Постанова № 64256109, 12.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 808/3788/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.06.2015 № 206-17, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.06.2015 № 206-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам чинного законодавства та податкове повідомлення - рішення № 206-17 від 15.06.2015 винесене відповідачем в порушення положень діючого законодавства України, у звязку з чим повинно бути визнано протиправним та скасованим, оскільки встановлення розміру транспортного податку не приймалось, що унеможливлює обовязковість сплати транспортного податку у 2015 році. Крім того, зазначив, що він не отримував вказане податкове повідомлення - рішення. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Через канцелярію суду позивач надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях від 28.12.2016 року (вх. № 37069 від 28.12.2016), в яких зазначив, що 29.01.2015 Мелітопольською міською радою було прийнято рішення №2/6 про встановлення транспортного податку на 2015 рік та затверджено положення до нього. Крім того, зазначив, що відповідачем було сформоване та вручене позивачу ППР від 15.06.2015 № 206-17 про збільшення суми грошового зобовязання транспортного податку в розмірі 22916,67 грн. Також зазначив, що 17.05.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом відносно позивача вже було винесено постанову по справі № 808/1064/16 про стягнення з нього податкового боргу в сумі 22916,67 грн. Постанова набрала законної сили 12.07.2016. 08.08.2016 виконавчий лист предявлено до примусового виконання до державної виконавчої служби. Таким чином, вважає що ППР № 206-17 від 15.06.2015 винесено відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без участі представника, з урахуванням поданих заперечень.

Відповідно до ст.41 КАС України, у звязку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС України у Запорізькій області, на підставі пп.267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України позивачу була визначена сума податкового зобовязання за транспортним податком з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 22916,67 грн. Податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 206-17 від 15.06.2015.

Позивачу на праві власності належить автомобіль LEXUS LX 570 з обємом циліндрів двигуна 5663 куб.см., рік випуску 2011, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який 01.01.2015 року набрав чинності, було введено новий транспортний податок.

Згідно з пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Положення пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Стаття 10 ПК УК країни відносить до місцевого податку - податок на майно, до складу якого відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України входить транспортний податок.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково зазначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом ч:сцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому шанується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним тішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке тішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

До 15 липня 2014 року Мелітопольська міська рада Запорізької області рішень щодо встановлення розміру транспортного податку не приймала, що унеможливлює обов'язковість сплати транспортного податку у 2015 році.

Однак слід зазначити, що пунктом 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього ПК України із застосуванням їх мінімальних ставок.

Аналіз законодавчої бази, яка регулює питання встановлення розміру, порядку адміністрування та сплати транспортного податку, свідчить про наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників транспортного податку.

Статтею 4 ПК України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п.4.1 статті 4 ПК України).

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

За наведених обставин застосування контролюючим органом положень статті 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 17.05.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом відносно позивача вже було винесено постанову по справі № 808/1064/16 про стягнення з нього податкового боргу в сумі 22916,67 грн. Постанова набрала законної сили 12.07.2016. 08.08.2016 виконавчий лист предявлено до примусового виконання до державної виконавчої служби.

Водночас, позивач оскаржив спірне повідомлення-рішення відповідача від 15.06.2015 у встановлений Податковим Кодексом України строк 1095 днів, тому твердження відповідача про правомірність винесеного повідомлення-рішення та стягнення на його підставі за рішенням суду податкового боргу у сумі 22916 грн. 67 коп. з позивача є необґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства України, як то зазначено в податковому повідомленні - рішенні 206-17 від 15.06.2015.

Оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 № 206-17 прийнято відповідачем необґрунтовано та незаконно, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже, є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 86, 94, 122,158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 206-17 від 15 червня 2015 року, винесене Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області відносно ОСОБА_1.

Присудити на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.О. Нестеренко