а.с. 30-37).

В ході перевірки Жидачівською ОДФІ встановлено, що 03.10.2006р. між КП Розділжитлосервіс (орендодавцем) та ЗАТ Енергія Новий Розділ (орендарем) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Новий Розділ №86/06, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування частину нежитлового приміщення за адресою: м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37, загальною площею 865,53 кв.м., що знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно акту оцінки ПП Будторгексперт за експертною оцінкою 498 812,50 грн. Орендна плата згідно п. 3.1. договору визначається на підставі Методики, затв. рішенням сесії Новороздільської міської ради №472 від 18.04.2005р. і становить 4 560,80 грн. в місяць з ПДВ. 19.03.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди, відповідно до якої змінено, зокрема, площу обєкта оренди на 845,9 кв.м., вартість обєкта оренди, розмір орендної плати відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ, затв. рішенням сесії Новороздільської міської ради №266 від 25.07.2007р.

У вищевказаному акті ревізії №27-38/10 від 07.08.2015р. також зазначено, що КП Розділжитлосервіс в порушення вимог п. 2 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, п. 10 ст. 69 Бюджетного кодексу України, ч. 2 п. 16 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ у 2012 році не перерахувало до загального фонду міського бюджету плату за оренду приміщення за договором оренди №86/06 від 03.10.2006р. Внаслідок вказаного порушення, у Звіті про фінансові результати, форма №2 за 2012 рік завищено дохід від реалізації на суму 171 419,78 грн. та відповідно занижено суму збитків за відповідний звітний період по рядку 225 на цю суму і як результат завдано шкоди (збитків) міському бюджету в сумі 171 419,78 грн.

Прокурор стверджує, за даним фактом Миколаївським РВ ГУ МВС України у Львівській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015140250000962 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. В подальшому обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 (керуючого КП Розділжитлосервіс) про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України було скеровано для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області, за результатами чого було винесено ухвалу.

З наявної в матеріалах справи ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 07.04.2016р. №447/659/16-к вбачається, що у звязку із зміною обстановки (зумовленої прийняттям Новороздільською міською радою рішення №332 від 04.01.2013р., про затвердження нової Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ, якою не передбачено спрямування надходжень від орендної плати в міський бюджет) керуючого КП Розділжитлосервіс ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, кримінальне провадження №12015140250000962, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.08.2015р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито. Як свідчить відмітка суду на ухвалі, така набрала законної сили 15.04.2016р. (а.с. 28-29).

Відтак, на думку прокурора, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, доведена у встановленому Законом порядку, відповідно КП Розділжитлосервіс як юридична особа, працівник якої завдав шкоди міському бюджету в розмірі 171 419,78 грн., повинно відшкодувати Новороздільській міській раді вказані збитки.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК країни господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Згідно п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

В силу положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, підставою для представництва інтересів держави в даному випадку послужило не здійснення Новороздільською міською радою заходів щодо стягнення до місцевого бюджету коштів в розмірі 171 419,78 грн., недостатність яких негативно впливає на виконання органами місцевого самоврядування, покладених на них функцій і завдань.

Предметом розгляду даної справи є питання щодо наявності підстав для відшкодування збитків з підприємства, які завдані його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За положенням ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з аналізу вищезазначених положень законодавства, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності у таких правовідносинах є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдає, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Разом з тим, відсутність хоча б одного із зазначених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина особи презюмується та не підлягає доведенню, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що протиправність поведінки службової особи КП Розділжитлосерві Новороздільської міської ради, яка призвела до заподіянні збитків Новороздільській міській раді полягає в невжитті директором ОСОБА_4 заходів щодо перерахування орендної плати, яка надходила від ЗАТ Енергія-Новий Розділ за договором оренди №86/06 від 03.10.2006р. до бюджету м. Новий Розділ.

За приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт перебування гр. ОСОБА_4 на посаді керуючого КП Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради у 2012 році підтверджується відповідним контрактом від 08.06.2011р. (а.с. 61).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції від 29.11.2005р., на момент укладення договору оренди №86/06 від 03.10.2006р.), надалі Закон, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що орендодавцями, зокрема, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

25.07.2007р. Новороздільською міською радою Львівської області прийнято рішення №266, яким затверджено Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ (а.с. 64-75).

Пунктом 16 вказаної Методики передбачалося, що у разі, коли орендодавцем майна є комунальне підприємство, організація, орендна плата спрямовується: - за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) підприємству, організації; - за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно 100 відсотків орендної плати до міського бюджету.

Як встановлено судом, до договору оренди №86/06 від 03.10.2006р. було укладено додаткову угоду 19.03.2012р.№2, у якій п. 1.1. договору викладено у наступній редакції: Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 845,9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 37, м. Новий Розділ Львівської області та перебуває на балансі орендодавця, вартість якого відповідно до Висновку про вартість майна від 20.01.2012, здійсненого ДП Новороздільське МБТІ, за незалежною оцінкою становить 11641,00 гривень з ПДВ. Також даною угодою внесено зміни до п. 3.1. договору, а саме: розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затв. постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 та Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ, затв. рішенням сесії Новороздільської міської ради №266 від 25.07.2007р. Розмір щомісячної орендної плати за обєкт оренди згідно додаткової угоди №2 від 19.03.2012р. становить 18 029,10 грн.

Крім цього, 04.12.2012р. між сторонами договору №86/06 від 03.10.2006р. підписано додаток №3 до договору, відповідно до якого збільшено площу орендованого приміщення до 859,9 кв.м. та збільшено розмір орендної плати до 18326,39 грн. в місяць.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України (в редакції від 01.01.2012р.) встановлено, що доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

Однак, як зазначає прокурор, Жидачівською ОДПІ в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності КП Розділжитлосервіс за період з 01.02.2012р. по 30.04.2015р. за №27-38/10 від 07.08.2015р. встановлено, що в порушення вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна, Бюджетного кодексу України та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна територіальної громади м. Новий Розділ, затв. рішенням Новороздільської міської ради Львівської області №266 від 25.07.2007р., надходження від орендної плати від ЗАТ Енергія-Новий Розділ за договором оренди №86/06 від 03.10.2006р., спрямовувалися не в місцевий бюджет м. Новий Розділ, а використовувалися відповідачем для господарських цілей підприємства, в результаті чого міський бюджет у 2012 році не отримав надходжень в розмірі 171 419,78 грн. (а.с. 30-37).

Колегія суддів звертає увагу на те, що право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Прокурор стверджує, що протиправність поведінки директора КП Розділжитлосерві Новороздільської міської ради ОСОБА_4, яка полягає в невжитті заходів щодо перерахування орендної плати до місцевого бюджету, встановлена ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.04.2016р. у справі №447/659/16-к (а.с. 28-29), яка набрала законної сили та, на думку прокурора, має преюдиційне значення для господарського суду.

Частина ч.4 ст. 35 ГПК України визначає, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз ч. 4 ст. 35 ГПК України свідчить, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 ГПК щодо оцінки доказів, а не ст. 35 ГПК стосовно преюдиційності фактів.

Вищенаведеною ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.04.2016р. у справі №447/659/16-к було звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності (а.с. 28-29).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України)..

Що стосується причинного звязку між діями відповідача та неотриманням коштів від оренди позивачем, слід звернути увагу на те, що у контексті постанови Верховного суду України по справі № 3-64гс11 від 04.07.2011р., пред'являючи вимогу про відшкодування неодержаного прибутку, позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначений прибуток, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

У відповідності до ст.18 та ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата вноситься орендарем.

Пункт 16 Методики не передбачає вчинення КП «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради будь-яких дій щодо перерахування коштів до міського бюджету. Натомість, відповідно до п.14 цієї ж Методики, платіжні документи щодо перерахування до бюджету або орендодавцеві орендних платежів подаються платниками установам банку до настання терміну платежу.

Як вбачається із договору оренди № 86/06 від 03.10.2006р. (долучений до матеріалів апеляційного провадження), він укладений згідно із вимогами Методики затвердженої рішенням позивача № 470 від 12.04.2005р., яка передбачала, що кошти від орендної плати зараховується на розрахункові рахунки орендодавців. Передача в оренду здійснена на підставі рішення Виконкому Новороздільської міської ради №428 від 03.10.2006р.

Так, п.4 рішення Новороздільської міської ради № 266 від 25.07.2007р., яким затверджено нову Методику, відділ комунального майна та приватизації зобовязано забезпечити перегляд у двомісячний термін діючих договорів оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Новий Розділ, укладені до набрання чинності даного рішення.

Відтак, враховуючи вимоги цього рішення, норми п.16 та п.14 Методики, саме позивач зобовязаний був переглянути договір оренди № 86/06 від 03.10.2006р. та на підставі ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобовязати відповідача внести зміни в цей договір, зокрема, щодо банківських реквізитів, на які вноситься орендна плата. Невиконання зазначеного рішення позивачем і призвела до ненадходження у 2012 році орендної плати до місцевого бюджету.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор, звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення коштів відшкодування шкоди, завданої саме кримінальним правопорушенням (злочином) не довів вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину.

Відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача шкоди в розмірі 171 419,78 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено всіх елементів цивільно-правого делікту, а саме відсутність шкоди, спричиненої позивачу, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою. Крім того, з огляду на відсутність належних доказів вини відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної поведінки відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Згідно п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частина 5 ст. 49 ГПК України передбачає, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2016р. у справі № 914/1856/16 скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити.

3.Стягнути з Золочівської місцевої прокуратури Львівської області (81600, м. Миколаїв, пл. Ринок,10) на користь комунального підприємства Розділжитлосервіс Новороздільської міської ради (81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Грушевського, 37; код ЄДРПОУ 22362258) судовий збір 2 828,43 грн. за подання апеляційної скарги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

5.Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Бонк Т.Б.

ОСОБА_1