Ухвала суду № 64262155, 17.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2017 р. м. Київ К/800/27714/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Кравцова О.В.,

Єрьоміна А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі №2а-6227/12/2670 за позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_4, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Відповідача по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (надалі - ЄДРПОУ) запису №10709990003034453 від 21.12.2010 р. про скасування запису про включення відомостей про юридичну особу Організацію орендарів орендної фірми «Екста» (надалі - ОООФ «Екста») (ідентифікаційний код 36149152) до ЄДРПОУ (надалі - Реєстраційний запис №10709990003034453);

- зобов'язати Відповідача скасувати запис, що міститься в ЄДРПОУ, про скасування Реєстраційного запису №10709990003034453;

- зобов'язати Відповідача скасувати запис, що міститься в ЄДРПОУ, про скасування запису про зміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОООФ «Екста» (ідентифікаційний код 36149152).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2013 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року в результаті задоволення заяви ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) про перегляд її за нововиявленими обставинами та відмовлено повністю в позові ОСОБА_5

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 р., постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2013 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 р. відмовлено.

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 р. за нововвиявленими обставинами.

Постановою Окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року та відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року та постановлено нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року за нововиявленими обставинами - відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.02.1992 р. ОФ «Екста» була створена шляхом перетворення Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання «Мода» (що розташовувався по вул. Шота Руставелі, 11/7 в м. Києві). Вказана обставина встановлена в судових рішеннях (зокрема, рішенні Печерського районного суду м. Києва по справі №757/17950/13-ц від 17.01.2014 р., по справі №3-3449-1/10 від 30.11.2010 р., рішенні Господарського суду м. Києва від 17.03.2011 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. по справі №9/484), та не заперечується сторонами.

14.09.1992 р. загальними зборами учасників ОООФ «Екста» було прийнято рішення про створення ОООФ «Екста». Вказана обставина не заперечується сторонами, та встановлена в судових рішеннях (зокрема, Ухвалі №755/17925/13-к).

ОООФ «Екста» як юридична особа припинилася шляхом перетворення в ЗАТ «Центр Моди Екста» в 1994 році.

ОСОБА_5 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області щодо встановлення факту існування ОООФ «Екста». 19.08.2008 р., рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області по цивільній справі №2о-167/08 заява ОСОБА_5 була задоволена: встановлено факт існування (із наявністю правоздатності та дієздатності) юридичної особи ОООФ «Екста»; зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації внести відомості про ОООФ «Екста» до ЄДРПОУ (надалі - Рішення №2о-167/08).

На виконання Рішення №2о-167/08 Відповідачем 15.09.2008 р. було здійснено Реєстраційний запис №10701200000034453, яким до ЄДРПОУ внесено запис щодо існування ОООФ «Екста».

18.04.2012 р. ОСОБА_5 звернулась до Відповідача із запитом про надання витягу з ЄДРПОУ щодо ОООФ «Екста» з якого стало відомо про те, що інформації щодо існування ОООФ «Екста» в ЄДРПОУ не містилось. Одночасно, Позивачці стало відомо про наявність ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2010 р. по справі №8-23/10, якою: Рішення №2о-167/08 скасовано; зобов'язано державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації скасувати запис про внесення відомостей про ОООФ «Екста» до ЄДРПОУ; скасувати Свідоцтво про державну реєстрацію ОООФ «Екста» серія А01 №265329, номер запису про зміну свідоцтва 10701200000034453 (надалі - Ухвала №8-23/10).

21.12.2010 р., на підставі Ухвали №8-23/10, Відповідачем було внесено запис до ЄДРПОУ про скасування Реєстраційного запису №10701200000034453.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено її права та охоронювані законом інтереси, Позивач звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування даного рішення Державного реєстратора.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2012 року позовні вимоги задоволені повністю.

ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2012 року у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Задовольняючи заяву та приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Державним реєстратором було вчинено реєстраційну дію №1070120000034453 на підставі сфальсифікованого протоколу ОООФ «Екста» №1-30/08 від 02.09.2008 р., та на підставі Рішення №2о-167/08, що було винесено Васильківським міськрайонним судом Київської області без врахування фактичного припинення функціонування ОООФ «Екста», а тому дії відповідача щодо скасування Реєстраційного запису №10701200000034453 про реєстрацію ОООФ «Екста» на підставі Ухвали №8-23/10 не є протиправними.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставин, на які посилається заявник, не є визначальними для вирішення спору, а тому не являються нововиявленими в розумінні ст.245 КАС України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.246 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до положень ч.2 ст.245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Згідно п.4 та п.5 ч.2 ст.248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Як вбачається із змісту заяви від 26.02.2014 р., підставами для звернення із заявою стали як істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, так і встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, а саме:

- виявлення протоколу Закритого акціонерного товариства «Центр моди «Екста» (надалі - ЗАТ «ЦЕ «Екста») від 18.01.1994 р., відповідно до якого працівники Орендної фірми «Екста» (надалі - ОФ «Екста») стали учасниками ЗАТ «ЦМ «Екста»;

- наявність ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2013 р. по справі №755/17925/13-к за обвинуваченням ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (надалі - Ухвала №755/17925/13-к), якою було встановлено факт підробки протоколу загальних зборів ЗАТ «ЦМ «Екста» №1-30/08 від 30.08.2008 р. про відновлення діяльності ОООФ «Екста».

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Відповідно до положень ч.1 ст.253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Водночас, нововиявленими слід вважати обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.1981 р. «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2012 р. за нововиявленими обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2012 року державний реєстратор Печерської районної у м. Києві державної адміністрації скасував запис від 21.12.2010 року №10701200000034453 в ЄДРПОУ, проведений на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2010 р., яким скасоване попереднє рішення суду про встановлення факту існування юридичної особи - ОООФ «Екста», за яким внесено відомості про ОООФ «Екста» до ЄДРПОУ.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд послався на порушення відповідачем вимог ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо порядку державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення суду, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.

Колегія суддів критично ставиться до посилань позивача та висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову з зазначених підстав.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Суд вважає безпідставними посилання позивача щодо протиправності дій відповідача під час виключення Реєстраційного запису №10701200000034453, а саме - щодо не врахування відповідачем положень ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції чинній на момент проведення реєстраційних дій). На думку позивача, відповідач зобов'язаний був провести весь комплекс заходів, що визначені в ст.38 Закону №755, оскільки в даному випадку відбулась ліквідація юридичної особи, що не пов'язане з процедурою банкрутства.

Водночас, в ч.1 ст.38 Закону №755, визначено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. При цьому, в ч.2 ст.38 Закону №755 передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. При цьому, положення ст.110 ЦК України містять обставини, за яких відбувається ліквідація господарюючого суб'єкта, зокрема:

за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Положення ст.38 Закону №755 і ст.110 ЦК України передбачають, що одним із випадків ліквідації господарського товариства є рішення суду, яким постановлено про припинення юридичної особи.

Однак, як судом встановлено та не спростовано сторонами, що в даному випадку ухвалою №8-23/10 не приймалось жодного рішення про ліквідацію ОООФ «Екста» (в розумінні положень ст.38 Закону №755 та ст.110 ЦК України), а приймалось виключно рішення про скасування Реєстраційного запису №10701200000034453. Тобто, суд акцентує увагу, що в даному випадку відповідачем не вчинялись реєстраційні дії щодо проведення ліквідації ОООФ «Екста» (в розумінні положень ст.38 Закону №755 та ст.110 ЦК України), а були проведені реєстраційні дії щодо виключення із ЄДРПОУ Реєстраційного запису №10701200000034453, який проведено на підставі рішення суду, яке встановлювало «факт існування юридичної особи».

Між тим, ст. ст. 3, 4 Закону №755 не передбачається проведення державної реєстрації факту існування юридичної особи. ОООФ «Екста» не надавало державному реєстратору необхідних документів для проведення державної реєстрації створення чи припинення юридичної особи.

Суд звертає увагу, що положення ст.38 Закону №755 поширюються виключно на господарські товариства, які функціонують та не припинили своє існування.

ОООФ «Екста» припинила своє функціонування шляхом перетворення в ЗАТ «ЦМ «Екста», тому ЗАТ «ЦМ «Екста» є правонаступником прав та обов'язків ОФ «Екста» та ОООФ «Екста». При цьому, відповідно до наданого Заявником Протоколу ЗАТ «ЦМ «Екста» від 18.01.1994 р., працівники ОФ «Екста» стали учасниками ЗАТ «ЦМ «Екста», і підписали установчий договір про його створення.

Вказані обставини встановлені в ряді судових рішень, зокрема: рішенні Печерського районного суду м. Києва по справі №757/17950/13-ц від 17.01.2014 р., залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2014 р., Ухвалі №755/17925/13-к, ухвали Вищого господарського суду України від 03.11.2011 р. по справі №9/484, Ухвалі №8-23/10.

Більше того, суд приймає до уваги, надану Заявником Ухвалу №755/17925/13-к, в якій визначено, що ОСОБА_7, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи значення своїх дій та достовірно знаючи, що будь-які загальні збори членів ОООФ «Екста» не проводились, що ОООФ «Екста» припинила свою діяльність як юридична особа шляхом реорганізації в ЗАТ «ЦМ «Екста» ще в 1994 р., поставила свій підпис в підробленому протоколі №1-30/08 від 02.09.2008 р. При цьому, завірений у нотаріуса підроблений протокол загальних зборів членів ОООФ «Екста» був поданий до державного реєстратора Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, який був зобов'язаний внести відомості про ОООФ «Екста» до ЄДРПОУ на підставі необґрунтованого рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2008 р. по справі №2о-167/09 та зазначеного протоколу.

Тобто, із наданих матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами по справі, що відповідачем було вчинено реєстраційну дію №1070120000034453 на підставі сфальсифікованого протоколу ОООФ «Екста» №1-30/08 від 02.09.2008 р., та на підставі Рішення №2о-167/08, що було винесено Васильківським міськрайонним судом Київської області без врахування фактичного припинення функціонування ОООФ «Екста».

Виходячи з наведеного, вбачається, що оскаржувана державна реєстрація не пов'язана з вирішенням питання про припинення юридичної особи, оскільки проведена на усунення наслідків протиправної ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2008 року та проведеною в зв'язку з нею державною реєстрацією, що скасована іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд погоджується із доводами заявника, що позивачем не спростовано правомірність вчинення реєстраційних дій щодо скасування Реєстраційного запису №10701200000034453 щодо ОООФ «Екста» на підставі Ухвали №8-23/10.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

За правилами ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: