Ухвала суду № 64258639, 20.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17257/16-ц

н/п 2-з/640/25/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2017 р. Київський районний суд у складі:

головуючого-судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до арбітражного керуючого ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Харкова із позовом до арбітражного керуючого ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину. 20.01.2017 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна- чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власностівідповідачу.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказала, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки вказана квартира є предметом спору та виставлена на продаж відповідачем на сайті OLX (http:olx.ua) під №250468602 на підтвердження чого надала роздруківку оголошення із зазначеного сайту.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, заявлене представником позивача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які є додатком до заяви про забезпечення позову, вбачається, що на квартиру АДРЕСА_1 вже накладено обтяження в вигляді арешту на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 15.02.2012 року. Таким чином, забезпечення позову у цивільній справі, що розглядається, шляхом арешту майна, що належить відповідачу, може привести до порушення прав осіб, в інтересах яких ухвалою суду від 15.02.2012 року вже накладено арешт на нерухоме майно, зокрема спірну квартиру.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до арбітражного керуючого ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", про визнання торгів недійсними, визнання недійсним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -