Ухвала суду № 64261847, 17.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 січня 2017 року м. Київ К/800/1559/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, треті особи - Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку і виплаті йому пенсії з врахуванням отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням зі служби в органах внутрішніх справ України доплати за службу в нічний час, доплат за службу у святкові дні, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, разових квартальних премій, інших фактично отриманих разових премій (заохочень) та грошової допомоги при звільненні та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням цих виплат.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ України доплат за службу у нічний час, доплат за службу у святкові дні, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, разових квартальних премій, інших фактично отриманих разових премій (заохочень) та грошової допомоги при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням отриманих ним протягом 24 календарних місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ України доплат за службу у нічний час, доплат за службу у святкові дні, індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, разових квартальних премій, інших фактично отриманих разових премій (заохочень) та грошової допомоги при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ України згідно довідки Управління Державної служби охорони ГУМВС України в Харківській області від 21 червня 2016 року №48/5-884д, починаючи з 30 грудня 2015 року.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі постанова КМУ № 393).

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови КМУ № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Постановою КМУ №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови КМУ № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1.14 Інструкції №499 «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є гарантією мінімізації втрат доходу у зв'язку з ростом індексу споживчих цін.

Згідно статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За таких обставин суди дійшли висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням усіх видів додаткового грошового, а тому позов підлягає задоволенню.

Такі висновки відповідають практиці Верховного Суду України у цій категорії справ, а тому ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук