Рішення № 64254298, 19.01.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4440/16-ц

Провадження № 2/0203/202/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Заярній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

23 вересня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» через свого представника ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором не виконує, має заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, яка станом на 31серпня 2016року становить 37692,11грн., яка складається з 25901,42 грн. заборгованість за кредитом, 9519,64грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00грн. штраф (фіксована частина), 1771,05 грн. штраф (процентна складова), також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі (а.с.3-8).

Представник позивача у судові засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивачем у позовній заяві було зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом (а.с.7).

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не зявились, то розгляд справи відповідно до ч.2ст.197 ЦПК України проведено без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

28 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» був укладений договір № SAMDN03000055541827 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого відповідач просив банк надати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.19). Відповідач був ознайомлений та погодився з умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами використання платіжної картки, а також тарифами банку, що підтверджується його підписом на договорі (а.с.19).

Згідно п.2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, клієнт (ОСОБА_1В.) дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (а.с.53).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був встановлений відповідачу кредитний ліміт у розмірі визначеному договором (а.с.18)

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. (а.с.57)

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.Згідно ст. 536 ЦК України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні позовних вимог по суті суд виходить з того, що єдиним документом щодо проведення розрахунків за договором (внесення платежів відповідачем) є розрахунок заборгованості за договором, підписаний представником позивача (а.с. а.с. 9 17) проте вказаний розрахунок не містить інформації чи вносились відповідачем платежі по погашенню боргу, а є лише документом яким позивач обґрунтовує суму заявлених вимог, за таких обставин суд не має підстав розглядати вказаний документ як допустимий доказ наявності чи відсутності у відповідача заборгованості за договором. Жодних інших документів з яких можливо б було встановити наявність у відповідача заборгованості за договором у справі не має.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги, що вирішення питання щодо стягнення суми боргу за відсутності доказів наявності такої неможливо, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У звязку з відмовою в позові, на підставі ст.88 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 1050, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 212, 213 - 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст.223, 233 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя С.В.Єдаменко