Ухвала суду № 64259604, 17.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/110/17 Головуючий 1 інст. - Федосенко В.В.

Справа № 638/4996/13-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Овсяннікової Ю.А.

Міненкової Н.О.

за участю секретаря: Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на повторне заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідно до кредитного договору № 11083096000 від 23.11.2006 року, який був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4, останній було надано кредит у сумі 205000 доларів США із остаточним терміном повернення кредиту до 23.11.2027 року зі сплатою 10,8 % річних.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним та забезпечувальним договором. Станом на 07.12.2012 року заборгованість за кредитним договором відповідача складає 1989513,17 грн. З підстав наведеного ПАТ «УкрСиббанк» просило солідарно стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року позовні вимоги ПАТ «ДельтаБанк» задоволено, але ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.02.2015 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено та заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року скасовано.

Повторним заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2016 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11083096000 від 23 листопада 2006 року у розмірі 1989513,17 грн., що складається з заборгованості по кредиту 1423985,80 грн., заборгованості по відсоткам 565527,36 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 1720,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Не погодившись з вказаним повторним заочним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «Дельта Банк», суд 1 інстанції ґрунтовно виходив з того, що ОСОБА_4 отримала кредитні кошти та використовувала їх на свій розсуд, однак в порушення вимог ст. 1054 ЦК України належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконувала, не сплачувала кредит і проценти за його користування, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором, а тому правильно стягнув з відповідачів суму боргу.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що 23 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 11083096000 згідно умов якого, останній надано кредит у сумі 205000 доларів США із остаточним терміном повернення кредиту до 23 листопада 2027 року зі сплатою 10,8 % річних. Станом на 07.12.2012 року заборгованість за кредитним договором відповідача складає 1989513,17грн. заборгованість за кредитом - 1423985,80 грн.; заборгованість за відсотками - 565527,36 грн.

В забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_4 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки від 23 листопада 2006 року № 64443.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст.ст. 629, 628 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до правил ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст.526,527, 530 ЦК України).

Судовим розглядом вірно встановлено, що банком було надано кредит відповідачу, проте, ОСОБА_4, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання по вказаному кредиту належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на на 07 грудня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 1989513,17 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 1423985,80 грн. та заборгованості за відсотками - 565527,36 грн.

Колегія суддів вважає грунтовним висновок суду 1 інстанції щодо солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 за наступних підстав.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом пункту 1.3 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених у кредитному договорі.

Відповідно до пункту 1.4 договорів поруки відповідальність поручителя й боржника є солідарною.

Пунктом 2.2 договорів поруки встановлено право кредитора у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання.

Висновки суду першої інстанцій про наявність безумовних підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення солідарно з позичальника та поручителя суми заборгованості за кредитним договором, узгоджується з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Дельта Банк», та солідарного стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 1989513,17 грн.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

При такому положенні судова колегія вважає, що суд всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

Інші доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Повторне заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Ю.А. Пономаренко

Судді - А.І. Овсяннікова

Н.О. Міненкова