Ухвала суду № 64261648, 11.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 січня 2017 року м. Київ К/800/12/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) про стягнення одноразової грошової допомоги, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання виплатити середнє грошове забезпечення до моменту проведення остаточного розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

3 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про зміну постанови суду першої інстанції із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції. Вказується на те, що дата його звільнення та дата остаточного розрахунку з ним розрізняються, внаслідок чого виникла заборгованість з остаточного розрахунку.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

За правилами абзацу 3 пункту 2 цього Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Як вірно зазначено апеляційним судом, звільнення ОСОБА_1 відбулося 6 листопада 2015 року, а отже середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з усіх виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, що передували звільненню з урахуванням вимог викладених в Порядку.

Аналогічні вимоги щодо порядку обчислення грошового забезпечення викладені в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) про стягнення одноразової грошової допомоги, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов'язання виплатити середнє грошове забезпечення до моменту проведення остаточного розрахунку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко