Ухвала суду № 64253313, 24.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3751/15

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 р. по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2015р. №0023301701 частково в сумі 1129,29 грн.; від 12.08.2015р. № НОМЕР_1,вимоги від 27.07.2015р. №Ф-0021701701, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2016 р. задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2015р. №0023301701 частково в сумі 1129,29 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2015р. № НОМЕР_1 та вимоги від 27.07.2015р. №Ф-0021701701.

На зазначену постанову суду Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області 26.12.2016 року повторно подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши подане клопотання, доводи, викладені апелянтом в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений.

Так, у відповідності з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 року була прийнята у відкритому судовому засіданні за участі представника апелянта.

Повний текст постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 року представник апелянта отримав 24.02.2016 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області в межах строку на апеляційне оскарження, а саме, 02.03.2016 року, подала апеляційну скаргу на зазначену постанову суду першої інстанції, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 року апеляційну скаргу повернуто апелянту через несплату судового збору.

Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт аргументує тим, що у період з червня по грудень 2016 року у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області не було фінансування, що являло собою перешкоду для реалізації права державного органу на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене апелянт посилався на неможливість подання апеляційної скарги у встановлені строки та просив визнати причини пропуску процесуального строку на звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою поважними та поновити пропущений строк на оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 року.

У підтвердження викладених в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводів апелянт надав запити Управління Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області від 26.04.2016 року №05-08/4/764, 09.06.2016 року №05-08/4/1015, від 09.06.2016 року №05-08/4/1016, від 25.08.2016 №03-08/1/1412, від 20.10.2016 року №03-08/1736.

З наданих апелянтом доказів вбачається, що у період з моменту повернення апеляційної скарги апелянту до моменту повторного звернення ДПІ з апеляційною скаргою, Управлінням Державної казначейської служби у м. Миколаєві Миколаївської області не здійснювалось проведення платежів за платіжними дорученнями боржника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та кодами економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України. Зазначене унеможливлювало сплату ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області судового збору за подачу апеляційної скарги, що є однією із умов прийняття апеляційної скарги до розгляду та відкриття апеляційного провадження.

Із врахуванням викладених в клопотанні про поновлення строку обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2016 року є поважними, оскільке майнове становище апелянта становило перешкоду в реалізації принципу забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Відповідно статті 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пропущений Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 13, 102, 184, 185, 186, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року задовольнити.

Поновити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

ОСОБА_1