Ухвала суду № 64263081, 23.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2017 року Справа № 908/6312/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016у справі№ 908/6312/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"; 2. Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод";простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана 28.11.2016 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (надалі - скаржник) касаційна скарга б/н, б/д на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" - ОСОБА_4, проте всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_4, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", тому неможливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт) визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Проте, всупереч зазначеним вимогам до поданої касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" не додано належних доказів надсилання її копії позивачу - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", оскільки, по-перше додана до касаційної скарги копія фіскального чеку № 7209 від 08.02.2016 не завірена належним чином, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України та п. 5.27 стандарту, які ставляться до письмових доказів; по-друге, вказаний фіскальний чек датований 08.02.2016, тоді, як оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 21.10.2016, тобто дата фіскального чеку передує даті прийняття оскаржуваного судового акта, по-третє, із доданої копії фіскального чеку неможливо встановити, що саме надсилалося на адресу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

Отже, додана до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" копія фіскального чеку № 7209 від 08.02.2016 не може вважатися належним та допустимим доказом, який би підтверджував надіслання примірника касаційної скарги Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" саме на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14.

Крім того, в доданих до касаційної скарги матеріалах взагалі відсутні докази надіслання даної скарги іншому відповідачу у справі - Публічному акціонерному товариству "Донецький металопрокатний завод".

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та представлення відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що до неї додано копію квитанції № 15841642 від 28.03.2016, якою сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - постанова пленуму ВГСУ) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як роз'яснено у п. 2.22 вказаної постанови пленуму ВГСУ судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Проте, додана до касаційної скарги копія квитанції № 15841642 від 28.03.2016 не може слугувати належним доказом сплати скаржником судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14, оскільки, по-перше, судовий збір перерахований за неналежними реквізитами, а саме у вищезазначеному платіжному дорученні вказано отримувач ГУ ДСКУ в м. Харкові 22030001, код отримувача 37999649, банк отримувача ГУ ДСКУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код банку оримувача 851011, по - друге, в графі "Призначення платежу" зазначено: "101; 32582387; Судовий збір, за ап. скарг., ТОВ "Електросталь" на ухв. 25.03.2016 № 905/1162/16 Донецький апеляц. господарський суд"; по - третє скаржником в порушення вимог п. 2.21 постанови пленуму ВГСУ додано копію квитанції про сплату судового збору.

Таким чином, скаржником додано до касаційної скарги копію квитанції № 15841642 від 28.03.2016, яка підтверджує сплату судового збору за подання скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі № 905/1162/16, тоді як вбачається зі змісту касаційної скарги предметом оскарження є ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14.

Крім того, слід зазначити, що оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 21.10.2016, подана ж копія квитанції датована 28.03.2016, тобто дата квитанції передує даті прийняття оскаржуваного судового акта.

Отже, копія квитанції № 15841642 від 28.03.2016 не може вважатись належним доказом сплати судового збору, який підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі саме за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у даній справі, що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання заявника про відновлення процесуального строку на оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14, колегією суддів не розглядається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2016 у справі № 908/6312/14 повернути скаржнику без розгляду.

2. Справу № 908/6312/14 повернути до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Л.Б. Іванова