Ухвала суду № 64261919, 12.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2017 року м. Київ К/800/674/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на додаткове судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання поважними причин остаточного розрахунку, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на корить ОСОБА_1 606 гривень 32 копійки сплаченого ним судового збору. В решті заява залишена без задоволення.

Ставиться вимога про скасування додаткового судового рішення в частині відмови у задоволенні заяви про відшкодування позивачем витрат, що пов'язані із прибуттям до суду, відповідно до статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Питання прийняття додаткового судового рішення регламентовані статтею 168 КАС України. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи у задоволені заяви в частині стягнення витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не були заявлені такі при розгляді справи, а постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року вже виконана, що підтверджено в судовому засіданні довідками від 21 липня 2016 року, наданими представником відповідача.

З урахуванням зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат пов'язаних з прибуттям до суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновок суду апеляційної інстанції.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове судове рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання поважними причин остаточного розрахунку, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко