Рішення № 64251236, 23.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 688/3056/15-ц

Провадження № 22-ц/792/85/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Купельського А.В., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Лапко Ю.В.

з участю: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду від 2 серпня 2016 року цивільну справу за позовом військової частини А 2007 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_4 військова частина А2007 зазначала, що з 05.02.2004 р. по 30.09.2011 р. відповідач проходив військову службу у військовій частині А 2007 на посаді начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння. У зв'язку із звільненням з військової служби відповідач відповідно до наказу командира військової частини від 05.04.2011 р. здійснив передачу військово-технічного майна, яке знаходилось у нього на відповідальному зберіганні. Під час прийому передачі військово-технічного майна було виявлено нестачу виробів 9П148 та 911137 та іншого майна, яке знаходилося у нього на відповідальному зберіганні на загальну суму 70271 грн. 61 коп., чим відповідач спричинив шкоду державі. Після звільнення з лав збройних Сил України відповідач з 03.10.2011 р. був прийнятий на роботу у військову частину А 2007 і за період з 03.10.2011 р. по 01.08.2013 р. із заробітної плати ОСОБА_4 утримано 8418 грн. 43 коп.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25.03.2014 р. з ОСОБА_4 на користь військової частини стягнуто 61853 грн.18 коп. матеріальної шкоди.

21 квітня 2014 року на підставі заяви відповідача щодо додаткової службової перевірки для визначення правильності нарахування суми, яка підлягає стягненню за акумуляторні батареї, був виданий наказ командира військової частини А2007 № 23 про проведення службової перевірки. Під час проведення службової перевірки було встановлено, що необхідно провести донарахування 68 шт. акумуляторних батарей на загальну суму 9677 грн. 36 коп.

Тому, військова частина А2007 просила суд стягнути з відповідача 9677 грн 36 коп. матеріальної шкоди.

Заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 2 серпня 2016 року позов задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь військової частини А2007 матеріальну шкоду у розмірі 9677 грн 36 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь військової частини А2007 судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду.

На підтвердження незаконності рішення суду зазначається про порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись в суд з позовом військова частина А2007 не обґрунтувала, чому за нестачу акумуляторних батарей повинен відповідати саме ОСОБА_4, оскільки на той період відповідач уже не працював і не служив у військовій частині А2007. Крім того, ці акумуляторні батареї на момент звільнення відповідача з військової служби знаходилися на відповідальному зберіганні у начальника сховища працівника ЗСУ ОСОБА_5 Тому, ОСОБА_4, як матеріально відповідальна особа не мав жодного відношення до нестачі акумуляторів. На момент звільнення з військової служби відповідач, як начальник сховища, здав все військово-технічне майно, яке перебувало на його відповідальному зберіганні, по актах. В актах прийому-передачі акумуляторні батареї не були вказані в нестачі.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представник військової частини А2007 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що з 5 лютого 2004 року по 30 вересня 2011 року ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А2007 на посаді начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння.

У зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я відповідач відповідно до наказу командира військової частини А2007 від 05.04.2011 р. № 136 здійснив передачу військово-технічного майна, яке знаходилось у нього на відповідальному зберіганні.

Під час прийому-передачі військово-технічного майна було виявлено нестачу виробів 9П148 та 911137 та іншого майна, яке знаходилося у нього на відповідальному зберіганні, на загальну суму 70271 грн. 61 коп.

Після звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_4 з 03.10.2011 р. був прийнятий на роботу у військову частину А2007 та за період з 03.10.2011 р. по 01.08.2013 р. із заробітної плати ОСОБА_4 утримано 8418 грн. 43 коп.

Наказом командира військової частини А2007 від 01.08.2013 р. № 136 ОСОБА_4 звільнено з роботи з 01.08.2013 р. на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25.03.2014 р. з ОСОБА_4 на користь військової частини А2007 стягнуто 61853,18 грн. матеріальної шкоди.

20 січня 2014 року відповідач звернувся до командування частини щодо додаткової службової перевірки для визначення правильності нарахування суми, яка підлягає стягненню за акумуляторні батареї. На підставі заяви відповідача був виданий наказ командира військової частини А2007 № 23 від 21.04.2014 р. про призначення службової перевірки по факту звернення ОСОБА_4. Під час проведення службової перевірки було встановлено, що загальна кількість акумуляторних батарей, на які необхідно провести донарахування - 68 штук на загальну суму 9677 грн. 36 коп.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено, що з вини начальника сховища ОСОБА_4, як особи яка несе повну матеріальну відповідальність за збереження військово-технічного майна, виникла нестача майна на суму 9677 грн 36 коп., суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь військової частини вказаної суми коштів.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 з 5 лютого 2004 року проходив військову службу у військовій частині А2007 на посаді начальника сховища відділу зберігання артилерійського озброєння.

На виконання наказу командира військової частини № 136 від 05.04.2011 р., з зв'язку із звільненням ОСОБА_4 з військової служби, було призначено комісію для прийому-передачі озброєння і військово-технічного майна у відділі зберігання артилерійського озброєння.

Під час прийому-передачі військово-технічного майна було виявлено нестачу виробів 9П148 та 911137 та іншого майна, яке знаходилося у на відповідальному зберіганні ОСОБА_4, на загальну суму 70271 грн. 61 коп.

Наказом командира військової частини А 2007 від 30.09.2011 р. № 168 старшину ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини з 30 вересня 2011 року.

Після звільнення з військової частини ОСОБА_4 з 03.10.2011 р. був прийнятий на роботу у військову частину А2007 та за період з 03.10.2011 р. по 01.08.2013 р. із заробітної плати ОСОБА_4 утримано 8418 грн. 43 коп.

Наказом командира військової частини А2007 від 01.08.2013 р. № 136 ОСОБА_4 звільнено з роботи з 01.08.2013 р. на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 25.03.2014 р. з ОСОБА_4 на користь військової частини А2007 стягнуто 61853,18 грн. матеріальної шкоди.

20 січня 2014 року відповідач, не погоджуючись із законністю нарахування військовою частиною А2007 сум нестачі АКБ, звернувся до командування частини щодо додаткової службової перевірки для визначення правильності нарахування суми, яка підлягає стягненню за акумуляторні батареї.

Наказом командира військової частини А2007 № 23 від 21.04.2014 р. про призначення службової перевірки по факту звернення ОСОБА_4 призначено службову перевірку по факту цього звернення, яке викладене в заяві ОСОБА_4 від 20.01.2014 р.

Згідно акту службової перевірки по факту звернення громадянина ОСОБА_4 від 10.02.2014 р. встановлено, що на ОСОБА_4 потрібно провести донарахування на суму 9677 грн. 36 коп. - вартість 68 штук акумуляторних батарей.

Вказаний акт складений помічником командира частини з матеріально-технічного забезпечення майором ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись в суд з позовом про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4, військова частина А 2007 посилалася на акт службової перевірки по факту звернення гр. ОСОБА_4 від 10.02.2014 р. та відомість визначення залишкової вартості військового майна від 26.02.2014 р.

При цьому, як видно зі змісту вказаного акта, висновки робилися: «…зі слів працівника ЗСУ ОСОБА_5»; на припущеннях: «враховуючи, що багато виробів було видано…, а пономерний облік АКБ не вівся, можливо 18 шт. 12СТ-85 та 7 шт. 12СТ-70 закріпити за виробами 9П148 ІІ категорії…», «…враховуючи, що багато виробів було видано…, а пономерний облік АКБ не вівся, можливо 22 шт. 12СТ-70 закріпити за виробами 9П137 ІІ категорії…».

З відомості визначення залишкової вартості військового майна від 26.02.2014 р., видно, що акумуляторні батареї, нестача яких ставиться у вину ОСОБА_4, на окремому бухгалтерському обліку не знаходилися (а.с.19).

Будь-яких інших доказів, крім акту службової перевірки та вказаної відомості, які б підтверджували вину відповідача ОСОБА_4 у заподіянні шкоди військовій частині А 2007 нестачею акумуляторних батарей, зокрема, первинних даних бухгалтерського обліку, матеріалів інвентаризацій, які б виявили нестачу чи лишки військового майна, в матеріалах справи не має.

За клопотанням позивача ОСОБА_4, військовою частиною А2007 суду апеляційної інстанції були надані наряд №ЧКМ/6-94 від 14.06.2006 р. та витяг з книги по прийому та видачі батарей по підрозділах.

Проте, і вказані письмові докази не свідчать про нестачу акумуляторних батарей з вини ОСОБА_4, а наряд №ЧКМ/6-94 від 14.06.2006 р. підтверджує доводи відповідача, що АКБ 12СТ-70 в кількості 83 шт. та 17 шт. АКБ 12СТ-90 14.06.2006 р. були здані ним на металобрухт у військову частину А3412.

За таких обставин, апеляційний суд не має підстав вважати, що ОСОБА_4 допустив нестачу майна на суму 9677 грн 36 коп., а тому відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди з відповідача.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а у задоволенні позову військової частини А 2007 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди слід відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішенням є, згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі апеляційної скарги на заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду від 2 серпня 2016 року ОСОБА_4 оплатив 267 грн 96 коп. судового збору.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, з військової частини А2007 на користь позивача слід стягнути 267 грн 96 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду від 2 серпня 2016 року скасувати, а в задоволенні позову військової частини А 2007 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди відмовити.

Стягнути з військової частини А 2007 на користь ОСОБА_4 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Суддя: Суддя:

підпис підпис підпис

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції - Цідик А.Ю.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 30