Ухвала суду № 64258419, 18.01.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17153/15-ц

Провадження №2-з/638/88/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі: Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "ТМ-ВІРА", ПАТ "СК КРАЇНА", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Встановив:

09.10.2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ПАТ СК "Країна" заподіяні матеріальні збитки та моральну шкоду в розмірі 311 324, 94 грн. в межах ліміту встановленого положеннями ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Стягнути на його користь з ПП "ТМ-Віра" залишок заподіяних матеріальних збитків та моральної шкоди, не покритих страховими виплатами.

Системою автоматизованого розподілу справ Дзержинського районного суду м. Харкова матеріали позовної заяви розподілено на суддю Федосенка В.В.

09.11.2015 року позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути на його користь з відповідачів заподіяні матеріальні збитки в розмірі 62 532, 97 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

11.01.2016 року суддею прийнято ухвалу про відкриття провадження у справі.

18.04.2016 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути на його користь з відповідача ПАТ СК "Країна" заподіяні матеріальні збитки в розмірі 50 000, 00 грн. Стягнути на його користь з відповідача ПАТ "ТМ-ВІРА" заподіяні матеріальні збитки в розмірі 12 532, 97 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України постанови від 22.09.2016 року про відставку судді Федосенка В.В., згідно даних протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2016 року, справу розподілено судді Грищенко І.О.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач посилається на те, що 28.05.2012 року на вул. Дерев'янко в м. Харків, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю маршрутного таксі № 363, що обслуговується ПП «ТМ-ВІРА». За фактом вказаного ДТП, було відкрито кримінальне провадження № 12013220140000546, за ч. 3 статті 286 КК України. Він є учасником даної події, у момент здійснення ДТП, перебував як пасажир маршрутного таксі. Відразу з місця ДТП був госпіталізований до Харківської міської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги із закритою ЧМТ, струсом головного мозку, множинними забоями м'яких тканин голови та обличчя, травматичної екстракцією 21 зуба, переломом і вивихом зубів. У Харківській міській лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги він перебував до 05.06.2012 р, а після виписки проходив амбулаторне лікування за місцем свого проживання. Під час лікування, прямо в лікарні був допитаний за обставинами зазначеного ДТП, в якості свідка, а також оглянутий судово-медичним експертом ХОБСМЕ. За результатами розгляду кримінального провадження № 12013220140000546, Дзержинським районним судом м. Харкова, 14 січня 2015 року постановлено вирок, яким водія ПП «ТМ-ВІРА» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 статті 286 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Вирок суду від 14.01.2015 року оскаржено в апеляційному порядку. 13 липня 2015року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ постановлено вирок, яким скасовано вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2015 року. ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком 7 років та 6 місяців та призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки. За результатами проведеної судово-медичної експертизи, було встановлено, що заподіяні тілесні ушкодження є легкими та такими які потягли за собою стійку втрату працездатності. Під час досудового слідства, а також після закінчення лікування він неодноразово звертався до слідчого з проханням визнати його потерпілим, оскільки в результаті ДТП йому було завдано матеріальну та моральну шкоду. Йому було відмовлено, з мотивів того, що заподіяні тілесні ушкодження за ступенем своєї тяжкості є легкими, а санкція статті по якій було порушено кримінальну справу передбачає покарання лише за середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження. Аналогічна правова позиція була висловлена і в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року, якою його виключено зі складу цивільних позивачів в межах кримінального провадження № 12013220140000546 та розяснено право звернутись до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом в порядку цивільного судочинства, що і зроблено шляхом подачі вказаного позову. За період лікування та за час відновлення фізичного здоровя та морального стану, він поніс матеріальні збитки, що проявилися у витратах на відновлення мого здоров'я, які поніс змушений гарантовано понести в майбутньому. Також даним злочином йому завдано моральну шкоду, яка проявився в тих моральних стражданнях які був змушений понести у зв'язку з заподіяними фізичними травмами. Крім того, цивільно-правова відповідальність ПП «ТМ-ВІРА», була застрахована в ПАТ «СК КРАЇНА». Так, згідно фактів встановлених вироком Дзержинського районного суду м. Харкова та вироком Апеляційного суду Харківської області, між ПП «ТМ-ВІРА» та ПАТ «СК КРАЇНА», було укладено страхову угоду та видано поліс страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/6500661 від 04.05.1012 року, із лімітом відповідальності 100 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю та здоровю та 50 000,00 грн., за шкоду заподіяну майну із розрахунку на одну потерпілу особу.

16.01.2017 року до канцелярії суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить вжити в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1, до ПП «ТМ -ВІРА» ПАТ «СК «КРАЇНА», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної здоровю, заходи забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог, у вигляді встановлення заборони на проведення державної реєстрації припинення ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТМ-ВІРА» ідентифікаційний код 35260507, адреса місця розташування: 62495, Харківська область. Харківський район, с.м.т. Васищеве, вул. Промислова б. 21, до моменту виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова. Вказані заходи забезпечення позову вжити до моменту виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, яке буде прийнято в межах цивільної справи № 638/17153/15-ц за позовом ОСОБА_1, до ПІІ «ТМ - ВІРА» ПАТ «СК «КРАЇНА», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди заподіяної здоровю

В обґрунтування доводів заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у січні 2017 року йому стало відомо, що відповідач у справі - ПП «ТМ-ВІРА» 01 грудня 2016 р., прийняв рішення та розпочав процедуру добровільної ліквідації. Це посвідчується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 16.01.2017 р. № НОМЕР_1. У звязку із оголошеною процедурою ліквідації відповідача у справі ПП «ТМ- ВІРА», просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді оголошення заборони на проведення державної реєстрації припинення ПП "ТМ-ВІРА", до моменту виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, яке буде винесене в межах даної цивільної справи. Ліквідація відповідача у справі ПП «ТМ-ВІРА», унеможливить виконання рішення суду, яке буде прийнято у цій цивільній справі, оскільки буде відсутня та юридична особа, до якої звернуто цей позов. Вважає, що цей захід забезпечення позову, буде співмірним із заявленими позовними вимогами, і дозволить належним чином розглянути позовні вимоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Преамбула Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначає забезпечення позову як сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вид забезпечення позову, про який просить позивач у справі, у вигляді встановлення заборони на проведення державної реєстрації припинення ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТМ-ВІРА», може призвести до перешкоджання господарській діяльності юридичної особи в особі відповідача, обмежить можливість господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися належними йому правами, що може призвести до незворотних наслідків.

Приймаючи до уваги, що вжиття заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у діяльність юридичної особи, може порушити права та законні інтереси відповідача, законних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151 153, 209 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "ТМ-ВІРА", ПАТ "СК КРАЇНА", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд 1 інстанції протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.О.Грищенко