Ухвала суду № 64264189, 16.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"16" січня 2017 р. Справа №910/17047/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Сітайло Л.Г.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016

у справі № 910/17047/15 ( суддя О.В. Чинчин)

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ"

про стягнення заборгованості в розмірі 92 912 434 грн. 28 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі №910/17047/15 скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у справі №910/17047/15 задоволено повністю.

Визнано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - неправомірною.

Постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП №52494058 від 31.10.2016 року - скасовано.

Зобов'язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №910/17047/15, виданого 27.10.2015 року Господарським судом міста Києва, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ ІНВЕСТ КОМПАНІ" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованості.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі 910/17047/15 та залишити скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» без задоволення.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду з огляду на те, що скаржником не дотримано вимог ГПК України.

За вимогами ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484) цей Закон набирає чинності з 1вересня 2015.

До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції Закону № 484, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Проте, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання заявника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підтвердження свого майнового стану та неможливість сплати апелянтом судового збору за подання скарги у встановленому порядку і розмірі останній не надає жодних доказів.

Крім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

У зв'язку з викладеним, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 910/17047/15.

2. Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 910/17047/15 з доданими до неї документами повернути Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

3. Матеріали справи №910/17047/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Кропивна