Постанова № 64256939, 23.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5156/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

судді- Самойлюк Г.П.

судді- Кравченко М.М.

при секретарі судового засідання- Сидоренко Ю.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування наказу від 02.09.2016, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

визнати противоправним та скасувати наказ прокуратури Одеської області № 2078к від 02 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким радника юстиції ОСОБА_4 звільнено із займаної посади першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської обласної прокуратури та з органів прокуратури;

поновити ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року;

стягнути з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40 798 (сорок тисяч сімсот девяносто вісім) гривень 98 копійок;

допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року;

допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за першій місяць в розмірі 15 862 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 77 копійок.

Ухвалою від 10 жовтня 2016 відкрито провадження по справі №815/5156/16 та вбачаючи особливу складність справи, призначено розгляд колегією у складі трьох судів.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що прийнятий відповідачем наказ № 2087к від 02 вересня 2016 року, яким позивача звільнено з посади першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та з органів прокуратури за порушення ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», присяги працівника прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, (скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, мотивуючи, тим що оскаржуваний наказ видано прокурором області у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України, а вид дисциплінарного стягнення відповідає ступеню вини та тяжкості проступку, враховуючи, що комісією для проведення службового розслідування підтверджені обставини одержання першим заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 неправомірної вигоди у вигляді грошової знижки на оренду приміщень, орендарем яких є його дружина - ОСОБА_5 Також відповідачем надані письмові заперечення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з жовтня 2003 року проходив службу в органах прокуратури Одеської області.

15 березня 2016 року наказом прокурора Одеської області № 478к ОСОБА_4 був призначений на посаду першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області.

Наказом прокурора області від 02.09.2016 № 392 утворено комісію для проведення службового розслідування обставин одержання першим заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 неправомірної вигоди у вигляді грошової знижки на оренду приміщень, орендарем яких є дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5

Підставою для проведення службового розслідування стало отримання інформації про затримання 01.09.2016 ОСОБА_4 під час скоєння злочину.

В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 на початку липня 2016 року звернувся до представника TOB «МАРЕНЕРО» ОСОБА_6 з приводу отримання в оренду для своєї дружини ОСОБА_5 частини приміщення, розташованого в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 23 та пообіцяв, що він, як перший заступник керівника місцевої прокуратури, вирішить на території Суворовського району м. Одеси будь-які питання для ТОВ «МАРЕНЕРО», у разі отримання знижки на орендну плату, а також, на прохання керівництва ТОВ «МАРЕНЕРО» погодив в Суворовській районній державній адміністрації м. Одеси проект благоустрою території перед будівлею по вул. Чорноморського козацтва, 23.

У подальшому позивач неодноразово зустрічався з ОСОБА_6 з приводу оренди приміщення, та використовуючи своє службове становище просив надати йому знижку з орендної плати на зазначене приміщення.

Згідно з підписаним 01.09.2016 договором оренди, ОСОБА_4 отримав для себе та своєї дружини ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 51919 грн. у вигляді 50% знижки на оренду приміщення.

Одразу після підписання договору 01.09.2016 о 17 год. першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області ОСОБА_4 затримано працівниками УСБУ в Одеській області у приміщенні по вул. Чорноморського козацтва, 23 м. Одеси за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища.

ОСОБА_4 02.09.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

02 вересня 2016 року відповідачем було видано наказ № 2087к, відповідно до якого позивача звільнено з займаної посади першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та з органів прокуратури за порушення ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», присяги працівника прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, (скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури.

У судовому засіданні ОСОБА_4, пояснив, що ніякої вигоди від укладання договору оренди не було та згідно з ринковою економікою сторони мають право укладати будь-які угоди. До укладеного його дружиною договору оренди ОСОБА_4 ніякого відношення не має та будь-яких обіцянок ОСОБА_4 ОСОБА_6 не надавав.

Представник відповідача зазначив, що упродовж робочого часу 01.09.2016 ОСОБА_4 безпідставно перебував у приміщенні по вул. Чорноморського козацтва, 23 м. Одеси, де його було затримано працівниками УСБУ в Одеській області та вилучено підписаний від імені його дружини договір оренди приміщень.

За поясненнями заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7, він з 08.08.2016 виконував обовязки керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 і 01.09.2016 до нього звернувся перший заступник керівника прокуратури ОСОБА_4 та повідомив, що з 17 год. планує проводити перевірку дотримання Хаджибеївським ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУ НТІ в Одеській області вимог закону при реєстрації повідомлень про кримінальні правопорушення. Заперечень у ОСОБА_7 з цього приводу не виникло, оскільки вказані питання було віднесено до повноважень ОСОБА_4

З протоколу допиту ОСОБА_6 в якості свідка, наданого прокуратурою, вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово зустрічався з ОСОБА_4, а саме: 13.07.2016, 14.07.2016, 18.08.2016, 19.08.2016 та 23.08.2016. Під час зустрічей ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 для погодження в Суворовській районній державній адміністрації м. Одеси проект благоустрою території перед будівлею по вул. Чорноморського козацтва, 23. При цьому ОСОБА_4 самостійно проявив ініціативу щодо вирішення зазначеного питання в Суворовській районній державній адміністрації м. Одеси.

Зазначені обставини також підтверджуються скриншотами особистої переписки ОСОБА_4 та ОСОБА_6, зробленими в програмі «Viber».

Також з вказаного протоколу вбачається, що з ОСОБА_4 обговорювалось питання щодо надання пільг по оренді житлових приміщень в будівлі по вул. Чорноморського козацтва, 21/23 в м. Одеса. При цьому, ОСОБА_4 запропонував зменшити вартість орендної плати за 1 кв. м. з 20 дол. США до 10 дол. США, зазначивши, що за вказану знижку буде вирішувати всі питання TOB «МАРЕНЕРО» по Суворовському району м. Одеса, як перший заступник прокурора району, а також, в міру своїх можливостей, в інших державних установах. Одночасно ОСОБА_4 погодив площу орендованого приміщення та повідомив анкетні дані своєї дружини ОСОБА_5, на яку необхідно було оформити договір оренди. У ході зустрічі 23.08.2016 року на АЗС «Сокар» по Миколаївській дорозі ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 проект договору оренди приміщень, в якому було вказано орендну плату з розрахунку 10 дол. США за 1 кв.м. та загальну суму оренди за місяць, що складала 51919 грн. При цьому ОСОБА_4 квапився з укладанням договору оренди, оскільки він планував розмістити у цих приміщеннях фірму-посередника між моряками та Одеською регіональною філією Інспекції з дипломування моряків, яка також розташована за адресою по вул. Чорноморського козацтва, 23 в м. Одеса і орендує приміщення у ТОВ «МАРЕНЕРО».

Зазначені обставини також підтверджуються повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Викликаний судом свідок дружина позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовилась від надання пояснень.

Свідок ОСОБА_6 неодноразово викликався в судове засідання для надання пояснень проте не зявився, у звязку з чим колегія суддів ухвалила розглянути справу з урахуванням пояснень ОСОБА_6, наданих під час досудового слідства.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закону України Про прокуратуру.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Статтею 19 вказаного Закону, визначено, що прокурор має право брати участь у прокурорському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності прокуратури у порядку, встановленому законом. Прокурори мають право бути членами професійних спілок, утворювати громадські організації та брати в них участь з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення свого професійного рівня.

Прокурор зобов'язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію. Прокурор періодично проходить підготовку у Національній академії прокуратури України, що має включати вивчення правил прокурорської етики.

Прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.

Прокурор зобов'язаний: 1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень; 2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом; 3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

З метою визначення основних моральних норм і принципів, яких повинні додержуватися працівники прокуратури при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою, керуючись статтями 15, 48 1 Закону України Про прокуратуру наказом Генерального прокурора України 28.11.2012 р. № 123 затверджено Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури, який введено в дію з 1 грудня 2012 р.

Згідно ст.10 Кодексу працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживати заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому зобов'язані керівники відповідних прокуратур. Своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Статтею 15 Кодексу визначено, що при виконанні службових обов'язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст.18 Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності. Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" працівники прокуратури зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З'ясування обставин за фактом порушення проводиться згідно з вказівкою керівника відповідного органу прокуратури, у необхідних випадках проводиться перевірка за процедурою, передбаченою Дисциплінарним статутом прокуратури України та ОСОБА_8 про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України.

Статтею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

Згідно з ст.11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 1796-XII від 06.11.1991 р., дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

При цьому суд враховує, що і порушення ОСОБА_7, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Відповідно до ч.2 ст. 46-2 Закону України Про прокуратуру, прокурори і слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також у таких випадках:1) недотримання пов'язаних із проходженням служби в органах прокуратури вимог, передбачених частиною шостою статті 46 цього закону, та інших вимог і обмежень, які встановлюються законом: 2) порушення "ОСОБА_7 працівника прокуратури" чи відмови від її прийняття; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них; 4) за результатами атестації у разі невідповідності працівника займаній посаді; 5) припинення громадянства України; 6) притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України; 7) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, повязане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 8) у разі неможливості або відсутності згоди на переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 48 Закону України Про прокуратуру, за порушення закону, неналежне виконання службових обовязків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Згідно з вимогами ст.ст. 2, 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання їх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, проявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.

За невиконання чи неналежне виконання службових обовязків або за проступок, який порочить працівника прокуратури, на прокурорсько-слідчих працівників може бути накладено дисциплінарне стягнення.

Отже, із системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що ними регулюються умови звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника прокуратури саме за вчинення цією особою проступку під час проходження служби в прокуратурі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 46-2 Закону України Про прокуратуру, прокурори, слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, також і у випадках порушення ОСОБА_7 працівника прокуратури чи відмови від її прийняття; притягнення до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України.

Текст присяги працівника прокуратури позивачем підписаний 01.02.2011 року.

Частиною 2 ст.46 зазначеного закону встановлений зміст присяги, в якому, зокрема працівник присягає неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. При цьому працівник прокуратури усвідомлює, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури.

З тексту ОСОБА_7 вбачається, що в основі поведінки працівника прокуратури закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення ОСОБА_7. Тому, складаючи ОСОБА_7, працівник покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

У зв'язку з цим як порушення ОСОБА_7 слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Разом з цим в позовній заяві позивач зазначає, що жодних діянь, несумісних з посадою працівника прокуратури він не здійснював, оскаржуваний наказ про звільнення прийнято безпідставно, оскільки ні під час його прийняття, ні на даний час не існує вироку суду або жодного іншого процесуального документа, що підтверджував би його вину у вчиненні будь-якого протиправного діяння, у звязку з тим, що як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для звільнення позивача із займаної посади слугувало скоєння ним проступку, який порочить його як працівника прокуратури, а не кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Суд зазначає, що відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності не може ототожнюватись з відсутністю факту порушення дисципліни. Порушення "ОСОБА_7 працівника прокуратури" є окремою підставою для звільнення з органів прокуратури і у відповідних статтях Дисциплінарного статуту прокуратури України не йдеться про можливість застосування даної підстави для звільнення виключно в разі притягнення особи до кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність - це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки як злочинної.

Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить працівників прокуратури, є дія чи бездіяльність проти інтересів служби, яка хоча і не є злочинною, але за своїм характером несумісна із званням прокурора і робить неможливим виконання ним своїх службових обовязків, тобто грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби - органів прокуратури. Прокурори зобовязані сприяти підвищенню позитивного іміджу та авторитету органів державної влади і прокуратури зокрема, дорожити своїм імям та статусом, не допускати невитриманості у висловлюваннях, уникати ситуацій, що дискредитують орган державної влади або ганьбить репутацію прокуратури.

Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_8 про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 07.05.2014 № 47, службове розслідування може проводитись у випадках скоєння прокурорсько-слідчими працівниками ганебних вчинків.

Відповідно до пункту 1.3 цього порядку, службові перевірки можуть проводитись за іншими фактами недотримання ОСОБА_7 працівниками прокуратури, Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури.

Метою службових розслідувань та службових перевірок є повне, обєктивне і всебічне зясування обставин надзвичайних подій, ганебних вчинків та правопорушень, скоєних за участі працівників органів прокуратури, уявлення причин і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження негідних вчинків серед особового складу

Таким чином, проведення службового розслідування є правом Прокурора, який вирішує питання про накладення стягнення.

З висновку про результати службового розслідування від 14.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4, використовуючи службове становище, вступив у позаслужбові стосунки з представником ТОВ «МАРЕНЕРО» з метою одержання для себе та своєї дружини неправомірної вигоди - грошової знижки біля 50% на оренду приміщень.

З урахуванням викладеного, службовою перевіркою доведено факт порушення ОСОБА_4 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_7 працівника прокуратури, вимог статей 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.11.2012 №123, та вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його обєктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з перебуванням на роботі в органах прокуратури.

За результатами перевірки комісія дійшла висновку, що за допущені порушення ОСОБА_4 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи, що наказом прокурора Одеської області № 2087к від 02.09.2016 він звільнений з посади та з органів прокуратури, обмежитися вжитими заходами.

Твердження представника позивача щодо порушення відповідачем ОСОБА_8 про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, на думку колегії суддів, спростовується наступним.

Відповідно до пункту 11.1. Порядку за результатами службового розслідування (перевірки) працівники прокуратури можуть бути притягнуті до встановленої законом відповідальності, у тому числі з урахуванням пропозицій, викладених у висновку службового розслідування (перевірки).

Окрім цього, обовязковість наявності результатів службового розслідування (завершена перевірка) також дублюється Дисциплінарним статутом прокуратури України - дисциплінарне стягнення за результатами службового розслідування (перевірки) застосовується відповідно до вимог та у строки, передбачені Дисциплінарним статутом прокуратури України (пункт 11.2. Порядку).

Відповідачем було звільнено позивача за посади до закінчення службового розслідування, проте зазначене не змінює суті та змісту того, що ОСОБА_4 дійсно порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» щодо обовязку прокурора неухильно додержуватися присяги прокурора, положень ОСОБА_7 працівника прокуратури щодо неухильного додержання Конституції та законів України, сприяння утвердженню верховенства права, законності і правопорядку, захисту прав і свобод людини та громадянина, вимог статей 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури щодо дотримання загальноприйнятих норм моралі та поведінки, добропорядності, вихованості і культури, заборони використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб, уникнення особистих звязків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і обєктивність виконання професійних обовязків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Крім цього, обставини встановлені судом та твердження відповідача щодо отримання позивачем неправомірної вигоди з використанням його службового положення, за своїм змістом кореспондуються з поняттями корупція (використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей) та неправомірна вигода (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав) визначених ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

На підставі викладеного, враховуючи, що комісією для проведення службового розслідування підтверджені обставини одержання першим заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 неправомірної вигоди у вигляді грошової знижки на оренду приміщень, колегія суддів дійшла висновку, що звільнення ОСОБА_4 з органів прокуратури є правомірним, відповідає ступеню тяжкості проступку, у звязку з чим, вимоги позивача щодо скасування наказу про звільнення та поновлення його на посаді не підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача про стягнення з прокуратури Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд може задовольнити таку вимогу лише в разі поновлення на посаді та скасування оскаржуваного наказу.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області про визнання протиправними та скасування наказу від 02.09.2016 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області про визнання противоправним та скасування наказу прокуратури Одеської області № 2078к від 02 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким радника юстиції ОСОБА_4 звільнено із займаної посади першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської обласної прокуратури та з органів прокуратури; поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року; стягнення з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40 798 (сорок тисяч сімсот девяносто вісім) гривень 98 копійок; допущення негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року; допущення негайного виконання судового рішення в частині стягнення з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за першій місяць в розмірі 15 862 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 77 копійок відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови, з урахуванням перебування головуючого судді на лікарняному, складено та підписано 23.01.2017 року.

Головуючий суддяБалан Я.В.

СуддяСамойлюк Г.П.

СуддяКравченко М.М.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області про визнання противоправним та скасування наказу прокуратури Одеської області № 2078к від 02 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким радника юстиції ОСОБА_4 звільнено із займаної посади першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської обласної прокуратури та з органів прокуратури; поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року; стягнення з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40 798 (сорок тисяч сімсот девяносто вісім) гривень 98 копійок; допущення негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 Одеської області та в органах прокуратури з 02 вересня 2016 року; допущення негайного виконання судового рішення в частині стягнення з прокуратури Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552 на користь ОСОБА_4, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за першій місяць в розмірі 15 862 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 77 копійок відмовити повністю.

23 січня 2017 року.