Ухвала суду № 64254774, 24.01.2017, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1408/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С. С. ,

при секретарі Кравченко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення винесеного 30 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 186/1408/16-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до неї, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з вимогою до суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 911,82 грн., яка складається з наступного:

-69 84,52 грн. - заборгованість за кредитом;

-2971,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-6379,10 грн. - нараховано пені за прострочення зобовязання;

-1200,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність оплати боргу на суму від 100,00 грн.

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-876,75 грн. - штраф (процентна складова).

Позов судом задоволено у повному обсязі.

У судовому засіданні вона присутня не була, отримала SMS - повідомлення, але не змогла зявитися, так як з 9-річним сином ОСОБА_3 та 4-літньою донькою Еліною була на прийомі у лікаря-педіатра.

Копію заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 186/1408/16-ц вона отримала у Першотравенському міському суді Дніпропетровської області 12 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У звязку з тим, що вона не змогла взяти участь особисто, чи через представника у судовому розгляді, не мала можливості скористатися правами, що надані особам, які беруть участь у справі, ст.ст. 27, 31 Цивільного процесуального кодексу, а саме: бути ознайомленою з позовними вимогами, надати пояснення, заперечення, приймати участь у вивченні доказів, що є важливими і мають значення для справедливого розгляду справи.

У звязку з цим, вважає, що заочне рішення суду підлягає перегляду для реалізації її права, наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною в законному порядку, що надає право людині на справедливий судовий розгляд і законний захист прав.

Щодо обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог позивача на виконання вимог ч.4 п.1 ст.229 ЦПК України, вважає, що розмір боргу зі стягнення кредитної заборгованості неправомірно та необґрунтовано нарахований з огляду на наступне:

По-перше, позивач звертається до суду із вимогою стягнення процентів від штрафу у розмірі 876,75 грн. Вищевказана вимога не відповідає нормам п.2 ст.550 ЦК України, де зазначається, що проценти на неустойку, різновидом якої є штраф (ст.549 ЦК України) не нараховуються.

По-друге, штраф та пеня є різновидами неустойки, тобто одного і того ж самого виду юридичної відповідальності, до якої (відповідальності) позивач намагається її притягнути. Крім того позивач двічі звертається до суду із вимогою стягнути з неї пеню: за прострочення зобовязання та за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн., що прямо суперечить ст.61 Конституції України, до речі, Верховний Суд України у своїй Постанові по справі № 6-47цс12 від 31.10.12 р. чітко визначив дану позицію.

По-четверте, неправомірним є стягнення пені у розмірі 1150,00 грн.

Позивач, звертаючись до суду із вимогою про стягнення з неї пені зазначив лише їх розмір.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем не було надано жодних розрахунків пені та розмірів ставок НБУ, що діяли у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до «Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин», затвердженої суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України «розрахунок пені є обовязком позивача (ст. 10 ЦПК)».

Крім того у відповідності до п. 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг розмір пені вказаний 0,1% від суми заборгованості, та не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тоді як позивачем здійснено розрахунок у розмірі значно більшому від загальної суми кредитної заборгованості.

У постанові від 06.11.2013 року Верховний Суд України зазначив: «правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо». Для розрахунку розміру пені, що стягується, сумою несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, від якого обчислюватиметься пеня, визначена прострочена чергова виплата (і проценти на неї).

Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар 1.0. 29 жовтня 2014 року на офіційному сайті Судової влади у своїй статті «Підстави та методика нарахування штрафних санкцій» виклав формулу та розяснення та зразок розрахунку пені:

Розрахунок пені в розмірі, що передбачений договором:

П = Сз х Рп х Д : 100, де

П - пеня

Рз- розмір заборгованості за період ( щомісячний платіж)

Рп - розмір пені, вказаний у договорі

Д кількість днів прострочки.

За аналогією, у відповідності до ет.8 ЦК України, вважаю за необхідне привести свій розрахунок пені:

Розмір щомісячного платежу за договором становить 7% від встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 8 000,00 грн.:

Рз = 8000 х 7 :100 = 560,00 грн.

Рп = 0,1%

Кількість днів прострочки від 06.10.2015 року по 08.08.2016 року:

Д = 25+30+31+31+29+31+30+31+30+31+8= 276 днів П = Рз х Рп х Д : 100 П = 560,00 х 0,1х 276 : 100= 154,56 грн.

Рз= 10 970,96 грн.х7/100=767,97 грн.

Всього: 234,24 грн.

По-пяте, вона заповнила бланк заяви-анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг без дати та номеру затвердження таких Правил та Умов у Приватбанку, де повідомила про своє місце проживання, місце роботи, наявність майна, контактні телефони, розмір доходу та банком було зазначено види банківських послуг. Памятка клієнта мені вручена не була, про що не зроблено відмітку у вказаній заяві-анкеті.

Позивач в обґрунтуванням заявлених позовних вимог не надав суду доказів щодо відкриття карткового рахунку на її імя, договору про відкриття кредитної лінії, правила користування кредитною карткою з якими її повинні були ознайомити, доказів про отримання кредитної картки, доказів про ознайомлення її саме з цим текстом Умов кредитування та Умов і Правил надання банківських послуг, затвердженнях наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, оскільки в анкеті-заяві не йдеться саме про ці правила та умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами. Уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів передбачених ч.1 ст. 206 ЦК України.

Як вбачається із доказів, поданих позивачем обґрунтування позовних вимог правочин на оформлення та відкриття кредитної картки суду не надано, не надано доказів про відкритий картковий рахунок, та номер карткового рахунку, доказів про отримання нею кредитної картки, не наданий доказ про повноваження спеціаліста по кредитам укладати від імені Банку договори, який підписаний уповноваженими особами, не надано доказів про ознайомлення саме з цими Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року, про що не йдеться у заяві-анкеті, а тому, вважає, що позивачем позовні вимоги не доведені, а за відсутності належних та допустимих доказів позов задоволенню не підлягає.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не зявилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню та призначенню справи до розгляду в загальному порядку, з метою правильного вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 231-232, 209, 210, 219 ЦПК України,- суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року по цивільній справі № 186/1408/16-ц за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначити справу до судового розгляду на 10 годину 00 хвилин 07 лютого 2017 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.