Ухвала суду № 64255395, 24.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №214/6914/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/260/К/17 суддя Хомініч С.В.

Категорія - 23 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

УХВАЛА

Іменем України

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Митрофанової Л.В.

за участю секретаря: Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліїївна, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», від імені якого діє представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліївна, - Юшко Дмитро Олегович,

відповідач ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк»), від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 07 червня 2014 року між банком та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого ОСОБА_5 передав у оренду ПАТ «ВіЕйБі Банк» приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 89,9 кв.м.

Протягом дії договору оренди ПАТ «ВіЕйБі Банк» здійснило ряд поліпшень приміщення на загальну суму 15 372,25 грн.

Відповідно до п. 8.2, 8.5. Договору оренди, ПАТ «ВіЕйБі Банк» має право на встановлення системи охоронної пожежної сигналізації та на відшкодування витрат на проведення таких робіт за рахунок орендаря.

Відповідачем не відшкодовано витрат, понесених на поліпшення приміщення, у зв'язку з чим позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 15 372,25 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ВіЕйБі Банк», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи. Зокрема, суд не дослідив належним чином договір на виконання ремонтних робіт №15/08-14 від 15 серпня 2014 року, який доводить виконання ремонтних робіт саме в орендованому приміщенні.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк», від імені якого діє представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., - Юшка Д.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, відповідача ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2014 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 89,9 кв.м. (а.с. 3-5).

Згідно акту приймання-передачі приміщення у відповідності з договором оренди нежитлового приміщення від 07.08.2014 на момент передачі, зазначене нежитлове приміщення повністю відповідає умовам договору оренди, санітарним, пожежним і технічним вимогам та може бути використане орендарем за призначенням, в доброму технічно-справному стані, придатному для використання. Приміщення обладнано охоронно-пожежною сигналізацією «Кронус», фасади пофарбовані та облицьовані керамічною плиткою (а.с. 6).

Пунктом 7.2.8. договору передбачено право орендаря здійснювати поточний ремонт приміщення, пристосовувати приміщення для його використання (а.с. 4 зворотній бік).

Відповідно до п. 8.2. договору сторони в даному договорі визначили, що орендарю дозволяється за рахунок власних коштів проведення поліпшення приміщення в частині встановлення охоронної, пожежної сигналізації та структурованої кабельної мережі без пошкодження мереж орендодавця та інших поточних ремонтів (а.с. 5).

Відповідно до п. 8.3. будь-які інші поліпшення приміщення, крім зазначених в п. 8.1. та 8.2. цього договору, можливі тільки за письмовою згодою орендодавця (а.с. 5).

Відповідно до п. 8.4. договору поліпшення орендованого приміщення, що здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за письмовою згодою орендодавця, підлягають поверненню орендарю (у разі можливості їх відокремлення без завдання шкоди приміщенню) (а.с. 5).

15.08.2014 між ФОП ОСОБА_8 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір на виконання ремонтних робіт № 15/08-14, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобовязання виконати роботи по ремонту приміщення за адресою: АДРЕСА_1, вартість робіт становить 24145 грн. 14 коп. (а.с. 7).

На виконання умов договору № 15/08-14 від 15.08.2014 року було складено акт № ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого були виконані наступні роботи: облицювання стін в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, електромонтажні роботи; роботи, повязані з монтажем АТМ та меблів, на загальну суму 24145 грн. 14 коп. (а.с. 8).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до п. 8.4. договору оренди сторони погодили порядок повернення орендарю коштів понесених на поліпщення приміщення, а саме: поліпшення орендованого приміщення, що здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за письмовою згодою орендодавця, підлягають поверненню орендарю (у разі можливості їх відокремлення без завдання шкоди приміщенню) (а.с. 5).

Отже, як ст. 778 ЦК України , так і умовами Договору оренди від 07 серпня 2014 року, передбачено повернення орендарю коштів понесених на поліпщення приміщення лише за умови, що такі поліпшення відбулися за письмовою згодою орендодавця.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За змістом ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 89,9 кв.м., на момент укладення договору оренди було обладнане охоронно-пожежною сигналізацією «Кронус» (а.с. 6).

Згідно акту №ОУ-0000101 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно Договору на виконання ремонтних робіт №15/08-14 від 15 серпня 2014 року, в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, було виконано ряд наступних робіт: облицювання стін - 7 993,70 грн., електромонтажні роботи - 7 104,05 грн., роботи, пов'язані з монтажем АТМ та меблів - 5 023,20 грн. (а.с. 7,8), тобто цим актом не підтверджується виконання робіт по встановленню охоронної пожежної сигналізації, а тому колегія суддів відхиляє посилання позивача на п.п. 8.2., 8.2. Договору оренди, якими визначено право орендаря за власні кошти встановлювати охоронну пожежну сигналізацію.

Відповідно до п. 8.3. будь-які інші поліпшення приміщення, крім зазначених в п. 8.1. та 8.2. цього договору, можливі тільки за письмовою згодою орендодавця (а.с. 5), тобто роботи виконані у нежитловому примішенні за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору № 15/08-14 від 15.08.2014 року мали бути проведені лише за письмовою згодою орендодавця - ОСОБА_5

Позивачем не надано належних та допустимих доказів про отримання ним письмової згоди ОСОБА_5 на проведенні поліпшення нежитлового приміщення, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна Марина Анатоліїївна, відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: