Ухвала суду № 64262039, 18.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 січня 2017 року м. Київ К/800/35637/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі за позовом Національної телекомпанії України в особі філії НТКУ «Сумська регіональна дирекція» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

в с т а н о в и в :

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області подала касаційну скаргу.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху, як подану з порушенням вимог статті 213 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору.

Особі, що подала касаційну скаргу, запропоновано в строк до 13 січня 2017 року усунути недоліки касаційної скарги.

На виконання цієї ухвали, 06 січня 2017 року відповідач надіслав заяву про відстрочення сплати судового збору, в якій повідомив про неможливість сплати судового збору через відсутність коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб’єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги – відсутні.

Отже, зазначені в ухвалі судді недоліки касаційної скарги не усунуто.

На підставі частини 6 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 КАС України, у відповідності до яких касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року – повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук