Ухвала суду № 64263864, 12.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"12" жовтня 2016 р. Справа № 911/4490/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з’явились;

від відповідача-1: не з’явились;

від відповідача-2: не з’явились;

від третьої особи: не з’явились;

від органів Державної виконавчої служби: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, м. Київ

на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Нікополь, Дніпропетровська область

у справі № 911/4490/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, м. Київ

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп”, с. Мархалівка, Васильківський район;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дніпро-Нікополь”, с. Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинтез”, смт Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область;

про стягнення 817, 43 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.05.2016 р. до канцелярії суду від позивача надійшла скарга № 31-2/05 від 31.05.2016 р. на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якій він просить суд прийняти скаргу на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до розгляду та задовольнити її, визнати бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р. незаконною та протиправною, тощо.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначає, що Нікопольським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р. не було вжито всіх, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, інших нормативно-правових актів, виконавчих дій та заходів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2016 р. прийнято до розгляду скаргу ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 911/4490/15 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Корпорація „Агросинтез” про стягнення 817, 43 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 06.07.2016 р.

06.07.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.09.2016 р.

15.09.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.10.2016 р.

12.10.2016 р. представники учасників процесу та Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з’явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є правомірними та визнаються такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 911/4490/15 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Корпорація „Агросинтез” про стягнення 817, 43 грн позов задоволено повністю і присуджено до солідарного стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 7 000, 00 грн штрафу та присуджено до стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 64 285, 94 грн штрафу та судові витрати 609, 00 грн судового збору, 2 000, 00 грн витрат на послуги адвоката, а також присуджено до стягнення з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп” на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” судові витрати 609, 00 грн судового збору, 2 000, 00 грн витрат на послуги адвоката.

11.02.2016 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 17.02.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 50256263 з примусового виконання наказу № 911/4490/15, виданого господарським судом Київської області 11.02.2016 р., про стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 64 285, 94 грн штрафу та судові витрати 609, 00 грн судового збору, 2 000, 00 грн витрат на послуги адвоката за відповідною заявою ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику – ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” встановлено строк для добровільного виконання рішення суду – до 24.02.2016 р. та постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, і направити копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.

Постановою Відділу Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 17.02.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 50256256 з примусового виконання наказу № 911/4490/15, виданого господарським судом Київської області 11.02.2016 р., про стягнення з ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 7 000, 00 грн штрафу за відповідною заявою ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржнику – ТОВ „Агро-Дніпро-Нікополь” встановлено строк для добровільного виконання рішення суду – до 24.02.2016 р. та постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, і направити копію постанови направити сторонам виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, позивач (стягувач) у своїй скарзі № 31-2/05 від 31.05.2016 р. просить суд визнати бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р. господарського суду Київської області незаконною та протиправною.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій”, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Згідно ч. 1 ст. 19 цього ж закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 25 цього ж закону державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Статтею 27 цього ж закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно ч. 1, 2 ст. 30 цього ж закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст. 32 цього ж закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як вбачається із матеріалів справи, у матеріалах виконавчих проваджень відсутні будь-які належні та допустимі докази вжиття та вчинення Нікопольським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р., виданих господарським судом Київської області, всіх, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, іншими нормативно-правовими актами, у період з моменту відкриття виконавчих проваджень ВП № 50256263 та ВП № 50256256 з примусового виконання наказів № 911/4490/15, виданих господарським судом Київської області 11.02.2016 р., та до моменту звернення позивачем із скаргою на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при їх виконанні в суд, - виконавчих дій та заходів.

Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об’єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).

Пунктом 9.13. цієї ж постанови передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов’язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов’язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Отже, як було зазначено вище та вбачається із матеріалів виконавчих проваджень, Нікопольським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області всупереч положенням ст. ст. 25, 27, 28, 30, 31, 32 Закону України „Про виконавче провадження” та відповідних положень Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень” у період з моменту відкриття виконавчих проваджень ВП № 50256263 та ВП № 50256256 з примусового виконання наказів № 911/4490/15, виданих господарським судом Київської області 11.02.2016 р., та до моменту звернення позивачем із скаргою на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при їх виконанні в суд не було вжито та вчинено при виконанні наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р., виданих господарським судом Київської області, всіх передбачених виконавчих дій та заходів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо бездіяльності Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р., виданих господарським судом Київської області, викладені у скарзі № 31-2/05 від 31.05.2016 р. позивача (стягувача) - ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, були підтверджені у процесі розгляду скарги, а тому вимоги позивача (стягувача) про визнання її відповідно протиправною та незаконною, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 31-2/05 від 31.05.2016 р. (вх. № 137/16 від 31.05.2016 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” на бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Нікопольського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів № 911/4490/15 від 11.02.2016 р., виданих господарським судом Київської області, відповідно у виконавчому провадженні ВП № 50256263 та у виконавчому провадженні ВП № 50256256 незаконною та протиправною.

3. Копію ухвали направити учасникам процесу та Нікопольському міськрайонному Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Суддя В.М.Бацуца