Ухвала суду № 64262163, 11.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 січня 2017 року м. Київ К/800/36893/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за його позовом до Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, якими відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на те, що відповідачем порушено вимоги законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки його звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України тоді, як скорочення штату фактично не відбулося, при цьому не запропоновано йому всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Із прийняттям Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), який набрав чинності 15 липня 2015 року, була змінена система органів прокуратури України.

Так, статтею 28 Закону № 1697-VII встановлено, що добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим частинами 1 та 5 статті 27 цього Закону, за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного відповідно до вимог Закону.

За змістом пункту 5-1 Перехідних положень Закону № 1697-VII до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» цього Закону прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

Умови і процедуру проведення тестування на посади прокурорів місцевих прокуратур визначено Порядком проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 20 липня 2015 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 липня 2015 року за № 928/27373 (далі - Порядок № 98), відповідно до пункту 1.2 якого на посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування.

Судами встановлено, що на виконання наказу Генерального прокурора України від 23 вересня 2015 року № 76ш, у відповідності з вимогами статті 49-2 Кодексу законів про працю України та пункту 5-1 Перехідних положень Закону № 1697-VII позивача 25 вересня 2015 року попереджено про звільнення з 14 грудня 2015 року з посади старшого прокурора прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області та з органів прокуратури у зв'язку з ліквідацією органів прокуратури у разі непроходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі.

За результатами пройденого тестування для зайняття посади прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, яке позивачем не оскаржене, ОСОБА_1 набрав 77,7 бали відповідно до рейтингового списку, зайняв 38 позицію із загальної кількості 33 кандидатів.

Оскільки Законом № 1697-VІІ та Порядком № 98 визначено умову призначення прокурора на посаду в реорганізовану прокуратуру - успішне проходження тестування, а така умова позивачем не виконана, відповідач був позбавлений правових підстав для переведення його на іншу посаду в новоутвореній місцевій прокуратурі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що прокурором Дніпропетровської області з дотриманням вимог чинного законодавства правомірно видано наказ від 14 грудня 2015 року № 2816к про звільнення позивача з займаної посади та з органів прокуратури.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за його позовом до Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко