Ухвала суду № 64249569, 19.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/8374/15ц Головуючий у 1-й інстанції: Наумова І.Й.

Провадження №22-ц/778/378/17 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», про визнання припиненим договору поруки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до Пат «Фідобанк», про визнання припиненим договору поруки.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року зупинено провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ПАТ «Фідобанк» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно зі ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом установлено, що в листопаді 2015 року позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

У подальшому ОСОБА_4 звернулась з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання припиненим договору поруки.

Під час розгляду справи представник ОСОБА_4 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що на розгляді колегії суддів Конституційного Суду України вирішується питання щодо відкриття провадження за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положення ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1,4,5 ст.41 Конституції України. Конституційне провадження за вищевказаними питаннями було відкрито 10.02.2016 року. Представник відповідача також зазначив, що надаючи правову оцінку оскарженим діям та рішенням відповідача, які вчинено відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зобов'язаний врахувати висновки Конституційного Суду України, надані за результатом вирішення зазначеного подання Верховного суду України.

Задовольняючи клопотання суд вважав, що за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з поданням, у якому просив перевірити на предмет відповідності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ч. 1 ст. 6, ст. 8, ч. 4, ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч. 1-5 ст. 41 Конституції України, що є підставою для зупинення провадження у даній справі.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За положеннями ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України.

Згідно з ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 58 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. Адже неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

У даній справі позовні вимоги заявлені кредитором про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Можливе визнання Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цілому чи окремих його положень, не унеможливлює розгляд справи на даний час, коли немає висновку про неконституційній чинних положень закону.

Як роз'яснено в п. 33 постанови Пленуму ВСУ "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009 року, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п. 4 ч. 1 цієї статті, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

У даній цивільній справі правовідносини виникли між Банком та відповідачами з приводу виконання умов Кредитного договору, а тому необґрунтованими є висновки суду про неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства.

Оскаржувана ухвала суду не є мотивованою, у ній не зазначено, які саме обставини перешкоджають розгляду справи, суд обмежився лише зазначенням про те, що рішення конституційного суду може змінити правове регулювання відносин сторін.

Справа по суті заявлених вимог не розглядалася судом, обставини справи, які підлягають встановленню судом, не досліджувалися, відтак висновок про те, що існує юридична невизначеність у правовідносинах сторін є безпідставним.

За таких обставин судова колегія не може визнати ухвалу суду законною та обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст. 307, п.3 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2016 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: