Ухвала суду № 64262468, 18.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 січня 2017 року м. Київ К/800/28608/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 22 жовтня 2016 року подав касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження.

Позивач просив поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримав 21 жовтня 2016 року, а докази отримання ним копії ухвали залишились в матеріалах справи, які йому не дають.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані скаржником підстави пропуску строку подачі касаційної скарги визнані неповажними та не додано документ про сплату судового збору.

На усунення недоліків касаційної скарги, 03 грудня 2016 року ОСОБА_1 надіслав заяву в якій, зокрема, зазначив, що пропустив строк з поважних причин і, на його думку, конверт з поштовим штемпелем направлення йому ухвали не є доказом того, що він отримав ухвалу суду, а тому вважає що суд касаційної інстанції мав самостійно витребувати докази у справі.

Зазначені мотиви пропуску строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки відповідно до статті 86 КАС України, оцінка належності, допустимості і достовірності кожного доказу здійснюється судом, а інші доводи позивача судом вже перевірялись і визнані неповажними.

Крім того, позивач повторно заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів та тяжке матеріальне становище.

Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи те, що зазначені позивачем обставини вже перевірялись судом, а інших доказів неможливості сплатити судовий збір суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.

Отже, позивач не усунув зазначених недоліків касаційної скарги.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук