Вирок № 64253355, 24.01.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1658/16-к

(1-кп/199/72/17)

ВИРОК

іменем України

2017 року січня місяця 24 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді - Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання - Войнової В.К.,

номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016040630000295 від 24.01.2016, відносно:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Дубове, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, АДРЕСА_1, офіційно не працевлаштованого, який перебуває у цивільному шлюбі, раніше судимого:

- 21 серпня 1997 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 4 ст. 81, ст. 42 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі;

- 04 травня 1999 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, 42, 43 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 22 вересня 1999 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ч. 3 ст. 42 КК України (1960 року) до 6 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 16 червня 2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 24 липня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора - Нестеренко О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро дане кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який є особою, раніше судимою за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, повторно вчинив замах на незаконне заволодіння чужим майном за наступних обставин:

24 січня 2016 року приблизно о 12:00 годині ОСОБА_1, діючи повторно, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, попередньо вступивши у злочинну змову, маючи єдиний злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), прибули до будинку АДРЕСА_3 на фасадній частині якого знаходився телефонний кабель, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест». В цей же день, приблизно о 12:10 годині, реалізуючи свій зазначений злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а саме вказаного кабелю, розподіливши між собою ролі, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 діючи повторно, спільно з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 підійшли до вказаного будинку, де невстановлена слідством особа, діючи відповідно до відведеної йому ролі у вчиненні кримінального правопорушення за допомогою знаряддя вчинення кримінального правопорушення - драбини, яку останні заздалегідь взяли з собою, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи таємність злочинного посягання, залізла на фасадну частину вказаного будинку в місці, де знаходиться належний ПрАТ «Фарлеп-Інвест» телефонний кабель та за допомогою металевих кусачок зрізала вказаний кабель. В цей час ОСОБА_1, діючи за попередньою домовленістю із вказаною невстановленою слідством особою, відповідно до відведеної йому ролі у вчиненні кримінального правопорушення, знаходився внизу на землі та тримав драбину, на якій знаходився співучасник вчинення кримінального правопорушення - невстановлена слідством особа. Після того, як співучасник вчинення кримінального правопорушення - невстановлена слідством особа, зрізала фрагменти вказаного кабелю, ОСОБА_1, діючи відповідно до відведеної йому ролі у вчиненні кримінального правопорушення, взявши в руки обрізаний кабель, внаслідок чого незаконно заволодів 48 м телефонного кабелю, а саме: кабель марки ТПП 10*2*04 довжиною 32 м та кабель марки ТПП 20*2*04 довжиною 16 м, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», після чого відніс його на декілька метрів від місця вчинення кримінального правопорушення, де був затриманий, внаслідок чого був позбавлений можливості довести злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі. Своїми умисними діями ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа спричинили, згідно висновку експертизи № 70/34-205 від 26 січня 2016 року, матеріальний збиток ПрАТ «Фарлеп-Інвест» на загальну суму 665 гривень 44 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце вчиненого кримінального правопорушення і пояснив, що десь за два дні до описаних подій він познайомився з ОСОБА_3, з яким спільно розпив алкогольні напої. Після цього новий знайомий заявив, що потрібно буде йому допомагати повернути витрачені на придбання алкогольних напоїв кошти, оскільки він їх позичав, і запропонував зрізати телефонний кабель, на що він погодився, оскільки коштів на той час не мав. 24 січня 2016 року ОСОБА_3 взяв драбину, кусачки, ножа, одяг - куртку працівника «Укртелекома», і вони разом пішли до будинку АДРЕСА_3. Близько півдня вони прийшли на місце і біля першого під'їзду вказаного будинку приставили драбину до стіни, на якій був розташований телефонний кабель. ОСОБА_3 поліз на драбину, обрізав кабель, а він тримав драбину, мав скрутити обрізаний кабель та віднести його вбік. Коли ОСОБА_3 обрізав декілька шматків кабелю, він почав відтягувати їх, і в цей час його затримав раніше незнайомий йому чоловік. ОСОБА_3 в цей час зіскочив з драбини і втік. У вчиненому розкаюється. Цивільний позов визнає в повному обсязі. Просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.

Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім пояснень ОСОБА_1, із повним визнанням винуватості, його вина повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів та підтверджується:

-протоколом огляду місця події від 24 січня 2016 року, під час проведення якого в період часу з 14:10 години до 14:40 години слідчим поліції оглянуто ділянку місцевості біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_3. Під час огляду виявлено та вилучено ніж та драбину, а також фрагменти телефонного кабелю, які були добровільно видані ОСОБА_1

-Висновком судової трасологічної експертизи № 70/02-129 від 11 лютого 2016 року, відповідно до якого на торцевих поверхнях семи фрагментів кабелю, вилучених 24 січня 2016 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3, є сліди пошкоджень, придатні для встановлення тільки групової приналежності слідоутворюючого об'єкту. На торцевих поверхнях трьох фрагментів кабелю є сліди пошкоджень утворені тільки в результаті їх перекусу інструментом, який має дві робочі кромки, що рухаються назустріч одна одній (кліщі, кусачки, ножиці тощо). На торцевих поверхнях одного фрагменту кабелю є сліди пошкоджень утворені тільки в результаті їх розрізу інструментом, що має гостро заточене лезо (ніж і т.п.). На торцевих поверхнях трьох фрагментів кабелю є сліди пошкоджень утворені в результаті їх перекусу інструментом, який має дві робочі кромки, що рухаються назустріч одна одній (кліщі, кусачки, ножиці тощо) - з одного краю, а також в результаті їх розрізу інструментом, що має гостро заточене лезо (ніж і т.п.) - з другого краю. Сліди розрізу на торцевих краях чотирьох фрагментів кабелю, вилучених при вказаних вище обставинах, могли бути утворені як ножем, наданим на дослідження, так і іншим предметом, що має робочу кромку схожу за конструкцією. Вирішити питання в категоричній формі не надається можливим.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 27 лютого 2016 року, під час проведення якого ОСОБА_1 вказав на ту ж саму ділянку місцевості як на таку, де ним з ОСОБА_3 з фасаду будинку була вчинена крадіжка телефонного кабелю, на місці показав механізм вчинення крадіжки та послідовність дій співучасників.

-Заявою ПрАТ «Фарлеп-Інвест» про вчинення злочину, відповідно до якої 25 червня 2016 року при обстеженні фасаду будинку АДРЕСА_3 було виявлено вирізку та крадіжку телефонних кабелів марок: ТПП 10*2*04 довжиною 32 м та ТПП 20*2*04 довжиною 16 м.

-Висновком судової товарознавчої експертизи № 70/34-205 від 26 січня 2016 року, відповідно до якої ринкова вартість кабелю типу ТПП 20*2*04 в кількості 16 м на момент вчинення злочину, а саме на 24 січня 2016 року, могла складати 282,40 грн., ринкова вартість кабелю типу ТПП 10*2*04 в кількості 32 м на момент вчинення злочину, а саме на 24 січня 2016 року, могла складати 383,04 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як такі що виразилися у закінченому замаху на повторне таємне викрадення за попередньою змовою групою осіб чужого майна (крадіжку), оскільки обвинувачений, діючи з прямим умислом, здійснив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав та покаявся, офіційно не працює, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, характеризується задовільно, на утриманні непрацездатних осіб не має.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом'якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, обвинуваченого, який просив суд суворо не карати, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, дані про його особу, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого злочину із застосуванням вимог ст. 75 та із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. При цьому, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2013 року ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України засуджено до 850 грн. штрафу, який на час розгляду справи в суді не сплачено, тобто на теперішній час фактично даний вирок ОСОБА_1 не виконав.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання. Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання, що в даному випадку і має місце. Вказана правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 24.12.2015 у справі № 5-324 кс 15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано 2 роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, сплив якого є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Таким чином, оскільки з дня набрання чинності обвинувальним вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 його не було виконано 2 роки, а сплив якого є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання, у суду відсутні правові підстави для застосування вимог ст. 71, ч.2 ст.72 КК України про самостійне виконання вироку суду від 24.07.2013 відносно ОСОБА_1

У зв'язку із вищенаведеним, ОСОБА_1 підлягає звільненню на підставі ст. 80 КК України від відбування покарання призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2013 року. У зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

В межах кримінального провадження потерпілим ПрАТ «Фарлем-Інвест» заявлений цивільний позов, за яким товариство просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 665,44 грн.

Виходячи з того, що позовні вимоги обвинуваченим визнані в повному обсязі, факт заподіяння потерпілому майнової шкоди у зазначеному розмірі в судовому засіданні доведено повністю, ОСОБА_1, як особа, яка протиправними винуватими діями завдала такої шкоди, на підставі ст. 1166 ЦК України зобов'язаний відшкодувати її в повному обсязі. Спосіб відшкодування заподіяної шкоди грошима, відповідає характеру заподіяної шкоди та вимогам закону. На підставі викладених обставин, ст.ст. 127-128 КПК України, ст. 1166 ЦК України позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз у розмірі 245,52 грн. та 491,04 грн.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); повідомляти уповноважений орган (кримінально-виконавчу інспекцію) з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судових експертиз (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274) висновок експерта № 70/02-129 від 11.02.2016 - в сумі 491.04 гривень, висновок експерта 70/34-205 від 26.01.2016 в сумі - 245.52 гривень.

Речові докази:

- фрагменти телефонного кабелю, залишені на відповідальне зберігання ОСОБА_4, повернути ПрАТ «Фарлеп-Інвест» (ЄДРПОУ 19199961);

-кухонний ніж і драбину, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» задовольнити повністю - стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування майнової шкоди 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Дяченко

24.01.2017