Ухвала суду № 64261046, 18.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 р.Справа № 820/5671/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5671/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОД-СКР"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2016 року № НОМЕР_1 та форми "С" від 13.10.2016 року № НОМЕР_2 Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 29.08.2016 року по 09.09.2016 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТОД-СКР". 27.09.2016 року ТОВ "ТОД-СКР" отримало акт Головного управління ДФС у Харківській області, Центральної ОД ПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 565/20-40-14-02-07/35970324 від 23.09.2016 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР" (код за ЄДРПОУ 35970324) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року". Не погодившись з зазначеним актом 03.10.2016 року ТОВ "ТОД-СКР" подало заперечення до акту до Головного управління ДФС у Харківській області та до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 13.10.2016 року № НОМЕР_1 та форми "С" від 13.10.2016 року № НОМЕР_2. ТОВ "ТОД-СКР" вважає, що податкові повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 13.10.2016 року № НОМЕР_1, від 13.10.2016 року №0001151409.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 35970342 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області.

Як свідчать матеріали справи на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового Кодексу України відповідно до плану-графіку проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР" (код за ЄДРПОУ 35970324) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області складено Акт № 565/20-40-14-02-07/35970324 від 23.09.2016 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР" (код за ЄДРПОУ 35970324) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 року" (а.с.12-41).

Не погодившись з зазначеним актом 03.10.2016 року ТОВ "ТОД-СКР" подало заперечення до акту до Головного управління ДФС у Харківській області та до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (а.с.42-55).

За результатами перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 13.10.2016 року № НОМЕР_1 за порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України від 02.12.2010 року №2755- VI, п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПК України від 02.12.2010 року № 2755Л/І (зі змінами та доповненнями) з урахуванням ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - заниження податку на прибуток на загальну суму 113 095, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 87 319,00 грн., за 2014 рік на суму 19 454, 00 грн., за 2015 рік на суму 6 322, 00 грн.

форми "С" від 13.10.2016 року № НОМЕР_2 за порушення п.1.2, 2.6, 3.1, 3.3, 3.10, 3.12 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, в частині не оприбуткування готівки в касу підприємства 15.08.2014 у розмірі 13606,31 грн., оскільки прибутковий касовий ордер було оформлено бухгалтером під час перебування у відпустці (а.с.61-63).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно, у межах повноважень, визначених законом, а тому скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Так, згідно з актом перевірки відповідно до наданих до перевірки документів (наказів, табелів обліку робочого часу) встановлено, що директор ТОВ "ТОД-СКР" перебував у відпустці у періоди часу: з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 22.12.2013 року по 31.12.2013 року, з 18.08.2014 року по 31.08.2014 року.

За час цих відпусток директор ТОВ "ТОД-СКР" підписав Акт виконаних послуг 0-00000285 з ТОВ "Оріон Логістікс" - 30.08.2014 року.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що акт виконаних послуг 0-00000285 ТОВ "ТОД-СКР" з ТОВ "Оріон Логістікс" складено 30 вересня 2014 року, про що свідчать дати на відповідному бухгалтерському документі, тобто, не під час перебування директора ТОВ "ТОД-СКР" у щорічній основній відпустці.

Щодо включення до складу витрат сум, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (внаслідок їх складання працівниками під час відпусток), колегією суддів встановлено таке.

Директор ТОВ "ТОД-СКР" ОСОБА_1 приймав виконані роботи/надані послуги у відносинах з ТОВ "Саноіл", з ТОВ "Інтер Транс", ТОВ "Оріон Логістікс", ТОВ "ЛС-Оператор", ФОП ОСОБА_2

З огляду на що підписав: з ТОВ "Саноіл" акти виконаних послуг № 2926 від 22.08.2013 року на суму 31500 грн., № 2977 від 30.08.2013 року на суму 31500 грн., №2969 від 30.08.2013 року на суму 6300 грн., № 2968 від 30.08.2013 року на суму 27700 грн., № 4847 від 26.12.2013 року на суму 31500 грн., з ТОВ "Інтер Транс" акти здачі-прийняття послуг 3047 від 20.08.2013 року на суму 30900, з ТОВ "Оптимальні логістичні системи" акти виконаних послуг № АА-18308А від 29.08.2014 року на суму 17516,67 грн., № АА-14708А від 26.08.2014 року на суму 17516,67 грн., № АА-18112А від 25.12.2014 року на суму 24291,67 грн., з ТОВ "Оріон Логістікс" акти виконаних послуг № 0-00000236 від 29.08.2014 року на суму 15000 грн., з ТОВ "ЛС-Оператор" акти здачі-приймання робіт № АУ-0017904 від 21.12.2015 року на суму 811 грн., № АУ-0017964 від 21.12.2015 року на суму 811 грн., № ДК-0001248 від 15.12.2015 року на суму 650 грн., № ДК-0001239 від 18.12.2015 року на суму 1150 грн., № ДК-0001255 від 21.12.2015 року на суму 850 грн., № ДК-0001259 від 21.12.2015 року на суму 1350 грн., з ФОП ОСОБА_2 акт виконаних послуг № 695 від 21.12.2015 року на суму 29500 грн.

Таким чином, директор ТОВ "ТОД-СКР" ОСОБА_1 засвідчив правильність оформлення господарських операцій з вказаними контрагентами своїм підписом, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Менеджер по логістиці ТОВ "ТОД-СКР" ОСОБА_3 від імені товариства підписав з ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД" накладні № 315 - 16.08.2013 року на суму 49344,98, № 331 - 20.08.2013 року на суму 118788,32, № 371 - 22.08.2013 року на суму 80278,71, № 372 - 22.08.2013 року на суму 51759,30 грн. Фактично менеджер по логістиці ТОВ "ТОД-СКР" ОСОБА_3 був відповідальним за їх здійснення, вказав свою посаду і прізвище як особи, яка відповідальна за здійснення господарських операцій, та засвідчив правильність оформлення господарських операцій своїм підписом, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перебування у відпустці вказаних працівників товариства саме по собі не свідчить про дефектність зазначених первинних бухгалтерських документів. Правове значення має лише належність підпису працівнику, що уповноважений трудовим договором на здійснення відповідної господарської операції.

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної платні

Відпустка - це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Виходячи зі змісту Закону України "Про відпустки" у період відпустки працівник не несе обов'язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку. Таким чином, трудова функція обмежуються виключно в частині обов'язковості її виконання.

При цьому, ні Кодекс законів про працю України, ні Закон України "Про відпустки" не обмежує право працівника здійснювати під час відпустки чи інших періодів відпочинку передбачені трудовим договором функції за власною ініціативою.

За наслідком системного аналізу приписів ст. 62, ч. 8 ст. 79 Кодексу законів про працю України колегія суддів приходить до висновку про законодавче обмеження та особливий облік надурочних робіт та відкликання з відпустки. При цьому, надурочними роботами та відкликанням з відпустки вважаються дії, що проведені за ініціативою власника або уповноваженого ним органу - тобто роботодавця.

Залишення з власної ініціативи працівників після робочого часу на роботі для виконання трудової функції, а також і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково не обліковуються

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що на час відпустки працівника право на виконання трудових функцій зберігається, на такий час обмежується лише право роботодавця вимагати виконання працівником трудових обов'язків.

Зазначені первинні бухгалтерські документи підписані уповноваженими на те працівниками товариства, які в період відпусток здійснювали трудову функцію за власною ініціативою.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно з частиною 3 статті 8 та частиною 8 статті 9 вказаного Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення л всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 зазначеного Закону).

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначає Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704.

Відповідно до п. 2.15, 2.16 вказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 3 червня 2014 року №574 «Про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» внесено зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Колегією суддів встановлено, що головний бухгалтер, приймаючи вищевикладені первинні бухгалтерські документи до бухгалтерського обліку, виявила той факт, що у момент їх складення працівники відповідно до наказів та табелів обліку робочого часу мали перебувати у відпустках. З цих підстав, передала їх з письмовим обґрунтуванням керівнику підприємства.

Керівник підприємства, керуючись п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, прийняв окреме письмове рішення щодо прийняття їх до виконання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені первинні бухгалтерські документи складені належним чином, відповідно до господарської операції, яка реально відбулася.

Відповідні суми віднесені до витрат на підставі ряду первинних бухгалтерських документів, не обмежуючись наведеними вище. Так, до перевірки були надані інші документи (договори, документи про сплату наданих послуг, виконаних робіт, товарів, товарно-транспортні накладні тощо), які належним чином фіксують та підтверджують господарські операції.

Щодо висновку відповідача про неоприбуткування ТОВ "ТОД-СКР" готівки в сумі 13606,31 грн. внаслідок складання прибуткового касового ордеру бухгалтером під час відпустки колегія суддів зазначає таке.

Оприбуткування готівки визначено у п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення), як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що готівкові кошти, що фактично надходять до кас підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, повинні у день їх одержання в повній сумі оприбутковуватися шляхом здійснення відповідних записів у касовій книзі.

Перебування у відпустці головного бухгалтера товариства саме по собі не свідчить про дефектність зазначеного первинного бухгалтерського документа. Правове значення має лише належність підпису працівнику, що уповноважений трудовим договором на здійснення відповідної господарської операції.

Акт перевірки не містить доказів, які б свідчили про те, що прибутковий касовий ордер №15 від 15.08.2014 року є підробленими (наприклад, вирок у кримінальній справі за фактом вчинення злочину щодо підроблення документів, службового підроблення тощо), таким, що позбавлений сили касових документів.

Головний бухгалтер товариства з метою дотримання вимог трудового законодавства про оплату праці у період своєї відпустки за власною ініціативою виконала свою трудову функцію з оприбуткування коштів для подальшої виплати заробітної плати.

При цьому, з метою дотримання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" того ж дня звернулась до керівника товариства з поясненнями з цього приводу. Керівник підприємства, керуючись п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704, прийняв окреме письмове рішення щодо прийняття такого документу до виконання.

Відповідно до змісту підставою складання зазначеного прибуткового касового ордеру є виплата зарплати. При цьому, того ж дня зазначені кошти у тому ж розмірі були видані працівникам в рахунок заробітної плати, що працівники засвідчили своїми підписами у відомості на виплату грошей № 02-0000015 за серпень 2014 року.

Таким чином, у сукупності зазначені документи свідчать про реальність та правильність оприбуткування товариством вказаних коштів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що висновки акту перевірки не відображають об'єктивно й в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової інспекції.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5671/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 24.01.2017 р.