Рішення № 64253348, 08.12.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5998/16-ц

(2/199/2616/16)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого Якименко Л.Г.

при секретарі Борулько М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 24.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, порушивши графік погашення кредиту та відсотків, у звязку з чим станом на 31.07.2016 року прострочена заборгованість за кредитним договором становить 59276,64 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7543,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 45436,91 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 гривень, а також штраф відповідно до пунктів 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована ставка) 500,00 гривень, штраф (процентна складова) 2799,03 грн.

Оскільки на вимоги відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 24.02.2011 року б/н у сумі 59276,64 гривень, а також витрати по сплаті судового збору 1378,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав письмову заяву.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, про зміну свого місця проживання та про причини неявки суду не повідомив, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 24.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, порушивши графік погашення кредиту та відсотків, у звязку з чим станом на 31.07.2016 року прострочена заборгованість за кредитним договором за наданим позивачем розрахунокм становить 59276,64 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7543,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 45436,91 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 гривень, а також штраф відповідно до пунктів 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована ставка) 500,00 гривень, штраф (процентна складова) 2799,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Дана правова позиція викладена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.10.2015 року №6-2003цс15, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому суд вважає в частині стягнення суми штрафу за кредитним договором у розмірі 3299,03 грн., відмовити.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що до теперішнього часу відповідач заборгованість у повному обсязі не сплатив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року у сумі 55977,61 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7543,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 45436,91 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 гривень, та 1378,00 гривень витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України 1049, 1050, 1054, 526, 549, 551 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникли з кредитних правовідносин», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»(ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 24.02.2011 року станом на 31.07.2016 року у сумі 55977,61 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом 7543,70 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 45436,91 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 гривень та 1378,00 гривень витрат по сплаті судового збору, а всього 57355 (пятдесят сім тисяч триста пятдесят пять) гривень 61 копійку.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: