Ухвала суду № 64260458, 17.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2017 рокусправа № 804/5729/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача:- ОСОБА_1 дов від 10.01.2017

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року

у справі № 804/5729/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро»

до Начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2

про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро» звернулося до суду з позовом до Начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, в якому просило визнати протиправним рішення відповідача №384466 від 15.08.2016. Зобовязати Нікопольське міськрайонне відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі ОСОБА_2 звільнити з-під арешту належне ТОВ «КСГ Дніпро» майно, а саме: самосвал кузов (ГАЗ-САЗ 3508, 1990, 42467 АА) самосвал кузов (ЗИЛ 130ММЗ3554, 1987, 42470 АА), самосвал кузов (ГАЗ 5312, 1991, 42474 АА), пожарная БДТ-3 (2008), борона БДТ-3 (2008), зернометатель ЗМ-60 (2008), культиватор КРН-5,6 (2008), плуг ПЛН-3,35 (2008), плуг ПЛН-3,35 (2005), плуг ПЛН-3,35 (2005), апарат висівний СЗ-3,6 (2007), борона ЗБР-24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно боржника ТОВ «Агрофірма «Весна», в тому числі колісні транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, стосовно якого (майна) ТОВ «КСГ Дніпро» є заставодержателем. Подана ТОВ «КСГ Дніпро» до Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заява про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) залишена відповідачем без задоволення листом від 15.08.2016 № 38466.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Розяснено позивачу, що дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, неповне зясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи в новому складі суду. Позивач зазначає, що висновки суду наявність спору про право, і, як наслідок, приватно-правовий характер справи є помилковим. Даний спір є публічно-правовим, оскільки відповідач в спірних правовідносинах виконує владні управлінські функції, здійснює свої дії в рамках, визначених законом, як представник держави, що забезпечує виконання рішень судів та здатен впливати на інших осіб в рамках реалізації визначених державою завдань.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив, що спір між сторонами носить приватно-правовий характер, оскільки під час вирішення такого спору зясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття позивачем права власності на спірне майно, по суті позивач доводить своє право на нерухоме майно та вимагає усунути обставини, що перешкоджають реалізації права власності на спірне майно, тобто має місце спір про право.

Посилаючись на положення п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якому суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, суд дійшов висновку, що дана справа належать до юрисдикції цивільного судочинства.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в межах даної справи є питання правомірності прийнятого відповідачем за результатами розгляду поданої позивачем ТОВ «КСГ Дніпро» заяви рішення, яким відмовлено ТОВ «КСГ Дніпро» у звільненні майна з-під арешту (виключення майна з опису), накладеного на зазначене позивачем майно при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 43424163 від 07.05.2014 про стягнення з боржника ТОВ «Агрофірма «Весна» на користь стягувачів боргу на загальну суму 1197057,60 грн.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення відповідача №384466 від 15.08.2016, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідачем не враховано, що при проведенні виконавчих дій державним виконавцем було порушено порядок звернення стягнення на заставлене майно, законодавчо встановлена процедура накладення арешту на майно (без перевірки статусу майна боржника, на яке накладається арешт, відомостей щодо наявності заборони на певне майно), що призвело до накладення арешту на заставлене майно, заставодержателем якого є ТОВ «КСГ Дніпро».

При цьому, як зазначає позивач, витягом з єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено реєстрацію обтяжень по типу «застава рухомого майна» щодо визначеного ним майна за обтяжувачем - ТОВ «КСГ Дніпро».

Тобто спір щодо належності визначеного позивачем арештованого майна, визнання права на це майно між позивачем та боржником відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За визначенням, що міститься в пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливий порядок провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби та субєктний склад осіб, що мають право звернутись з відповідним адміністративним позовами, предмет позову та строк звернення .

Так, відповідно до приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України до суду можуть звернутися учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не є суб'єктом, що підпадає під дію статі 181 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак він набуває право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби в судовому порядку на загальних підставах.

Водночас, статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже, вказаною нормою встановлено обмежене коло осіб, які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у цивільних справах у порядку цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні зазначених судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, у пункті 20 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8 роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 60 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

З огляду на наведені правові норми, фактичні обставини справи, враховуючи, що позивач не є стороною виконавчого провадження, в процесі якого накладено арешт на майно, вимога щодо зняття арешту з майна не пов'язана зі спором про право на це майно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу при не повному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання і відповідно до ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро» задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року у справі № 804/5729/16 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко