Рішення № 64264185, 18.01.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р.Справа № 922/3758/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківський Державний будинок художньої та технічної творчості, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 39019,79 грн., розірвання договору та зобов*язання повернути орендоване майно за участю представників сторін:

позивача - Бондаренко Я.О., дов. № 65 від 22.04.2016 року

третьої особи - Соколенко Б.П., посадова особа

відповідача - ОСОБА_1, дов. від 21.03.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 24428,22 грн. заборгованості з орендної плати, 14591,57 грн. пені; розірвання договору оренди № 3324-Н/29 від 16 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та зобов*язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно (нежитлові приміщення (кімн №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятку архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2), загальною площею 379,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1) балансоутримувачу Харківському Державному будиноку художньої та технічної творчості за Актом приймання-передачі.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданій заяві про відмову від частини позову просить суд припинити провадження у справі в частині розірвання договору оренди № 3324-Н/29 від 16 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та зобов*язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно (нежитлові приміщення (кімн №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятку архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2), загальною площею 379,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1) балансоутримувачу Харківському Державному будиноку художньої та технічної творчості за Актом приймання-передачі.

Також представник позивача у судовому засіданні та у наданій заяві (вхідний № 1653) про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 8428,22 грн. заборгованості з орендної плати та 14591,57 грн. пені.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

На підставі вказаного, суд приймає надану позивачем заяву про зменшення позовних вимог та переходить до розгляду справи по суті з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8428,22 грн. заборгованості з орендної плати, та 14591,57 грн. пені.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8428,22 грн. заборгованості з орендної плати та 14591,57 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 8428,22 грн. заборгованості з орендної плати та 14591,57 грн. пені не заперечує. У наданій заяві просить суд розстрочити виконання рішення в частині сплати заборгованості у сумі 23019,79 грн. на три місяця рівними частинами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

16 травня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем, орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем, орендарем) укладено договір оренди №3324-/29-Н.

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди № 3324-/29-Н орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - (кім. №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятки архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2) площею 379,20 кв.м. Будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Харківського Державного будинку художньої та технічної творчості (балансоутримувача)

Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою від 08 травня 2003 року і становить 204100,00 грн.

Сторони визначили, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення сторонами усіх істотних умов по договору, та з моменту прийняття об*єкту оренди за актом прийому-передачі.

Майно було передано в оренду з метою розміщення молодіжного центу сучасного мистецтва.

Додатковою угодою № 10 від 01 вересня 2015 року до договору оренди № 3324-/29-Н від 16 травня 2007 року сторони погодили змінити мету використування орендованого майна у зв*язку із чим пункт 1.1. договору викладено у наступній редакції: "Майно передається в оренду з метою" читати"розміщення: молодіжного центу сучасного мистецтва (кім. № 2) - 45,7 кв.м. та розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (кім. №№ 1, 8-17, 19-28) - 333,5 кв.м.".

Згідно пункту 10.1. договору, договір оренди був укладений на строк з 16 травня 2007 року про 15 квітня 2007 року.

Додатковими угодами до договору оренди № 3324-/29-Н від 16 травня 2007 року № 1 від 15 травня 2008 року, № 2 від 31 січня 2011 року, № 3 від 29 жовтня 2012 року, № 5 від 05 грудня 2012 року, № 6 від 21 жовтня 2013 року, № 7 від 27 серпня 2014 року термін дії договору було продовжено до 14 серпня 2015 року.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України "Про оренди державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто, договір оренди було продовжено до 14 червня 2017 року.

Орендна плата згідно пункту 3.1 договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2007 року - 3656,68 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2007 року визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за квітень, травень 2007 року.

Згідно пункту 3.3. договору оренди № 3324-/29-Н орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним.

Додатковими угодами № 4 від 01 грудня 2012 року, № 8 від 31 березня 2015 року, № 9 від 31 березня 2015 року та № 10 від 01 вересня 2015 року сторонами погоджено зміни розміру орендної плати та порядку розподілу орендної плати.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 5.2. договору оренди № 3324-/29-Н орендар зобов*язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 порушено істотні умови договору в частині своєчасного внесення орендної плати за надане в оренду приміщення.

Так, усупереч умовам договору оренди № 3324-Н/29 відповідач належним чином розрахунок зі сплати орендної плати не проводив, внаслідок чого у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 станом на сьогодняшній день перед позивачем утворилася заборгованість за зазначеним договором в розмірі 8428,22 грн.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - стаття 611 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а відповідачем договірні зобов'язання виконані не в повному обсязі, і суд вимоги по стягненню прокурором та позивачем заборгованості, вважає обґрунтованими, законними, такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Додатковою угодою № 8 від 31 березня 2015 року до договору оренди № 3324-Н/29 сторонами було погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункті 3.3. співвідношенні до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від сум заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені за період з 14 січня 2016 року по 31 жовтня 2016 року, відповідно до якого сума пені складає 14591,57 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно статті 782 наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З урахуванням положень статтей 653, 795 Цивільного кодексу України та умов договору, якщо останнім передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Позовні вимоги, пов*язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджується з приписом пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, яким передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов*язку в натурі.

Отже, орендар на підтвердження виконання зобов*язання за договром оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згдіно з частиною 1 статті 545, частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України.

Але матеріали справи містять заяву відповідача про відмову від частини позову в частинах розірвання договору оренди № 3324-Н/29 від 16 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та зобов*язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно (нежитлові приміщення (кімн №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятку архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2), загальною площею 379,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1) балансоутримувачу Харківському Державному будиноку художньої та технічної творчості за Актом приймання-передачі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від частини позову, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Згідно частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Дослідивши заяву позивача про відмову від позову, судом встановлено, що його підписано заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - В.П. Батіг.

Враховуючи, що відмова від позову є одностороннім волевиявленням, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача та оскільки згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству України.

Суд, звертає увагу позивача на те, що наслідком відмови позивача від частини позову є припинення провадження у справі в цих частинах та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що заява позивача про відмову від частини позову в повній мірі не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача, відсутність у матеріалах справи даних про можливість порушення відмовою від позову чиїх не-будь ще прав та інтересів, суд приходить до висновку про те, що відмова від частини позову не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом, а провадження у справі в частинах розірвання договору оренди № 3324-Н/29 від 16 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та зобов*язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно (нежитлові приміщення (кімн №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятку архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2), загальною площею 379,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1) балансоутримувачу Харківському Державному будиноку художньої та технічної творчості за Актом приймання-передач іпідлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення в частині сплати заборгованості у сумі 23019,79 грн. на три місяця рівними частинами, суд зазначає наступне.

Згідно з статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України": підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що обставини, які склалися -відповідача, є винятковими у розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, суд вважає, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення в частині сплати заборгованості у сумі 23019,79 грн. на три місяця рівними частинами підлягає задоволенню.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У зв'язку з тим, що сплату судового збору було відстрочено до 18 січня 2017 року, стягнення суми судового збору необхідно здійснити на користь державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 530, 545, 653, 773, 782, 783, 795 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, пунктом 4 статті 80, статтями 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1; отримувач УК Червоноз/мХар Черновозав/22080300, розрахунковий рахунок 31113094700011 в ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ УДКСУ 37999628, МФО 851011) 8428,22 грн. заборгованості з орендної плати та 14591,57 грн. пені.

Надати відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 розстрочку виконання рішення на три місяця рівними частинами в розмірі 7673,27 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1378,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди № 3324-Н/29 від 16 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог щодо зобов*язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно (нежитлові приміщення (кімн №№ 1, 2, 8-17, 19-28) в підвалі 2-х поверхового будинку - пам*ятку архітектури та містобудування (інв. № 35805) (літ. А-2), загальною площею 379,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1) балансоутримувачу Харківському Державному будиноку художньої та технічної творчості за Актом приймання-передачі провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 23.01.2017 р.

Суддя П.В. Хотенець