Ухвала суду № 64255325, 24.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/597/17 Справа № 199/5218/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Красвітної Т.П.,

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради про встановлення юридичного факту місця проживання на тимчасово окупованій території, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про встановлення юридичного факту постійного проживання на тимчасово окупованій території.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилалася на те, що вона народилася та постійно проживала у м.Алушта Автономної Республіки Крим. У зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим була вимушена переселитися на материкову частину України, а саме до м.Дніпропетровська. Оскільки для взяття на облік до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради необхідним є встановлення факту проживання на тимчасово окупованій території України станом на 20 лютого 2014 року, просила встановити юридичний факт її постійного проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим на момент тимчасової окупації 20 лютого 2014 року за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 7 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим на момент її тимчасової окупації 20 лютого 2014 року за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з ухваленим рішенням Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просили рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 7 вересня 2016 року скасувати та в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи заявник, звернувшись до суду із вказаними вимогами, посилалася на те, що вона народилася та постійно проживала у м.Алушта Автономної Республіки Крим. У зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, була вимушена переселитися на материкову частину України, а саме до м.Дніпропетровська. Для взяття на облік до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради необхідним є встановлення факту проживання на тимчасово окупованій території України станом на 20 лютого 2014 року (а.с.3, 4).

З матеріалів справи вбачається місцем народження заявника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є м.Алушта Кримської області УРСР (а.с.10).

Згідно атестата про повну загальну середню освіту заявник у 1995 році закінчила загальноосвітню школу №1 м.Алушта Республіки Крим (а.с12).

ОСОБА_2 10 травня 2000 року виконкомом Алуштинської міської ради було видано свідоцтво про державну реєстрацію її, як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.16).

Відповідно копії трудової книжки ОСОБА_2 останній запис в ній було зроблено 10 лютого 2003 року, згідно якого вона була звільнена з Центру електрозв'язку №7 Кримської дирекції ВАТ «Укртелеком» за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (а.с.26-28).

Доказів про працевлаштування ОСОБА_2 станом на зазначений в заяві нею період часу - 20 лютого 2014 року на території Автономної Республіки Крим, що могло б бути підтвердженням її проживання на цій території, матеріали справи також не містять.

З наданого копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що вона з 21 січня 2005 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.5-7).

18 березня 2009 року ОСОБА_2 була знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою і зі вказаного часу місця реєстрації не має (а.с.5-8).

На сторінці 4 паспорта заявника зазначена відмітка від 11 березня 2016 року - Генічеський РС УДМС України в Херсонській області (а.с.6).

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту постійного проживання на тимчасово окупованій території, суд першої інстанції посилався на доведеність вимог заявника та підтвердження факту її проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим станом на 20 лютого 2014 року, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно ч.4 ст.256 ЦПК України, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту її постійного проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим на момент тимчасової окупації 20 лютого 2014 року за адресою: АДРЕСА_1, та встановлення даного факту є необхідною умовою для взяття її на облік в Управління праці та соціального захисту населення, як внутрішньо переміщеної особи, та отримання відповідних виплат у зв'язку з цим, передбачених чинним законодавством (а.с.3, 4).

Отже, заява ОСОБА_2 містить вказівку на необхідність встановлення юридичного факту з метою подальшого взяття її на облік в Управління праці та соціального захисту населення, як внутрішньо переміщеної особи, та отримання нею відповідних виплат у зв'язку з цим, передбачених чинним законодавством.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням ухвали про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду, роз'яснивши останній,що вона має право подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 303, 307, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради - задовольнити частково.

РішенняАмур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради про встановлення юридичного факту місця проживання на тимчасово окупованій території - скасувати.

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради про встановлення юридичного факту місця проживання на тимчасово окупованій території залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді