Ухвала суду № 64263575, 24.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"24" березня 2016 р. Справа № 911/4822/15

За заявою Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 24.12.2015 р.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств

про стягнення 186038,11 грн.

Суддя В.М. Бабкіна

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 14-105 від 18.04.2014 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 291 від 10.10.2015 р.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.12.2015 р. у справі № 911/4822/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств про стягнення 186038,11 грн., задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 54172,03 грн. пені, 7319,19 грн. 3% річних, 106926,36 грн. інфляційних втрат, 2526,26 грн. судового збору.

20.01.2016 р. господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

29.02.2016 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств надійшла заява № 49 від 23.02.2016 р. про розстрочку виконання рішення у даній справі, за змістом якої заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 24.12.2015 р. у даній справі, починаючи з березня 2016 року до серпня 2016 року з щомісячними платежами в сумі 28490,64 грн., посилаючись на те, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду. Комунальне підприємство Згурівський комбінат комунальних підприємств відповідно до статуту підприємства здійснює надання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення населенню, бюджетним та госпрозрахунковим організаціям, підприємствам та установам, та не здійснює надання послуг з теплопостачання з січня 2015 року. Фінансово-господарська діяльність підприємства залежить від своєчасної оплати споживачами коштів за надані послуги. На сьогодні підприємство, виходячи із скрутного фінансового становища, маючи збитки в сумі 391 тис. гривень, намагається оплачувати енергоносії та обовязкові платежі до бюджету. Крім того, КП Згурівський комбінат комунальних підприємств, за змістом заяви, зазначає про намір добровільно здійснювати погашення суми боргу. Проте, на даний час у підприємства склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме - несприятлива фінансова ситуація, що повязана із збитками у господарській діяльності підприємства.

Розгляд заяви Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств про розстрочення виконання рішення суду у даній справі відкладався.

21.03.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення б/н від 17.03.2016 р. на подану відповідачем заяву про розстрочення виконання рішення у даній справі, відповідно до яких позивач зазначив, що посилання заявника на незадовільний фінансовий стан, за змістом ст. 121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок зовнішньополітичних чинників, у звязку із втратою контролю над ПАТ «Чорноморнафтогаз» та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899806,00 тис. грн., знецінення запасів природного газу, розташованого у підземних сховищах АР Крим у сумі 1903484 тис. грн., у тому числі - у складі витрат за 9 місяців, що закінчились 30.09.2014 р., у сумі 1708365 тис. грн. Стосовно Луганської та Донецької областей позивач провів знецінення інвестицій у частці підприємств в сумі 61179 тис. грн. Також збитки, понесені на окупованих територіях за 9 місяців, що закінчились 30.09.2014 р., складають 1886247 тис. грн.

Також позивач зазначає, що станом на лютий місяць 2016 року тільки на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває 290 виконавчих документів на загальну суму стягнення близько 23 млрд. грн.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобовязань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким. ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як державне підприємство є обєктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно повязано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених позивачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд у задоволенні заяви КП Згурівський комбінат комунальних підприємств про надання розстрочки виконання рішення у даній справі відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача (заявника) у судовому засіданні 24.03.2016 р. підтримала заяву про розстрочку виконання рішення у даній справі; представник позивача у судовому засіданні підтримувала заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Згідно з приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено в ч. 1 пп. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (пп. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, слід зазначити, що згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного вище, дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку щодо недоведення заявником у даному випадку належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України існування виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення у справі господарського суду Київської області № 911/4822/15, починаючи з березня 2016 року до серпня 2016 року, з щомісячними платежами в сумі 28490,64 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Комунального підприємства Згурівський комбінат комунальних підприємств № 49 від 23.02.2016 р. про розстрочку виконання рішення у справі господарського суду Київської області № 911/4822/15 залишити без задоволення.

Суддя В.М. Бабкіна