Постанова № 64256007, 18.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м.Житомир справа № 806/5356/15

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Талько А.М.,

за участю: позивача та її представника, представників відповідача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування акту,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії державної приймальної комісії щодо прийняття в експлуатацію одноповерхового житлового будинку з цокольним та мансандрим поверхами і господарськими будівлями в селі Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок № 7;

- визнати протиправним, нечинним та скасувати акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта "Одноповерховий житловий будинок з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями" в с.Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок 7, затверджений розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 25.12.2008 № 1504.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що зі спірного акту вбачається, що державна приймальна комісія для прийняття в експлуатацію житлового будинку № 7 у с. Оліївка, приймаальна комісія не утворювалась. На переконня позивача, дана обставина підтверджується тим, що у акті не вказано дату складання, форма акту не відповідає установленій формі, затвердженої Держбудом від 27.01.2015 № 21, у акті вказано недостовірні відомості щодо наявності господарських будівель, опалення, газопостачання, у акті не вказано чи виконано згідно з Державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією. Доказом того, що комісія не утворювалась і не оглядала обєкт є невідповідність фактичного стану житлового будинку № 7 вимогам ДБН В.2.2-9-99, ДБН В.1.1.-7-2002 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.1.1.-7-2002 "Пожежна небезпека обєктів будівництва". Зазначає, що окремі з вимог ДБН не виконані до цього часу, а тому житловий будинок № 7 в с. Оліївка незаконно прийнятий в експлуатацію. Внаслідок незаконно складеного акту та його затвердження розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 25.12.2008 № 1504 порушено її право на частку у даному будинку, який вони спільно будували з чоловіком. Стверджує, що оскаржуваним актом незаконно та передчасно було введено в екплуатацію житловий будинок № 7 в с. Оліївка, житловий масив "Крошенський" з вказівкою забудовником ОСОБА_3 умисно, щоб це майно не підлягало визнанням спільною сумісною власністю між нею та її чоловіком ОСОБА_4

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошувала на тому, що оспорюваними діями та актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта "Одноповерховий житловий будинок з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями" в с.Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок 7, жодним чином не порушено права та інтереси позивача, оскільки остання не має ніякого відношення до зазначеного житлового будинку.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необгрунтованості. Також, наполягав на тому, що спірним рішенням права позивача не порушені, так як житловий будинок № 7 в с. Оліївка належить його довірителю - ОСОБА_2.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформаційної довідки, об'єкт нерухомого майна - житловий будинок № 7, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Оліївка, "Крошенський" житловий масив, та земельна ділянка для будівництва та обслуговування даного будинку площею 0,1 га, - належать на праві власності ОСОБА_2 згідно договорів купівлі-продажу № 3445 та № 3446 від 15.04.2013. Продавцем зазначеного нерухомого майна за договорами купівлі-продажу №3445 та № 3446 є ОСОБА_3 (том 1 а.с. 53-58) .

Позивач, оспорюючи дії державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта "Одноповерховий житловий будинок з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями" в с.Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок 7, та акту, вважає, що їх проведення порушує її право на визнання цього будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Згідно зі пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (у редакції з 01.01.2008), голови місцевих державних адміністрацій утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

У свою чергу, порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу в період виникнення спірних правовідносин був визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22.09.2004 № 1243 (Порядок № 1243), розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків" від 22.03.2005 № 44 (зареєстроване Головним управлінням юстиції у Житомирській області 01.04.2005 за № 15/616).

Згідно зазначених нормативних актів, датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку садибного типу є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Згідно пункту 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків, затвердженого розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 22.03.2005 № 44, до складу комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків включаються: замовник, представники виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом обєкт, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідемілогічного та державного пожежного нагляду, підрядчика, проектної організації.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 19.02.2008 № 239 (том 1 а.с. 125) створено державну приймальну комісію на 2008 рік для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків у складі:

- ОСОБА_5 - начальника відділу містобудування та архітектури, голови комісії;

- ОСОБА_6 - заступника начальника ЖРВ ГУ МНС України в Житомирській області (за згодою), член комісії;

- ОСОБА_7 - головного державного санітарного лікаря району (за згодою), член комісії;

- ОСОБА_8 - начальника Житомирського відділу інспекції держархбудконтролю (за згодою), член комісії;

- сільського (селищного) голови - відповідної сільської ради, на території якої збудовано житловий будинок садибного типу, дачний та садовий будинок (за згодою), член комісії;

- забудовника - згідно поданого замовлення, член комісії;

- підрядника - згідно відповідного звернення замовника та укладеної угоди (за згодою), член комісії;

- проектувальника (автора проекту) - згідно відповідного звернення замовника та укладеної угоди (за згодою), член комісії;

- представника дачного (садового) товариства - згідно відповідного звернення замовника та укладеної угоди (за згодою), член комісії.

18.12.2008 державною приймальною комісією у складі: голови - ОСОБА_5 (начальника відділу містобудування та архітектури) та членів комісії: ОСОБА_9 (Оліївського сільського голови), ОСОБА_3 (замовника), ГАП ОСОБА_10 (проектувальника), ОСОБА_11 (головного державного інспектора Житомирського відділу інспекції держархбудконтролю у Житомирській області), ОСОБА_7 (головного санітарного лікаря Житомирського району), ОСОБА_6 (начальника ЖРВ ГУ МНС України в Житомирській області) складено акт, яким прийнято в експлуатацію одноповерховий житловий будинок з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями в селі Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок № 17.

У зазначеному акті зафіксовано, що державна приймальна комісія утворена розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 19.02.2008 № 239.

Розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 25.12.2008 № 1504 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку № 7 в с.Оліївка, житловий масив "Крошенський".

Зважаючи на те, що датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом приватного житлового будинку садибного типу є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію, єдиним документом, який безпосередньо має вплив на правові наслідки для особи, яка вважає, що порушено її право власності на цей будинок, є розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 25.12.2008 № 1504. Саме зазначеним рішенням фактично прийнято в експлуатацію оспорюваний будинок, і дане рішення є однією з підстав для державної реєстрації права власності цього будинку, а отже і набуття права власності на нього. В контексті ж встановлення правомірності такого розпорядження підлягатимуть дослідженню порядок прийняття державною приймальною комісією в експлуатацію одноповерхового житлового будинку з цокольним та мансандрим поверхами і господарськими будівлями в селі Оліївка, житловий масив "Крошенський", будинок № 7 та складення відповідного акту.

Саме по собі прийняття державною приймальною комісією в експлуатацію будинку та оформлення таких дій актом не є діями, актом, які породжують для особи певні юридичні наслідки, вони не створюють, не припиняють та не змінюють прав і обов'язків як позивача, так і інших осіб, а є лише технічним процесом та його відображенням у документальній формі.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, які призначені для неодноразового його застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи та застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власника будинку), в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскарженням дій та рішення щодо прийняття в експлуатацію будинку, не породжує для останнього і права на звернення із цим адміністративним позовом.

Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач під час звернення до суду обрала неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки після оформлення державної реєстрації права власності між нею та третіми особою виник спір про право. Зокрема, матеріали справи свідчать про наявність цивільно-правового спору між позивачем та третьою особою, направленого на захист права власності.

Оспорюючи дії відповідача та рішення, позивач намагається штучно перевести цивільно-правовий спір про право у площину публічно-правових відносин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 25 січня 2017 р.