ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 січня 2017 року м. Київ К/800/36646/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Міністерства оборони України на судові рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 жовтня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Харківський обласний військовий комісаріат Харківської області про визнання протиправним протоколу в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, зобов'язання призначити таку допомогу,
ВСТАНОВИВ:
29 грудня 2016 року представник Міністерства оборони України звернувся з касаційною скаргою на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, якими позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасований пункт 16 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністерством оборони України 3 червня 2016 року №45, в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобовязано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.
Ставиться вимога про скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові. Вказується на те, що позивач служив у Прикордонних військах колишнього Союзу РСР, тому одноразову грошову допомогу йому має призначати Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.
Зокрема, єдиним доводом касаційної скарги є те, що одноразову грошову допомогу позивачу має виплачувати Адміністрація Державної прикордонної служби України, проте цей довід не знайшов свого підтвердження у законі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 1992 року №3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» установлено, що Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.
Згідно постанови Указу Президента України 31 липня 2003 року №772/2003 «Про реорганізацію Державного комітету у справах охорони державного кордону України» реорганізовано Державний комітет у справах охорони державного кордону України в Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Враховуючи наведену норму Адміністрація Державної прикордонної служби України є лише правонаступником Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР, а не усіх прикордонних військ КДБ СРСР, як стверджує Міністерство оборони України.
Позивач служив у прикордонних військах у військовій частині 2066, яка знаходилася території Демократичної Республіки Афганістан, а не в Західному прикордонному округу.
За змістом Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 8 серпня 1994 року №205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 вересня 1994 року за №212/422; втратив чинність) до вислуги років військовослужбовців зараховується служба в органах державної безпеки колишнього СРСР (ВНК-КДБ СРСР) з 1 жовтня 1955 р. - на посадах військовослужбовців.
Отже, враховуючи наведене законодавство, одноразову грошову допомогу позивачу має виплачувати саме Міністерство оборони України, як правонаступник всіх військових формувань колишнього СРСР.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Міністерства оборони України на судові рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 5 жовтня 2016 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Адміністрація Державної прикордонної служби України, Харківський обласний військовий комісаріат Харківської області про визнання протиправним протоколу в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, зобов'язання призначити таку допомогу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко
Судове рішення № 64261685, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/3869/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: