Рішення № 64263459, 17.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017Справа № 910/21979/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2012"

про стягнення 76 395,47 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Сліпченко М.С. (представник за довіреністю № 14 від 04.01.2016р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2012" (надалі також - відповідач) суми заборгованості за Договором поставки № К/791 від 28.01.2016р. в розмірі 76 395,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість отриманого від позивача товару у строки визначені Договором не сплатив.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 20.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016р., розгляд справи відкладено до 17.01.2017р.

В судове засідання 17.01.2017р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 17 січня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № К/791 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язувався приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.2. Договору асортимент та ціна товару погоджується сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями на умовах DDP - поставка до пункту призначення (склад чи магазин покупця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 11) або інший склад чи магазин покупця, якщо він визначений сторонами в додатку до договору), згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером договору.

Як передбачено в п. п. 3.6. - 3.7. Договору датою поставки товару вважається дата його отримання покупцем. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент отримання товару покупцем та підписання (з печаткою) ним накладних за поставлений товар.

Згідно п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у накладній на поставку товару до договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 385 149,47 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями товарно-транспортних накладних.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених представників (копії довіреностей в матеріалах справи) та відтисками штампів відповідача у зазначених вище товарно-транспортних накладних.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином та здійснив часткову оплату вартості поставленого позивачем товару на суму 308 754,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Довідкою позивача вих. № 1202 від 28.11.2016р. та фіскальними чеками № 64613 від 17.09.2016р. та № 68181 від 28.11.2016р.

Крім того, заборгованість відповідача з оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 76 395,47 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченою копією акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 24.10.2016р., що підписаний та скріплений печатками обох сторін.

У відповідності до пункту 9.1. Договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 27.01.2018р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату повної вартості товару вих. № 1075 від 10.10.2016р. на суму 76 395,47 грн., яка була отримана відповідачем за вх. № 168 від 15.11.2016р., проте була залишена без відповіді та виконання.

У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.4. Договору покупець зобов'язувався сплатити вартість поставленої партії товару протягом 21 (двадцять одного) календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, або шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги п. 4.4. Договору, зобов'язання щодо оплати вартості поставленого позивачем товару мало бути виконано відповідачем протягом 21 (двадцять одного) календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару у розмірі 76 395,47 грн. на момент подання позовної заяви настав.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставленого товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 76 395,47 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/21979/16 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основного боргу в розмірі 76 395,47 грн.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторитет-2012" (ідентифікаційний код 38650546, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (ідентифікаційний код 39896792, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 14-Б) 76 395,47 грн. (сімдесят шість тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 47 коп.) суми основного боргу та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.01.2017р.

Суддя С.М. Морозов