Ухвала суду № 64258745, 23.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8107/16-к

н/п 1-кс/640/479/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участі заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 32016220000000082 від 17 березня 2016 року (справа №640/9302/16-к), -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2017 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 32016220000000082 від 17 березня 2016 року (справа №640/9302/16-к), у якому заявник просить: 1. Прийняти клопотання про скасування арешту до розгляду. 2. Задовольнити клопотання про скасування арешту. 3. Скасувати арешт майна, а саме: 73600 грн. та 800 доларів США. 4. Зобов"язати слідчого слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області повернути вказане майно власнику тобто йому ОСОБА_1.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що 17.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016220000000082 були внесені відомості про те, що службові особи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з корисливих мотивів, намагаючись уникнути фінансових зобов'язань перед ОСОБА_2 та іншими особами передали на баланс ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» активів та зобов'язань на суму 199720500,98 гривень та після переведення активів заявили про самоліквідацію.

Ухвалою слідчого судді від 09.06.2016 року було надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових приміщеннях першого поверху №82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91 загальною площею 125, 5 кв.м в літ. А-11 за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26, що відповідно до інформаційної довідки належать ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з метою відшукання та вилучення речей та документів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, зокрема не облікованих грошових коштів.

Під час обшуку 14.06.2016 року було вилучено, окрім іншого майна, 73600 гривень та 800 доларів США. Звертаючись з клопотанням, слідчий вказав, що існують достатні підстави вважати, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 32016220000000082 та накладено арешт на майно, перелік якого зазначений у клопотанні, яке було вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежитлових приміщеннях першого поверху № 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91 загальною площею 125, 5 квадратні метри в літ. А-11 за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26.

Посилаючись на ч. 1 ст. 174 КПК України заявник вказав, що зважаючи на це застосування такого запобіжного заходу як накладення арешту на 73600 гривень та 800 доларів США є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слідчим суддям та суду слід враховувати, що обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК України покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

З огляду на те, що поняття «обгрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Зегіез А, № 182).

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначає, що стосовно осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою, на майно якої відповідно до КПК України може бути накладено арешт.

Окрім того, кримінальне провадження № 32016220000000082 порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

Дана стаття передбачає альтернативну санкцію у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи, що метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову, сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення конфіскації, має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Отже, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження стосовно грошових коштів, що належать ОСОБА_1 не можливе.

По-перше, ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

По-друге, кримінальне провадження № 32016220000000082 порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 КК України, санкція якої не містить покарання у вигляді конфіскації майна.

У судовому засіданні заявник доводи кллопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте у судове засідання не з»явився, через канцелярію суду подав заяву, у якій просив клопотання розглянути без його участі, проти його задоволення заперечує (а.с.44).

Слідчий слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Харківській області ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явився, через канцелярію суду подав до суду заяву, у якій просив клопотання розглянути без його участі, проти задоволення клопотання заперечує. До клопотання додав ОСОБА_3 з ЄРДР №32016220000000082, копію постанови про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 29.11.2016 та копію повідомлення про підозру ОСОБА_5 (а.с.45,46,47,48-49).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1, оцінивши надані докази, приходить висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016220000000082, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.219 КК України, згідно фабули якого службові особи ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» з корисливих мотивів, намагаючись уникнути виконання фінансових зобов»язань перед ОСОБА_2 та іншими особами передали на баланс ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» активів та зобов»язань на суму 199720500,98 грн. та після переведення активів заявили про самоліквідацію (а.с.46).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 накладено арешт натимчасово вилученемайно, яке вилучене вході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежилих приміщеннях, нежитлових приміщеннях першого поверху №№ 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91, 91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. «А-11», за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26 (а.с.5-32).

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. При тому ч.3 ст. 170 КПК України передбачає, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримано за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя при постановленні ухвали від 17.06.2016 про арешт майна, зазначеного у клопотанні про скасування майна, виходив з того, що слідчим було доведено, що вказане майно, вилучене в ході проведення обшуку 14.06.2016 року в нежилих приміщеннях, нежитлових приміщеннях першого поверху №№ 82, 83, 84, 87, 88а, 89, 91, 91а, загальною площею 125,5 кв.м., в літ. «А-11», за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26, є доказом вчинення кримінального правопорушення, могло використовуватися як засоби та знаряддя кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди кримінального правопорушення

На час розгляду даного клопотання ОСОБА_1 не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Більш того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.10.2016 року апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32016220000000082 та накладено арешт на майно залишено без змін.

В мотивувальній частині вищевказаної ухвали від 20.10.2016, зокрема, зазначено наступне. Посилання заявника, що вилучені кошти належать йому не є підставою для скасування ухвали слідчого судді на даний момент, оскільки копія розписки, надана ОСОБА_7 про отримання ним від ОСОБА_1 коштів у сумі 75000 грн. та 100 доларів США, не підтверджує, що ці кошти є саме тими, які були вилучені під час обшуку. Вказана обставина, а також дійсне походження коштів підлягають перевірці в ході здійснення досудового розслідування. Крім того, приймаючи таке рішення апеляційний суд враховує, що ці гроші були виявлені не безпосередньо у ОСОБА_7, який ніби то за повідомленням апелянта має цивільно-правові відносини з ОСОБА_1, а в приміщенні юридичної особи ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».

Матеріалами, якими апелянт обґрунтовував доводи апеляційної скарги є тими ж матеріалами, які надані заявником до суду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що на теперішній час відсутні правові підстави вважати, що відпала потреба в збереженні застосованого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2016 заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, документів та грошових коштів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309, 372КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 32016220000000082 від 17 березня 2016 року (справа №640/9302/16-к).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.А.Колесник