Вирок № 64253830, 24.01.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4163/15-к

Провадження № 1-кп/175/180/15

Вирок

Іменем України

24 січня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

суддів: Озерянської Ж.М., Реброва С.О.,

секретаря Тимошенко Я.О.,

за участю сторін:

прокурора Нероди Д.Д.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040440001554 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, з базовою середньою освітою, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_2 раніше судимого:

- 1) 21.05.1982 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.206 ч.2, 98, 42 КК УРСР до 5 років позбавлення волі, з примусовим лікуванням від алкоголізму на підставі ст.14 КК УРСР. Звільненого з кримінально-виправної установи 03.02.1987 року по відбуттю покарання;

- 2) 24.06.1991 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 30.07.1991 року на підставі ст.44 КК України покарання замінено на 2 роки виправних робіт із утриманням 20 % в дохід держави, з конфіскацією майна. 21.05.1993 року покарання замінено на позбавлення волі строком 8 місяців. Звільненого з кримінально-виправної установи 26.02.1994 року по відбуттю покарання;

- 3) 08.12.1995 року Світловодським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.86-1, 44 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 4) 25.11.1999 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.206 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 5) 11.12.2002 року тим же судом за ч.2 ст.121 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.03.2003 року вирок змінено та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 31.05.2007 року невідбутий строк замінено на обмеження волі на підставі ст.82 КК України. Звільненого з кримінально-виправної установи 04.09.2010 року по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період строку погашення судимостей вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 23 липня 2015 року близько 20.40 години він знаходився під пішохідним мостом на автодорозі «Знам'янка - Луганськ - Ізварине» на відстані близько 15 метрів від перехрестя вулиць Запорізької та Шосейної у місті Підгородне Дніпропетровського (після перейменування Дніпровського) району Дніпропетровської області разом із раніше знайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, з яким перед цим спільно вживав алкогольні напої, під час чого між ними виникла сварка, внаслідок якої у обвинуваченого раптово виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4

З цією метою у вказаний час ОСОБА_3, тримаючи у своїй правій руці невстановлений органом досудового розслідування предмет, що мав колото-ріжучі властивості, підійшов ззаду до ОСОБА_4 і умисно наніс йому один удар в область 3-го міжребір'я ліворуч і в область 5-го міжребір'я ліворуч, після чого потерпілий, захищаючись від протиправних посягань ОСОБА_3, повернувся обличчям до останнього, чим змінив своє розташування по відношенню до нього.

Далі обвинувачений, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, наніс ОСОБА_4 один удар у грудну клітину справа, після чого потерпілий з метою припинення протиправних дій останнього став чинити активний опір його діям і намагався вихопити невстановлений предмет, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження лівої кисті, а ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину і зник у невідомому напрямку.

В результаті цих умисних дій обвинуваченого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з раною в проекції 3-го міжребір'я по ключичній лінії, яка переходить в раньовий канал з ушкодженням по ходу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає у плевральну порожнину з ушкодженням перикарду та явищами гемопневмотораксу, і проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з раною в проекції 5-го міжребір'я по середньо-пахвовій лінії, яка переходить у раньовий канал з ушкодженням по ходу: шкіри, підшкірної-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає у плевральну порожнину з явищами гемопневмотораксу, які у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення, та непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з раною в проекції 4-го міжребір'я по задньо-пахвовій лінії, яка переходить у раньовий канал глибиною до 1 см і сліпо закінчується у м'яких тканинах, а також різаної рани долонної поверхні лівої кисті, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину визнав повністю і пояснив, що 23.07.2015 року після спільного вживання алкогольних напоїв с ОСОБА_4 між ними виник конфлікт, у ході якого ножем чи іншим схожим предметом, підібраним на місці чи відібраним у потерпілого, він спричинив останньому вказані тілесні ушкодження, у чому щиросердно кається і просить суворо не карати.

Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, наданими на досудовому слідстві та оголошеними в суді на підставі п.1 ч.3 ст.97 КПК України, з яких убачається, що 23.07.2015 року приблизно о 18.00 годині він пішов до магазину, де випив пива з двома незнайомими чоловіками, після чого вирішив поїхати до м. Дніпропетровська. Близько 20.00 години він прибув на зупинку громадського транспорту під мостом у м. Підгородне, де побачив чоловіка та жінку циганської національності, які сварилися. По приїзду маршрутки, чоловік не пускав жінку поїхати звідти, на що він зробив зауваження незнайомцю. На це останній дістав викрутку і вдарив його в область грудей, після чого він намагався сісти в маршрутку, а незнайомець ще раз вдарив його викруткою позаду та втік. Того ж дня його доставили до лікарні, де прооперували (а.п.40).

Показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні повідомив, що 23.07.2015 року йому подзвонив ОСОБА_4 і попросив відвезти його до лікарні. По дорозі в лікарню ОСОБА_4, який був зі слідами крові на футболці спереду, розповів, що його підрізали викруткою під пішохідним мостом у м. Підгородне, однак хто-саме, не вказав. Будь-які інші обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому йому не відомі.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який у суді пояснив, що час від-часу він навідується до АДРЕСА_3, який належав його родичам. 24.07.2015 року він перебував за вказаною адресою, куди зранку підійшли працівники поліції та повідомили, що шукають предмет, яким сусід когось поранив. Пізніше він звернув увагу, що на кришці колодязя лежав заокруглений предмет із металу, вкритого корозію, який працівники поліції вилучили та опечатали. Коли саме предмет там з'явився та кому він належить, йому не відомо. Під час проведення огляду були також присутні поняті, які потім підписали складений протокол.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який у судовому засіданні повідомив, що 24.07.2015 року о 10.00 годині він був присутнім у якості понятого під час проведення огляду території домоволодіння АДРЕСА_4, де на кришці колодязя, як зазначили працівники поліції, виявили знаряддя злочину, а саме заточений заокруглений шматок проволоки.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка у судовому засіданні пояснила, що 24.07.2015 року вранці вона прибула до території домоволодіння АДРЕСА_4 з метою поговорити з господарем щодо продажу щебня. Через деякий час до неї підійшов працівник поліції та попросив її бути понятою під час огляду предмету з металевої проволоки з заокругленою ручкою, який знаходився на кришці колодязя. При цьому також був присутній господар. Після складання протоколу слідчим, вона його підписала.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він був присутнім під час проведення оглядів місця події в якості експерта, особисто фотографував і опечатував вилучені речі та предмети, після чого їх було направлено на експертизу.

Показаннями свідка ОСОБА_10, яка в суді пояснила, що приймала участь у даному кримінальному провадженні в якості слідчої. На досудовому розслідуванні вона провела три огляди місця події, під час яких вилучалися речі потерпілого, обвинуваченого та предмет, яким зі слів ОСОБА_3, він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 При всіх слідчих діях були присутні поняті. Обвинувачений добровільно повідомив місце, де знаходилося знаряддя злочину, а також розповів, де знаходилися його речі, в яких він був одягнений в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Крім того, ОСОБА_3 надав дозвіл провести огляд домоволодіння, в якому проживав і був присутнім при проведенні цієї слідчої дії.

Показаннями свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що 23.07.2015 року до приймального відділення лікарні поступив пацієнт з ножовим пораненням, прізвища якого вона не пам'ятає. Зазначила, що була залучена понятою під час вилучення слідчим речей потерпілого, однак яких саме, не пам'ятає. Також у її присутності слідчий фотографував речі, які вилучалися з лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка в суді пояснила, що влітку 2015 року вона була свідком того, як пацієнт ОСОБА_4 відмовився від підпису в протоколі допиту. Даний факт вона засвідчила у протоколі. Самого потерпілого та його діагнозу не пам'ятає, оскільки у лікарні дуже велика кількість хворих. ОСОБА_4 у її присутності добровільно погодився на бесіду зі слідчим і підтверджував правильність викладеного в протоколі.

Матеріалами кримінального провадження № 12015040440001554, а саме:

- рапортом помічника начальника оперативного чергового Дніпропетровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 23.07.2015 року, зареєстрованим у той же день у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події під № 5631, із якого убачається, що 23.07.2015 року до приймального відділення Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні доставлений ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями (а.п.11);

- протоколом огляду від 23.07.2015 року і фото-таблицею до нього, із яких убачається, що при огляді приналежної ОСОБА_4 футболки в жовту та сіру смужку з сірим комірцем, виявлені сліди плям бурого кольору та пошкодження у вигляді розривів (а.п.12-15);

- протоколом огляду від 24.07.2015 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду території домоволодіння АДРЕСА_4, на кришці колодязю було виявлено та вилучено металевий предмет у вигляді зігнутого прута (а.п.17-22);

- протоколом огляду від 24.07.2015 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що місцем події є ділянка місцевості під пішохідним мостом на автодорозі «Знам'янка - Луганськ - Ізварине» на відстані близько 15 метрів від перехрестя АДРЕСА_5

- протоколом огляду від 24.07.2015 року і фото-таблицями до нього, із яких убачається, що під час огляду будинку АДРЕСА_6 в одній з кімнат були виявлені та вилучені носильні речі, а саме: чоловіча майка зеленого кольору з написами, на якій маються сліди речовини коричневого кольору, та чоловічі брюки сірого кольору (а.п.26-29);

- довідками Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні, із яких убачається, що до лікарні був доставлений та станом на 24.07.2015 року перебував на лікуванні ОСОБА_4 із проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітини зліва, ушиванням ран перикарду, гемостазом, драпіруванням плевральної порожнини ліворуч (а.п.55,56);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2015 року та відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до яких свідок ОСОБА_13 розповів про обставини події, яка мала місце 23.07.2015 року (а.п.113-114);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2015 року і відеозаписом цієї слідчої дії, відповідно до яких ОСОБА_3 у присутності понятих і захисника розповів про обставини конфлікту з ОСОБА_4, який відбувся 23.07.2015 року (а.п.116-117);

- висновками експертів № 367к і № 366к від 06 серпня 2015 року, відповідно до яких кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, а кров ОСОБА_4 - до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО (а.п.149, 153);

- висновком експерта № 1220 від 17-28 серпня 2015 року, відповідно до якого на футболці, вилученій у ОСОБА_3 (об'єкт № 1), встановлена наявність крові людини, при серологічному досліджені якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_4, груповій характеристиці крові якого властивий виявлений антиген (а.п.164-166);

- висновком експерта № 04/02-77 від 22 вересня 2015 року та фото-таблицею до нього, відповідно до яких на футболці, вилученій 24.07.2015 року в ході огляду особистих речей потерпілого ОСОБА_4, в області правої передньої частини є одне пошкодження тканини та три пошкодження тканини на задній частині у вигляді розрізів, які утворилися в результаті дії колючо-ріжучого предмету (а.п.177-182);

- висновками експертів № 4202е від 11-12 вересня 2015 року та № 4641е від 02-05 жовтня 2015 року, з яких убачається, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з раною в проекції 3-го міжребір'я по ключичній лінії, яка переходить в раньовий канал з ушкодженням по ходу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає в плевральну порожнину з ушкодженням перикарду та явищами гемопневмотораксу і проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з раною в проекції 5-го міжребір'я по середньо-пахвовій лінії, яка переходить в раньовий канал з ушкодженням по ходу: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії та далі проникає в плевральну порожнину, з явищами гемопневмотораксу, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення, та непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч з раною в проекції 4-го міжребір'я по задньо-пахвовій лінії, яка переходить в раньовий канал, глибина якого до 1 см і сліпо закінчується в м'яких тканинах, а також різаної рани долонної поверхні лівої кисті, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день). Ці тілесні ушкодження виникли незадовго до надходження на стаціонарне лікування, тобто, можливо і в термін, на який вказує обстежений та слідчий у постанові від дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) ріжучими та колото-ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область грудної клітини праворуч та ліворуч, в область лівої кисті, яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними властивостями (а.п.201-203,207-208);

- речовими доказами, долученими до кримінального провадження (а.п.30-31,32-33,34-35,36-37,38-39).

Оцінивши у сукупності наведені докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, колегія суддів дійшла висновку про те, що за обставин, указаних у обвинувальному акті (в редакції від 28 листопада 2016 року) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

На протязі судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 спочатку не визнавав свою провину в причетності до замаху на вбивство ОСОБА_4 по первісному обвинувальному акту за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а після зміни обвинувачення на ч.1 ст.121 КК України повністю визнав провину.

Колегія суддів вважає, що така позиція обвинуваченого не впливає на висновок про доведеність його провини.

Також суд критично відноситься до наданих у суді показань свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13, які кардинально різняться з показаннями, наданими ними в ході досудового розслідування.

Так, у суді свідок ОСОБА_14 пояснила, що 23.07.2015 року вона разом із цивільним чоловіком ОСОБА_3 перебувала вдома по АДРЕСА_7, куди приблизно в обідній час прийшов ОСОБА_13, який запропонував покликати її кума ОСОБА_4 і разом випити пива. Вони погодилися і всі разом вживали алкогольні напої. Під час застілля їй зателефонувала хвора мати, після чого вона вирішила поїхати до останньої. Зібравши необхідні речі, всі вони вчотирьох пішли на зупинку громадського транспорту, де на маршрутному таксі разом із ОСОБА_13 поїхала до м. Дніпропетровська, а чоловік і ОСОБА_4 лишилися на зупинці. В дорозі приблизно через 10-15 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_13 подзвонив потерпілий і повідомив, що їде до лікарні, у зв'язку з чим, вони вирішили поїхати до останнього. Одразу ж вона подзвонила ОСОБА_3 і запитала, що сталося з кумом, на що той повідомив, що нічого не знає, перебуває вдома. Зазначила, що ні під час застілля, ні на зупинці громадського транспорту конфлікту між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не було. Показання, які вона надала на досудовому слідстві, не відповідають дійсності, оскільки їх вона надала за порадою адвоката, так як вважала, що цивільний чоловік причетний до поранення кума.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що 23.07.2015 року йому подзвонила ОСОБА_14 і запросила на новосілля, на що він погодився. Прибувши за місцем мешкання ОСОБА_14 по АДРЕСА_8, яка проживала разом із цивільним чоловіком ОСОБА_3, вони сіли утрьох випити пива та пляшку горілки. Приблизно о 16.00 годині йому подзвонив ОСОБА_4, який проживав неподалік і згодом, за його пропозицією, приєднався до них. Після застілля він вирішив їхати додому у сел. Шевченко, а ОСОБА_14 повідомила, що поїде до матері на маршрутці разом із ним, у зв'язку з чим потерпілий і ОСОБА_3 пішли їх проводжати на запинку під пішохідним мостом. У дорозі неподалік блокпосту йому подзвонив ОСОБА_4 і повідомив, що їде до лікарні, оскільки його вдарили. У зв'язку з цим він із ОСОБА_14 вийшли на зупинці на вул. Калиновій у м. Дніпропетровську та удвох пішли до лікарні, де лікар їм повідомила, що ОСОБА_4 проводять операцію. Зазначив, що будь-яких конфліктів між обвинуваченим і потерпілим протягом усього вечора не було і не пам'ятає, щоб хтось у маршрутці вигукнув про поранення. Окрім їх чотирьох на зупинці громадського транспорту під пішохідним мостом також знаходилися інші невідомі йому особи, які чекали маршрутку. Показання, які він надавав на досудовому слідстві та зараз у суді різняться тому, що на той час був стомлений та перебував у стані алкогольного сп'яніння. Про те, що бачив у руках обвинуваченого ніж, він пояснював на прохання слідчої, оскільки раніше був судимий.

Даючи оцінку цим показанням, які є явно недостовірними та, на думку колегії суддів, обумовлені родинними та дружніми зв'язками і спрямовані на допомогу обвинуваченому уникнути покарання, суд не враховує їх і не посилається на них у вироку.

При визначенні виду і міри покарання, колегія суддів враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_3, - п'ять разів притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, має п'ять незнятих і непогашених судимостей, на момент затримання не працював, за місцем проживання характеризується задовільно, страждає лівобічною паховою грижею та потребує оперативного лікування, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.п.90,91,93,96, 98-103,10-106,а.с.п.42,57). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 195 від 10.09.2015 року ОСОБА_3 хронічним душевним захворюванням, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки в період часу вчинення інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В період часу вчинення інкримінованого йому діяння міг і зараз може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. Йому рекомендовано лікування від алкогольної залежності (а.п.135-137).

Обставинами, що пом'якшують покарання, колегія суддів визнає щире каяття, повне визнання вини та незадовільний стан здоров'я.

Обставиною, що обтяжує покарання, колегія суддів визнає рецидив злочинів.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений стверджував, що 23 липня 2015 року вживав спиртні напої та знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного… сп'яніння… № 1 без дати, ОСОБА_3 перебував у стані сильного сп'яніння 2,0 промиле (а.п.89).

Однак, виходячи з обмежень, встановлених ч.3 ст.337 КПК України, колегія суддів не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого, а тому не вправі визнати обставиною, що обтяжує покарання «вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння» у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, його ставлення до наслідків вчиненого злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також думку прокурора щодо виду і міри покарання, при наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання, колегія суддів вважає можливим із застосуванням ст.69 КК України призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.1 ст.121 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 613,80 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ МВС України в Дніпропетровській області (а.п.176).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 24 липня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 24 липня 2015 року по 24 січня 2017 року включно, та звільнити його з-під варти в залі суду негайно як особу, яка відбула призначене покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений обвинуваченому ОСОБА_3 строком до 02 лютого 2017 року, - скасувати.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 613,80 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 04/02-77 від 22.09.2015 року).

Нігтьові зрізи та зразок крові ОСОБА_3, осади на ниточках марлі, залишки змивів на ниточках марлі та зразок крові ОСОБА_4, опечатані в паперові пакети, металевий предмет, схожий на зігнутий прут, опечатаний в спецпакет № 2426070, а також інші предмети та речі, що знаходяться на зберіганні у Дніпровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанов слідчої ОСОБА_10 від 24.07.2015 року по квитанціях № 00000114 (порядковий № 78) - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Приналежні обвинуваченому ОСОБА_3 майку зеленого кольору з написами, опечатану в спецпакет № 2278483, та брюки сірого кольору, опечатані в спецпакет № 2278482, що знаходяться на зберіганні у Дніпровському РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчої СВ ОСОБА_10 від 24.07.2015 року по квитанції № 00000114 (порядковий № 78), - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 чи уповноваженій ним особі, а у разі відмови від їх отримання - знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

DVD диски із відеозаписами допиту свідка ОСОБА_14, слідчих експериментів за участю обвинуваченого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_13, - зберігати в опечатаних конвертах на аркушах 114, 117, 119 матеріалів кримінального провадження № 12015040440001554.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя В.В. Бровченко

Суддя Ж.М. Озерянська

Суддя С.О. Ребров