Постанова № 64248423, 23.01.2017, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1286/16-а

Номер провадження № 2-а/315/1/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючої судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе адміністративний позов

ОСОБА_1 до інспектора ПП2 роти батальйону УПП у м.Херсоні лейтенанта поліції Данилевського С.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 152831,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача - інспектора ПП2 роти батальйону УПП у м.Херсоні лейтенанта поліції Данилевського С.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення з тих підстав, що як стверджує постановою відповідача серії ДР № 152831 від 05.12.2016 року у справі про адміністративне правопорушення відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді 510 гривень штрафу за те, що він ніби то скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю з наступних підстав.

05.12.2016 року він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, НОМЕР_2 на 203 км автодороги Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, був зупинений працівниками поліції на пункті вагового контролю. Після зважування транспортного засобу, інспектором було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Жодних документів, які б вказували на порушення ним законодавства йому не надавалось та ним не підписувалось, факт порушення ним ПДР нічим не підтверджено, висновки відповідача не відповідають реальним подіям і обставинам справи, відсутні пояснення свідків. Просить скасувати постанову серії ДР № 152831 від 05.12.2016 року, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає, додатково пояснив, що у оскаржуваній постанові не викладено пояснень позивача та не міститься жодних посилань на докази, які свідчили б про вчинення ним адміністративного правопорушення, що свідчить про необ'єктивність та упередженість дій відповідача при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, оскаржувана постанова не містить жодних даних про періодичну перевірку (метрологічну атестацію) вимірювального і зважувального обладнання, без якої його експлуатація не допускається взагалі; також при розгляді адміністративної справи не досліджувалась навіть величина похибки зазначеного вимірювального і зважувального обладнання. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем не роз'яснено прав позивача та не надано йому можливості надати пояснення, скористатися юридичною допомогою, про бажання скористатись якою він заявляв клопотання, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив в запереченні, що 05.12.2016 року на 203 км автодороги Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, було зупинено автомобіль НОМЕР_1, НОМЕР_2 під керуванням позивача, оскільки він був з ознаками явного перевантаження. Після здійснення зваження автомобіля на вагомому комплексі було зафіксовано навантаження другу одиночну вісь 11600 кг, загальне - 39100кг., що перевищує допустимі норми навантаження. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 132-1 КУпАП, ним було складено постанову ДР № 152831 від 05.12.2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, надані позивачем як обґрунтування позовних вимог, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що, передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до постанови інспектора ПП2 роти батальйону УПП у м.Херсоні лейтенанта поліції Данилевського С.В. серії ДР № 152831 від 05.12.2016, 05.12.2016 року о 21 год. 20 хв. на 203 км а/д Одеса - Мелітополь - Новоазовськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та перевозив вантаж, навантаження на другу одиночну вісь складає 11600 кг, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Стаття 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно наданої в додаток до заперечення відповідачем квитанції № 47274 вагового комплексу автомобіля зафіксовано масу 39100 кг, що не перевищує загальну дозволену масу, передбачену ПДР. Відповідно пояснень представника позивача, про існування зазначеної квитанції, позивач дізнався тільки в суді, при розгляді справи про накладення на нього адміністративного стягнення, квитанція йому не надавалась, не зазначена вона і в постанові.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу проводяться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення особою, зокрема позивачем, правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КупАП, зокрема пояснення правопорушника, назви зважувального обладнання, даних про періодичну перевірку (метрологічну атестацію) вимірювального і зважувального обладнання, без якої його експлуатація не допускається взагалі, величини похибки вимірювального і зважувального обладнання, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у обґрунтування адміністративного позову. Також постанова не містить відомостей про роз'яснення позивачу його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, останньому не надано можливості скористатися юридичною допомогою, про бажання скористатись якою той заявляв.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, в матеріалах справи відсутні будь - які об'єктивні дані, які б свідчили про те, що позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-2 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про закриття провадження по справі суд зазначає.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена суб'єктом владних повноважень оскаржується в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку адміністративного судочинства, що цілком узгоджується з статтею 17 КАС України, яка визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Таким чином, суд при розгляді позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та прийняті рішення по справі керується нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, до компетенції суду при вирішенні справ за правилами КАС України не належить вирішення питання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки такі повноваження надані особам, уповноваженим вирішувати справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимога позивача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 71, ч.4 ст.128, 160-162, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 14-1, 251, 268, 280, 287-293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ПП2 роти батальйону УПП у м.Херсоні лейтенанта поліції Данилевського С.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 152831 - задовольнити частково.

Постанову серії ДР № 152831 від 05.12.2016 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, винесену інспектором ПП2 роти батальйону УПП у м.Херсоні лейтенантом поліції Данилевським Станіславом Вікторовичем за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП, - скасувати.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня оголошення, відповідачем - з дня отримання її копії.

Суддя: С. М. Телегуз