Ухвала суду № 64261828, 12.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2017 року м. Київ К/800/87/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ОДПІ) на судові рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОДПІ про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

3 січня 2017 року представник ОДПІ звернувся з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, якими позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОДПІ на користь ОСОБА_1 22 005,10 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та 22 342,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що невиплата заробітної плати сталася в результаті помилки працівника та не установи в цілому. Крім того, ОДПІ внаслідок проведеної реорганізації, не вважається правонаступником ліквідованої податкової інспекції.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Відповідно до приписів частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналізуючи вище згадані норм матеріального права, Верховний Суд України у постанові від 15 вересня 2015 року (справа № 21-1765а15) прийшов до висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП, при цього визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Як свідчать обставини справи, позивачці при звільненні не виплачена належна їй заробітна плата, внаслідок чого утворилася заборгованість з розрахунком при звільненні. Вказані суми позивачка стягує в судовому порядку, оскільки відповідач добровільно не бажає відшкодувати заборгованість.

В цьому випадку вина ОДПІ з невиплати коштів є очевидною, оскільки відповідач є установою, в якій ОСОБА_1 працювала та отримувала заробітну плату.

Посилання касаційної скарги на формальну відсутність правонаступництва ОДПІ перед ліквідованою Глухівською об'єднаною державною податковою інспекцією, є безпідставним, оскільки вона була реорганізована у Глухівське відділення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, яке створене на матеріально-технічній базі ліквідованої податкової інспекції і є ОДП є її фактичним правонаступником.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на судові рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко