Ухвала суду № 64260714, 24.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1902/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, -

У с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.09.2016 № 1479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 09.11.2016 № 219 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту);

- поновити його, з 10 листопада 2016 р., на службі в поліції на посаді начальника сектору Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що 10.09.2016 року позивач керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, у зв'язку з чим оскаржувані накази є необґрунтованими та прийнятими без урахування усіх обставин справи.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07 листопада 2015 року № 3 о/с ОСОБА_2 призначено, в порядку переатестування, начальником сектору Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.

13 вересня 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області було прийнято наказ №1479 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким за порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині керування 10 вересня 2016 року транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, невиконання законних вимог поліцейських патрульної поліції щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, начальника сектору Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.

09 листопада 2016 року наказом №219 о/с на підставі висновку службового розслідування від 12.09.2016 року та наказу від 13.09.2016 року, ОСОБА_2 з 09 листопада 2016 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Уважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся у суд з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 даного Статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Приписами ч. 1 ст. 5 Статусу установлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком в силу приписів ст. 2 є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Таким чином, притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності може мати місце лише у випадку невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, яке в свою чергу полягає у недотриманні Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника поліції.

Судом установлено, що інспектором роти № 3 БУПП в м. Чернігові молодшим лейтенантом поліції Піхоцькою М.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АП2№149687, де зазначено, що 10 вересня 2016 року о 02 год. 30 хв. в м. Чернігові по вул. Савчука, 1, водій ОСОБА_2 керував т.з. Renault Kengoo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від продуття приладу Драгер та від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікарні відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наказом Головного управління Національної поліції Чернігівської області від 12 вересня 2016 року № 1081 було призначено службове розслідування за фактом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проведеним службовим розслідуванням установлено, що 10.09.2016 року начальник сектору Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковник ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова,хитка хода, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), тим самим піддав небезпеці учасників дорожнього руху, вчинив суспільно небезпечне діяння та не виконав законні вимоги поліцейських у частині відмови від проходження медичного огляду у передбачений законом спосіб, порушив вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», не виконав вимоги ПДР (висновок службового розслідування від 12.09.2016 року).

На підставі зазначеного відповідачем було прийнято накази від 13.09.2016 року № 147 та від 09 листопада 2016 року наказом №219 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із займаної посади позивача.

Разом з тим, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2016 року у справі № 750/8736/16-ц закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення, яка набрала законної сили 18 жовтня 2016 року (а.с.57).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, ураховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідачем не надано інших доказів на підтвердження порушення позивачем службової дисципліни, накази від 13.09.2016 року № 147 та від 09 листопада 2016 року №219 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення із займаної посади позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - залишенню без змін, на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Кузьмишина

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.