Рішення № 6425121, 13.10.2009, Центральний районний суд м. Сімферополя

СПРАВА №2-4206/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року                                                                                  м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2009 року директор Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_3    про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання, мотивуючи позов наступним.

Позивач є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства, регулярно і в повному обсязі надавало послуги з водопостачання відповідачу, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначена квартира не обладнана водолічильником, а тому оплата за споживання води проводиться по нормах,  затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі проживає 4 споживачі. Відповідач належним чином не проводить оплату послуг з водопостачання, внаслідок чого у період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 612 грн 57 коп, які позивач просить стягнути на його користь.

У попередньому судовому засіданні до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено  ОСОБА_1, про що винесено ухвалу.

У судовому засіданні 06.10.2009 року за клопотанням позивача судом замінено відповідача ОСОБА_3 на належного – ОСОБА_1, про що винесено ухвалу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Пояснила, що водопостачання у квартиру відповідачки не здійснюється, проте остання користується колонкою, що знаходиться по вул..Красноармійської – Крилова, в зв’язку з чим розрахунок з оплати  за споживання водою проводиться по нормах,  затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року.  

Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що колонкою користується дуже рідко, оскільки купує чисту воду у приватному підприємстві. Зазначила також. Що розрахунок за водопостачання проведений без урахування того, що один із споживачів – ОСОБА_3 12.02.2008 року померла.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши  надані сторонами  докази у їх сукупності,  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60  ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.

У  квартирі № 5 будинку 6 у  м.Сімферополі  по пров. Холмистий проживає відповідачка разом з іншими членами сім’ї.,  що підтверджується копією лицевого рахунку № 38692, виданого КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (а.с. 3). У цьому ж рахунку зазначено, що квартира не обладнана водопроводом , відсутня каналізація. У період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року, за який утворилась заборгованість з послуг з водопостачання, про що зазначає позивач, відповідачка разом з іншими членами сім’ї  проживала у зазначеній квартирі, що підтверджується датою прописки у лицевому рахунку (а.с. 3). Зазначена квартира не обладнана водолічильником,  проте остання користується колонкою, що знаходиться по вул..Красноармійської – Крилова,  тому оплата за споживання води проводиться по нормах,  затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі на час розгляду справи  проживає 3 споживачі .

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі,  сторонами  не заперечуються.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (до 01.01.2004 року) і продовжують існувати на даний час.

В зв’язку з таким, під час виникнення між сторонами  правовідносин діяв ЦК Української РСР в редакції 1963 року, права і обов’язки за цими правовідносинами продовжують існувати після набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (з 01.01.2004 року).

Відповідно до п.4 ч.2  Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції  2003 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе  застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами,  норми ЦК України у редакції  2003 року.

У матеріалах справи відсутні докази про укладення між сторонами договору на отримання послуг з водопостачання.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послу. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на сонові типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг  у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання житлово – комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово – комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово – комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін (ухвала Верховного Суду України від 06.02.2008 року за позовом ДП «Моноліт-Сервіс» ТОВ Будівельна фірма «Моноліт» до Б.)

Виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачам послуги з водопостачання, а відповідач, у свою чергу їх приймав та претензій щодо їхньої якості не заявляв, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов‘язання, правові наслідки та відповідальність за порушення зобов‘язання.  

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що позивачем розрахунок заборгованості за послуги з водопостачання проведений без урахування вибуття одного із споживачів, суд дійшов висновку, що задовольнити позов необхідно частково, зі стягненням з відповідачки заборгованості у розмірі 505 гривень 86 коп., при цьому суд виходить з наступного.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 13.02.2008 року, в зв’язку з чим, з березня 2008 року оплата за водопостачання повинна бути нарахована за 3 споживачі: 612,57 грн – 185,74 грн = 426,83 грн  : 4 споживачі Х 3 споживачі = 320,12 грн + 185.74 грн = 505,86 грн.  

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини, позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягають задоволенню частково у розмірі 505 грн 86 коп.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З відповідача підлягають стягненню у дохід держави витрати з інформаційно-технічного  забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 30 грн,  а також   судовий  збір у розмірі  51 гривня.

На підставі  наведеного, керуючись статтями  526, 610 ЦК України, статтями  10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ЄДРПОУ 20671506) заборгованість за послуги з водопостачання за період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року у розмірі 505 гривень 86 коп

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї)  гривні, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ:

СПРАВА №2-4206/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

13 жовтня 2009 року                                                                                  м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості,

ВИРІШИВ:

Позов Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ЄДРПОУ 20671506) заборгованість за послуги з водопостачання за період з 01.04.2007 року по 01.04.2009 року у розмірі 505 гривень 86 коп

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї)  гривні, а також витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і  поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної  скарги або  в  порядку   ч. 4   ст. 295  ЦПК  України.

СУДДЯ: