Вирок № 64255500, 18.01.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17326/16-к

Провадження № 1-кп/344/265/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря с/з Орнат Л.І.

прокурора Доскоча М.М.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, освіта середня, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 1 ст. 204 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 ставиться у вину, що він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні з цією ж метою, а також збуті незаконно виготовленого підакцизного товару, за наступних обставин.

У жовтні 2016 р. ОСОБА_3, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, маючи на меті отримання прибутку від здійснення діяльності, пов'язаної із незаконним обігом підакцизної продукції, вирішив організувати збут незаконно виготовленого підакцизного товару.

З вказаною метою у цьому ж місяці 2016 р. обвинувачений у м. Бережани Тернопільської області познайомився із невстановленою досудовим розслідуванням особою та домовився із останнім про придбання спирту етилового необхідного для здійснення незаконної діяльності.

Упродовж листопада 2016 року обвинувачений незаконно придбавав з метою збуту, транспортував з цією ж метою, а також збував незаконно виготовлений підакцизний товар.

Реалізовуючи досягнуті домовленості, 24 листопада 2016 р. невстановлена особа реалізувала 0,5 тис. літрів спирту для здійснення незаконної діяльності, за які ОСОБА_3 заплатив грошові кошти.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений відразу організував збут незаконно виготовленого підакцизного товару. Зокрема, в цей же день ОСОБА_3, діючи з корисливою метою, збув ОСОБА_4 0,5 тис. літрів спирту етилового, за ціною 45 грн. за 1 літр.

В подальшому ОСОБА_3, діючи умисно, мав намір вчинити кримінально каране діяння вдруге і 25 листопада 2016 р. під час зупинки та проведення огляду автомобіля марки Мерседес Віто, державний номерний знак НОМЕР_1, який використовувався обвинуваченим як засіб вчинення кримінального правопорушення, виявлено та вилучено етиловий спирт у кількості 2,3 тис. літрів, який згідно з висновком експерта № 2-1056/16 від 20 грудня 2016 р. не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ратифікований. Технічні умови», який ОСОБА_3 транспортував з метою збуту.

.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою укладеними під час досудового розслідування між прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області Доскочем М.М. та підозрюваним ОСОБА_3 про визнання винуватості від 23 грудня 2016 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочин ОСОБА_3 вчинено саме при викладених вище обставинах, а підозрюваний повністю визнав свою вину у його вчиненні.

Згідно вказаної угоди сторони кваліфікували дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 204 КК України та узгодили покарання виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вказаному визнав повністю, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 23 грудня 2016 року просив затвердити.

Прокурор та захисник вважають, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого покарання.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_3 суть звинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_3 відносно визнання винуватості та укладенні вказаної вище угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а тому, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угод відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст. 472 КПК України, а звинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_3, є обґрунтованими і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечить інтересам держави та суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами правова кваліфікація діянь обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 204 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні з цією ж метою, а також збуті незаконно виготовленого підакцизного товару і вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення та відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, а визначаючись у виді призначеного покарання, сторони його узгодили обґрунтовано. Як обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, є те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, щире каяття та визнання вини, активне сприяння у розкритті злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, що відповідає як ст. 66 КК України так і фактичним даним кримінального провадження і, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_3 є правильною, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання може бути призначене, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За вказаних вище обставин, узгоджене сторонами покарання відповідає зазначеним вимогам та ст. 472 КПК України.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена ОСОБА_3 добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в ній, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечать інтересам держави та суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

При викладених обставинах процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого, долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 472 КПК України, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо його застосування, ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 23 грудня 2016 року укладену прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області Доскочем М.М. та підозрюваним ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 204 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3, у користь держави одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 1100 (одну тисячу сто) гривень 50 коп. витрат за проведення експертизи.

Речові докази:

1) які передано на зберігання Івано-Франківському ОДОСП, що по вул. Княгинин, 44 в м. Івано-Франківську:

- пластикові бочки синього кольору з прозорою рідиною з різким запахом спирту в кількості 10 шт. різної ємкості, картонні заготовки до упаковок для зберігання алкогольних напоїв з надписами «Пшенична» в кількості 220 шт. - знищити;

- картонний ящик, в якому містяться поліетиленові кульки з краниками для зберігання рідини (бек ін бокс) в кількості 1 шт. - повернути ОСОБА_3.

2) який зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області - 35 пачок по 100 шт. у кожній марок акцизного податку не встановленого взірця, які зберігаються в поліетиленовому пакеті білого кольору - знищити.

3) який зберігається на території ГУ ДФС в Івано-Франківській області - вантажний автомобіль марки Мерседес Віто, номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_7.

Накладений ухвалою слідчого судді від 29 листопада 2016 р. арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на транспортний засіб Мерседес Віто, номерний знак НОМЕР_1 - скасувати.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович