Постанова № 64256326, 25.01.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року справа № П/811/1710/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСвітловодського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області доКомунального підприємства «Добробут»простягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 13166,95 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Світловодський міськрайонний центр зайнятості в Кіровоградській області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Добробут» про стягнення з відповідача суми виплаченої допомоги по безробіттю безробітній ОСОБА_1 в розмірі 13166,95 грн. в зв'язку з поновленням її на роботі за рішенням Світловодського міськрайонного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в Світловодському міськрайонному центрі зайнятості на обліку в статусі безробітнього перебувала ОСОБА_1, якій було здійснено виплати з допомоги по безробіттю. Рішенням Світловодського міськрайонного суду та відповідним наказом директора Комунального підприємства «Добробут» ОСОБА_1 поновлена на роботі. Таким чином, на підставі частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з роботодавця підлягає утриманню нарахована та виплачена ОСОБА_1, допомога по безробіттю за період перебування на обліку в Світловодському міськрайонному центрі зайнятості, яка складає 13166,95 грн.

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, дійшов наступних висновків.

18.01.2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Світловодського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.10).

Згідно персональної картки 18.01.2016 року ОСОБА_1 наданий статус безробітньої, призначена виплата допомоги по безробіттю та з 05.02.2016 року розпочато виплату відповідної допомоги (а.с.9, 11).

Разом з тим, з 28.10.2016 року Світловодським міськрайонним центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у зв'язку з її поновленням на роботі за рішенням суду (а.с.11 зворот).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.10.2016 року ОСОБА_1 поновлено на роботі в Комунальному підприємстві «Добробут» м. Світловодськ на посаді заступника директора з 04 січня 2016 року та стягнуто з Комунального підприємства «Добробут» м. Світловодськ на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17852,04 грн. (а.с.12).

Відповідно до наказу директора Комунального підприємства «Добробут» №28-к від 28.10.2016 року наказ від 04 січня 2016 року №1к про звільнення ОСОБА_1 скасовано, поновлено її на посаді заступника директора - коменданта гуртожитку комунального підприємства «Добробут» з 04 січня 2016 року виплачено на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.

Наказом №НТ161028 від 28.0.2016 року припинено реєстрацію безробітньої у зв'язку з поновленням її на роботі за рішенням суду (а.с.11, зворот).

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів позивачем на адресу відповідача направлено претензію №08-17/2427/03 від 01.11.2016 року про необхідність добровільного повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості (а.с.16-17).

Однак, у добровільному порядку кошти відповідач не сплатив у зв'язку з їх відсутністю (а.с.18).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадку безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" та від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 6, пункту 5 частини другої статті 17, пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зокрема, має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

У той же час, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» визначено, що до внесення змін до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» органи державної служби зайнятості продовжують виконувати завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На підставі викладеного, даний спір належить до розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 у справі №2а-4618/12/1370 (ЄДРСР №55799810).

За змістом статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує у сфері зайнятості, зокрема, соціальний захист у разі настання безробіття.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про зайнятість населення" кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI, держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні соціальний захист у разі настання безробіття, захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення, додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

Відповідно до частини першої статті першої Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

У відповідності до пункту другого частини першої статті 1 вказаного Закону безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду України, відображену у постанові від 19.01.2016р. по справі №2а-4618/12/1370 за позовом Новояворівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Державної фіскальної служби України.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд враховує викладений вище висновок Верховного Суду України по справі №2а-4618/12/1370, а тому вважає, що поновлення на роботі ОСОБА_1 судовим рішенням від 27.10.2016 року передбачає утримання з роботодавця - Комунального підприємства «Добробут» м. Світловодськ - суми виплаченої вказаній особі допомоги по безробіттю.

Суд також звертає увагу, що згідно з частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина перша статті 76 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з матеріалів справи, Світловодським міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_1 за період з 05.02.2016 року по 27.10.2016 року виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 13166,95 грн. (а.с.14-16).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Світловодський міськрайонний центр зайнятості контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звірення даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року за №60/62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом на надання заперечень не скористався.

З огляду на викладене та враховуючи, що на момент розгляду справи спірна сума відповідачем не сплачена суд, дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Добробут» (код - 32412695) на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості (код - 22220009) суму виплаченої допомоги по безробіттю безробітній ОСОБА_1 в загальному розмірі 13166,95 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят шість гривень дев'яносто п'ять копійок) в зв'язку із поновленням працівника на роботі за рішенням Світловодського міськрайонного суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук