Ухвала суду № 64260806, 25.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року справа № 812/138/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 812/138/16 за позовом ОСОБА_2 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління статистики у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування висновку, довідки про результати перевірки, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 1), Головного управління статистики у Луганській області (далі - відповідач 2), в якому просила: визнати протиправними дії Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області та скасувати висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 17 грудня 2015 року № 251/1216/НОМЕР_1 в.о. начальника Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області Дудник С.В.; визнати протиправною та скасувати довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та наказ Головного управління статистики у Луганській області від 05 лютого 2016 року № 20-к, про що внести відповідні зміни до трудової книжки; поновити ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області; стягнути з Головного управління статистики у Луганській області суму заборгованості по заробітній платі на користь позивача за час вимушеного прогулу, при цьому спонукати відповідача до негайного виконання рішення суду як про поновлення на роботі, так і стягнення заробітної плати (а.с. 3-6).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 17 грудня 2015 № 251/1216/НОМЕР_1 в.о. начальника Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області Дудник С.В.; визнано протиправною та скасовано Довідку Головного управління статистики у Луганській області про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», № 19/48 відносно ОСОБА_2; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління статистики у Луганській області від 05 лютого 2016 року № 20-к «Про звільнення ОСОБА_2.»; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста - економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області з 08 лютого 2016 року; стягнуто з Головного управління статистики у Луганській області (код ЄДРПОУ 02359834, адреса: бульв. Дружби Народів, 32а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу (з 08 лютого 2016 року по час прийняття судового рішення про поновлення на роботі) у сумі 5837,13 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім грн.. 13 коп.) з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 134-141).

Не погодившись з таким рішенням, Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування Висновку № 251/1216/НОМЕР_1 від 17 грудня 2015 (а.с. 178-181).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_2 29.07.1996 прийнято присягу державного службовця, з 29.07.1996 по час звільнення позивач працювала у відділі статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області, відповідно до наказу Головного управління статистики у Луганській області від 02.04.2012 № 558-к переведена на посаду головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі (а.с. 8-9).

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 20.10.2015 звернулася до начальника Головного управління статистики у Луганській області із заявою про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682 (далі - Закон № 1682) (а.с. 86).

Головне управління статистики у Луганській області направило до Біловодського відділення Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області запит № 19-05/133 від 21.10.2015 про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_2 (а.с. 56).

Результати перевірки Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області оформлено у вигляді висновку від 17.12.2015 № 251/1216/НОМЕР_1, який 25.12.2015 за вх. № 17-1129 надійшов до Головного управління статистики у Луганській області. У висновку зазначено, що з урахуванням письмових пояснень гр. ОСОБА_2 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказаних гр. ОСОБА_2 у декларації (а.с. 57).

Головне управління статистики у Луганській області звернулося до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із запитом від 12.01.2016 № 16-33/5 щодо проведення додаткової перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII стосовно ОСОБА_2 (а.с. 15), на який відповідачем 1 надано відповідь від 27.01.2016 № 186/9/1216-17-09 про відсутність підстав для проведення додаткової перевірки, оскільки додаткової інформації щодо відомостей, які підлягали перевірці згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, для проведення додаткової перевірки від гр. ОСОБА_2 до Старобільської ОДПІ не надходило (а.с. 58).

На підставі висновку Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 17.12.2015 № 251/1216/НОМЕР_1 Головним управлінням статистики у Луганській області складено довідку від 05.02.2016 № 19/48 про результати перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, згідно якої за результатами проведеної перевірки, з урахуванням письмових пояснень та додатково наданих документів встановлено, що до ОСОБА_2 застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VII, за критерієм, визначеним частиною восьмою статті 3 Закону № 1682, а саме заборона, яка застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (а.с. 59).

На підставі зазначеної довідки наказом від 05.02.2016 № 20-к ОСОБА_2 звільнено з посади головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі з 05 лютого 2016 року з підстав, передбачених Законом № 1682 та п.7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 60).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону № 1682 стосовно ОСОБА_2 за результатами перевірки встановлено, що він підпадає під критерії здійснення очищення влади (люстрації) передбачені частиною восьмою № 1682. Час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена Законом № 1682 - 10 років (а.с. 107).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Таким чином, посада головного спеціаліста-економіста відділу статистики у Біловодському районі Головного управління статистики у Луганській області, яку займала ОСОБА_2, відноситься до посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади відповідно до Закону № 1682-VII, та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682, затвердженого постановою КМУ № 563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп.92-1 п.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Відповідно до п. 2 Порядку № 563 перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.

Перевірку щодо ОСОБА_2 проведено Біловодським відділенням Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки, відповідно до приписів ч. 7 ст. 5 Закону № 1682, п. 2 Порядку № 563, Переліку органів, що проводять перевірку, пп. 92-1 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, а також копії заяви про проведення перевірки, паспорта, трудової книжки, картки фізичної особи - платника податків, надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_2 до Центральної бази даних ДФС України щодо отриманих доходів та перебування в якості посадової особи чи засновника підприємств, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Біловодського, Марківського та Міловського районів, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України у Луганській області, відділу Держгеокадастру у Біловодському районі Луганської області, Головного сервісного центру МВС України в Луганській області.

У висновку зазначено, що ОСОБА_2 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_2 За результатами проведеної перевірки гр. ОСОБА_2 та з урахуванням письмових пояснень також встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації, набутого ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані гр. ОСОБА_2 із законних джерел, а саме: гр. ОСОБА_2 перебуває на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з 29.07.1996. ОСОБА_2 придбано 24.11.2005 садибу, а саме: житловий будинок загальною площею 64,4 кв.м., частка власності 1/1 та земельну ділянку площею 0,0802 га, згідно зареєстрованого договору купівлі-продажу садиби вартістю 28579,19 грн. Сума нарахованого доходу ОСОБА_2 за період з 01.04.1998 по 30.09.2005 згідно відомостей ЄДР фізичних осіб ДФС України складає 18821,57 грн., в тому числі податок на доходи фізичних осіб у сумі 1809,34 грн. В поясненнях зазначено, що джерелом доходу на придбання садиби є заробітна плата та інший дохід також її чоловіка та померлого батька.

Колегією суддів встановлено, що при проведенні перевірки фіскальним органом на виконання вимог п.п. 5 п. 3 Порядку № 1100 отримано пояснення ОСОБА_2, що джерелом доходів на придбання садиби є заробітна плата її, її чоловіка ОСОБА_5 та її батька ОСОБА_6, а також продаж житлового будинку у с. Литвинівка Біловодського району, та додаткові документи - Державний акт на право власності на земельну ділянку, договір купівлі-продажу садиби за адресою: АДРЕСА_1 та договір купівлі - продажу будинку у с. Литвинівка Біловодського району (а.с. 12-13).

Податковий орган при проведенні перевірки керувався п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 та абз. 2 п. 1 Порядку № 1100, якими не передбачено дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка.

Проте, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень передбачає урахування останнім усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та індивідуальний підхід до особи, стосовно якої прийнято рішення (вчинено дію).

Встановлено, що позивач з 03.08.1997 по 20.07.2015 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5

Вказані обставини підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, відповідно до якого 03.08.1997 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2. (а.с. 95)

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 20.07.2015 у справі № 408/1518/15-ц шлюб, зареєстрований 03.08.1997 Литвинівською сільською радою Біловодського району Луганської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. (а.с. 26-27)

Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 статті 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч.1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П «Відомості про доходи» декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім'ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Таким чином, в даному випадку для прийняття оскаржуваного рішення (висновку) суттєве значення мало врахування доходів позивача за весь час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, з 1996 року, а не з 1998 року, як зазначено у висновку, врахування доходів як позивача, так і її чоловіка, та інших членів сім'ї, зазначених нею в деклараціях за період з 1996 по 2005 роки (2005 рік - рік придбання позивачем садиби), зокрема, позивачем в ході проведення перевірки надавалися пояснення щодо походження коштів на придбання садиби та додаткові документи (договір купівлі - продажу жилого будинку, укладений 25.09.2003 між чоловіком позивача ОСОБА_5 як продавцем та ОСОБА_9 як покупцем), проте не були враховані фіскальним органом при складанні висновку.

В оскаржуваному висновку всі наведені обставини не взято до уваги, не проведено порівняння суми доходу позивача та членів її сім'ї, отриманого із законних джерел, з сумою витрат на придбання садиби, у зв'язку з чим висновок не може вважатися обґрунтованим, що є обов'язковим для рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, згідно змісту частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами, своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем". Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

У даному випадку колегія суддів приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_2 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, незважаючи на зазначення у оскарженому висновку урахування пояснень ОСОБА_2 та додатково наданих документів, фактично пояснення та документи до уваги не прийнято взагалі, не враховано доходи ОСОБА_2 у період з 1996 по 1998 роки, протягом яких позивач також займала посади, визначені у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682, не враховано доходи членів сім'ї позивача, а саме - доходи чоловіка ОСОБА_5, з яким позивач перебувала у шлюбі з 03.08.1997 по 30.07.2015, зокрема, не враховано дохід чоловіка позивачки від продажу житлового будинку з надвірними будовами та спорудами у АДРЕСА_2, що підтверджено нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 25.09.2003, відповідно до якого ОСОБА_5 продав зазначений будинок за 21200,00 грн. (а.с. 30)

Також колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений висновок прийнято без дотримання вимоги щодо пропорційності, яка передбачає, зокрема, прийняття рішення суб'єктом владних повноважень з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та на обов'язку суворого дотримання якого неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїй практиці (рішення у справах "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява № 4909/04), "Гримковська проти України" від 21.07.2011 (заява № 38182/03), "Савіни проти України" від 18.12.2008 (заява № 39948/06), та інші).

До наведеного висновку колегія суддів дійшла з огляду на те, що звільнення позивача з займаної посади з підстав, визначених Законом України "Про очищення влади", яке в розумінні частини третьої статті 1 Закону № 1682 тягне за собою суворі та вкрай негативні наслідки для позивача, а саме - заборону обіймати протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), за своєю суттю є втручанням держави у приватне та професійне життя особи, яке допускається у виключних випадках.

Зокрема, такий підхід знайшов своє відображення у розділі 2 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний висновок не відповідає принципам обґрунтованості та пропорційності, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на час придбання ОСОБА_2 садиби у 2005 році Закон України "Про очищення влади" ще не існував, відповідно, позивач жодним чином не могла передбачити прийняття вказаного Закону та підзаконних актів до нього (Порядку № 563 від 16.10.2014 та № 1100 від 03.11.2014), а тому не могла передбачити, що придбання та оформлення у приватну власність нерухомого майна, придбаного у шлюбі за подружні збереження, у подальшому буде розцінено як таке, що придбано виключно за рахунок її особистого доходу, та такий висновок стане підставою для її звільнення з державної служби.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону № 1682, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", від 17.12.2015 за № 251/1216/НОМЕР_1 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 812/138/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 812/138/16 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов