Ухвала суду № 64251613, 23.01.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3/17

Провадження № 1-кп/210/222/17

"23" січня 2017 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

при секретарі Драгунової Я.М.,

за участю:

прокурора Васькевич Р.А.,

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040710000671, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт кримінальному провадженні № 12016040710000671, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 року, з додатками, відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акту, дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 підтримав думку прокурора, щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_2 також не заперечувала щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд вважає, що прокурором та слідчим, при складанні та затвердженні як обвинувального акту, так і додатків до нього, у тому числі й реєстру, були допущені порушення вимог ст. 109 та 291 КПК України, виходячи з наступного.

Так, згідно обвинувального акту відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, останні вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 2 КК України за участю ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленої слідством особою.

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить анкетних відомостей обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та дані щодо їх процесуального статусу на даний час в даному кримінальному провадженні відсутні, тобто в обвинувальному акті відсутні будь-які дані щодо процесуальних рішень, прийнятих відносно вказаних осіб.

Зокрема, в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні (як додатку до обвинувального акту), прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень - будь-які відомості, про прийняття процесуальних рішень щодо виділення будь-яких матеріалів відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленої слідством особи з кримінального провадження в окреме провадження, відсутні.

Крім того, в матеріалах провадження відсутні дані про те, чи направлялись стосовно інших обвинувачених обвинувальні акти до суду та чи є вироки щодо останніх.

Відповідно до ч. 4 ст. 217 КПК України, матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Також, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованого їм кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Тобто, з обвинувального акту суду не зрозуміло, чи є наявність на момент складення обвинувального акту, обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що при його складанні прокурором не було дотримано вимог ст. 291 ч. 2 п. 5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не містить належним чином сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України. Тобто, в обвинувальному акті слідчий описує фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та зазначає про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 скоїли кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що в обвинувальному акті від 30 грудня 2016 року фактично викладена підозра про вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Такі відомості, відповідно до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за цим процесуальним рішенням, мають статус підозрюваних, а не обвинувачених.

Вказане порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ним і від якого вони будуть захищатись в суді, тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення в обвинувальному акті. В даному обвинувальному акті міститься викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, суд зауважує, що повідомлення про підозру, так само як і виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й формулюванням обвинувачення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч. 1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження, про що також констатується і в рішеннях Європейського суду з прав людини «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року, рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82 (п. 79), на які правильно послався і суд першої інстанції.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а тому доводи прокурора, захисників, обвинувачених та представника потерпілого про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не відповідають міжнародним правовим актам, а також національному кримінальному процесуальному Закону України.

Крім того, вказівки в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, є безпідставним, оскільки обвинувачення висунуте не було у встановленому законом порядку та не міститься в самому обвинувальному акті. Більш того, така вказівка в обвинувальному акті є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст. 17 КПК України, яка випливає зі ст.ст.62,129п. 3Конституції України, п. 2 ст. 11 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, п. 2 ст. 14 Міжнародного акту про громадські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд звертає увагу прокурора на те, що розділ «ІІ. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» взагалі не містить відомостей про виділення матеріалів в окреме провадження, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленої слідством особи, що є порушенням вимог кримінально-процесуального законодавство та в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення.

Такі порушення вимог КПК України, на думку суду, є істотними, та такими, що можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті призвести до суттєвого порушення права на захист, та спричинити порушення кримінального процесуального закону та завадити ухваленню обґрунтованого і вмотивованого судового рішення, та в даному випадку, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

За наслідками підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про те, що на пі підставі вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314 ч.3 п., 369, 370-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12016040710000671, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2016 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернути прокурору Криворізької місцевої прокуратури № 1.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: С. В. Ступак